"Путін – не сам": Росії допомагають не лише Іран, Китай і КНДР

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в етері 24 Каналу висловив думку, що Росія зовсім не одна. Окрім союзників, країні-агресорці у певному сенсі допомагає і сама Європа, яка досі з нею торгує.

Хто, окрім союзників, допомагає Росії

Через те, що впродовж тривалого часу Росія вибудовувала залежність багатьох країн від своїх енергоресурсів, вона збереглась. Навіть СРСР значною мірою тримав у залежності світ від своїх енергетичних ресурсів. Так склалась світова економічна ситуація. З цим можна щось зробити, але не всім хочеться, бо це дорого обійдеться.

Європа з 2022 року на вимогливе прохання України ввести повне енергетичне ембарго проти Росії так і не ухвалила це рішення. 18-й санкційний пакет, який передбачав зниження ціни на нафту, отримав блокування з боку Угорщини й Словаччини.

"Відмовитися від російського скрапленого газу чи нафти в Європі вбачають реальним аж у 2027 році. Тобто, до цього часу Європа фінансуватиме Росію, платитиме їй щонайменше 20 мільярдів євро щороку. Щоб на ці гроші вона купувала зброю і вбивала нас? Навіть країни Балтії, які говорять, що Росія на них ось-ось нападе, продовжують з нею торгувати", – наголосив Клочок.

Тобто говорити про те, що Росія залишилась сьогодні сама – недоцільно. В неї досі є партнери, які співпрацюють з нею та допомагають.

Путін – не сам. Тому що в нього є Іран, хоча з ним все непросто буде, Північна Корея, з якою в Росії ратифікований договір про стратегічне партнерство, і Китай, який формально такий договір підписувати з Москвою не хоче, але очевидно, що з нею працює,
– підкреслив Клочок.

Сьогодні ці країни допомагають Росії, але роблять це не безоплатно. Вона за все це платить. Світова кон'юнктура, особливо енергетичного ринку, склалася так, що Росія – це бензоколонка. Величезні надходження до її держбюджету, як зазначив Клочок, використовуються саме для оплати зброї з КНДР, компонентів з Китаю, контрактів з Іраном.

Що починають усвідомлювати країни Європи

Він зауважив на тому, що якби Україна мала бюджет умовно такий як в Росії, то нашій державі не треба було б просити про безповоротну допомогу у західних партнерів. Питання зараз у тому, хто зможе забезпечити потреби сторін, що воюють, у кількісному вимірі.

"Росія має настільки далекоглядні та амбітні військові плани, що їй потрібно багато зброї невипадково. Та ж КНДР починає у себе розширювати військове виробництво, аби у Росії було більше озброєння, зокрема "Шахедів". В той же час Європа не поспішає збільшувати свої виробничі потужності, але хоча б почала відкривати спільні підприємства з виробництва дронів", – озвучив Клочок.

Він підсумував, що чим далі, тим більше країн усвідомлює необхідність зміни номенклатури свого військового обладнання, яке знадобиться в майбутньому для протистояння викликам.

Європа сьогодні гальмує, хоча має технології на відміну від відсталої Північної Кореї. Навіть американський лідер Трамп, який говорив, що буде зменшувати видатки на оборону, реагує на ситуацію у світі та запросив на наступний рік збільшення оборонного бюджету США на понад трильйон доларів.