Результати саміту НАТО сприймаються позитивно, а «нога російського солдата» – ні. Зведення з інформаційної війни 21-27 червня 2025 р

Індекс настроїв соцмереж склав мінус 21 (був мінус 26 пунктів). А саме: хороші новини – 23%, погані – 44%, неоднозначні – 33%.  

Хороші новини – обмін полонених, підрив російського товарняка, ураження С-400 в Криму.  

Погані новини – удар по тренувальному полігону ЗСУ, обстріли, можливість наступу з Білорусі, загравання США з РФ та Білоруссю.  

Неоднозначні повідомлення – відсіч окупанту, посилення СБС, заяви Д.Трампа (критикує територіальні амбіції В.Путіна, висміює заяви Д.Медвєдєва, відмовляє РФ у посередництві в ізраїльсько-іранському конфлікті, каже про прогрес переговорів РФ та України), посилення угрупування РФ в «ПМР», підрахунок росіян й на українському фронті, сподівання на занепад російської економіки, вимоги РФ до України. 

Загалом, саміт НАТО отримує велику увагу. З фронту доносяться звістки про активні дії ЗСУ. Українці обговорюють, що в ЗСУ об’єднують СБС та «Лінію дронів». Увага до ударів по російському тилу - скоріше сплесками: серед помітних уражень – поїзд з пальним біля Молочанська, ЗРК в Криму (і корок біля Кримського мосту). О. Сирський дає велике інтерв’ю, помітну увагу отримує загроза наступу росіян з Білорусі, підтримує тривожні настрої й заява В. Зеленського про 695 тис. росіян на території України. Молдовські ж політики кажуть про підсилення російських військових угрупувань у Придністров'ї, що може загрожувати й Румунії. Обмін полонених отримує багато емоційних дописів, але за результатами тижня в топ-теми не входить. 

Підсумки саміту НАТО запам’яталися позитивом, порядок денний значною мірою контролював В. Зеленський. Новинні пабліки добре поширили і спільні фото світових лідерів (В. Зеленський, Д. Трамп, Е. Макрон), і обнадійливі заяви про «історичність» саміту (президент Фінляндії А. Стубб), і меседжі М. Рютте про дотримання і перевиконання торішньої обіцянки виділяти 40 млрд євро щороку. Значною мірою порядок денний формує і утримує сам В. Зеленський з новинами про різні міжнародні зустрічі, як-от «змістовну» розмову з Д. Трампом, у якій вбачали надію – хоча заяви безпосередньо від Д. Трампа продовжують здебільшого викликати обурення (про те, що обіцянка закінчити війну за добу була «сарказмом»; про цікавість до «багатьох українських земель» – у фреймінгу України як сировинного придатка). Єдиним предметом для сподівань українців лишається теза Д. Трампа про можливе постачання додаткових Patriot. 

Тішать чергові масові вибухи на стратегічних об’єктах у ворожому тилу. На другому плані позитивних новин – вибухи в тилу ворога. Спершу це серія «ударів помсти»/«розплати за обстріл Дніпра» по Криму, Ростову, Саратову, Таганрогу (завод Атлант-Аеро, що спеціалізується на компонентах для БПЛА), Азову (НПЗ) й навіть Казані (але без деталізації, де саме чули вибухи). Пізніше позитиву додають вибухи в Забайкальському краї на складі боєприпасів, проте без деталей щодо причин займання. 

Згодом українці обговорюють атаку на кримське ППО, на нафтобазу у Брянську, пишуть про вибухи у Москві, є повідомлення про вибухи й ураження в інших містах Росії. 

Зафіксовано й хвилеподібне поширення позитивного контенту на різні теми – знищення та ушкодження СБУ та ССО сумарно чотирьох Су-34 на аеродромі «Маринівка» (Волгоградська обл.), рідкісної північнокорейської РСЗВ операторами СБС (на Донеччині), розбиття мотоколони на Сумщині тощо. 

Обмін полоненими – незмінна радість. Новини про обмін полоненими не «приїдаються»: їх незмінно активно поширюють жінки та новинні канали, на відміну від повідомлень про удари по російських тилах, які поширюються чоловіками. 

