Робота без реєстрації, трансляція каналів з Росії. Як Нацрада моніторить і штрафує провайдерів

За останні два роки медійний регулятор нечасто фіксував порушення у роботі провайдерів. Після набуття чинності закону «Про медіа» штрафи були призначені лише двом компаніям, ще чотири отримали приписи. Якщо приписи були за невчасне повідомлення щодо зміни керівника