Українці поширюють резонансні заяви В. Путіна про «один народ» і «ногу російського солдата», порівнюють зі схожою риторикою А. Гітлера. Паралельно з тим набувають ваги заклики до дій у контексті цих заяв – про те, що Україна буде там, де стоїть нога українського солдата, тому потрібно мобілізуватись (С. Марченко), та про російськомовних українців, яких В.Путін збирається захищати (В.Портников пише про них, є й емоційні реакції від пересічних користувачів). 

У фокусі уваги до російських обстрілів – цивільні об'єкти та полігон, помітна недовіра до офіційних даних. Багато повідомлень стосуються Кременчука, їх публікують акаунти відомих медіа та новинні агрегатори, підтримуючи увагу до теми комбінованої атаки. Удар по тренувальній базі Сухопутних військ розходиться не дуже активно, але при цьому медіа посилаються не лише на офіційні заяви: в заголовок виносять російські дані про кількість жертв, і в такому разі новина натякає, що українці приховують кількість загиблих. 

Помітні очікування на посилення і обстрілів, і наступу, влада намагається контролювати цей порядок денний. Одразу декілька тривожних заяв прозвучало від українських посадовців, які прокоментували поточну ситуацію. О. Сирський дав інтерв’ю, з якого, зокрема, активно поширюються дані про чисельність російських військових, разом з акцентом, що Росія готується до тривалої війни на виснаження. Тривога формується також добре розповсюдженою заявою К. Буданова і пов’язаною з нею заявою В. Зеленського про підготовку Росією наступу на країни ЄС. 

В українському сегменті соцмереж згадують дату 22 червня, завжди додаючи, що тепер нова, така сама віроломна війна прийшла до нас, нові вороги знову нищать землю. Через це український інфопростір того дня сповнений втоми від війни, яка не закінчується. Про дату багато пишуть звичайні люди, а також приватні підприємства, бібліотеки, різні історичні сторінки, використовуючи власні живі тексти.  

Спекуляції щодо потенційних кадрових змін сприймаються без емоцій та рефлексій. О. Гончаренко паралельно з В. Зеленським, що офіційно анонсував низку кадрових змін (але без прізвищ), спекулює на тему конкретних перестановок: пише про розгляд В. Малюка на посаду міністра оборони та відправлення чинного Р. Умєрова послом у США. 

Сам Зеленський прив’язує ці зміни до путінської риторики про продовження агресії й заявляє обтічно про дипломатичний корпус, посилення внутрішньої стійкості, реформування управління інституціями. Наразі реакція в соцмережах стримана, без активного обговорення чи оцінок. 

Емоції українців 

Гнів – 35,9% – на росіян через обстріли та просування на фронті, на Путіна через заяву про ногу солдата. Гнів на Трампа помітний на початку тижня, а в кінці через його нові заяви гніву трохи менше, але зберігається гнів на Орбана, Фіцо. Тримається гнів на зрадників серед українців та гнів у критиці влади. 

Тривога – 17,5% – на початку тижня тривожно чекають на нові російські атаки, які і стаються, їх багато обговорюють, поки вони тривають. Під кінець тижня зростає тривога через ситуацію на фронті, постійний наступ росіян і їхнє намагання вийти на кордони Дніпровської області. 

Сум – 13,9% – через загиблих і постраждалих, через великі російські атаки на Київ, Дніпро, Одещину та інші регіони. Постійно йдуть сумні пости про хвилину мовчання зранку і військові некрологи. 

Радість – 12,5% – найбільше через зростання втрат росіян, успіхи ЗСУ, обмін полоненими, удари по російських тилах та заяви про підтримку від світових лідерів. 

Гордість – 8,4%. 

Надія – 5,0% – найбільше надії в дні саміту НАТО, надія на те, що Україну підтримають, навіть трошки надії, що Трамп зміниться. 

Вдячність – 2,6% 

Втома – 2,4% – помітно зростає, особливо на початку тижня, через відзначення Дня Скорботи. Люди пишуть, що от тоді була війна, і знову війна в нашій країні. 

Сміх – 1,8% – крім насмішок над російською армією, в середині тижня кілька днів жартують над тим, що маріупольський лев напав на того, хто вкрав херсонського єнота. 

Для довідки 

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.  

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент. 

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати. 

Фото: Priscilla Du Preez ????????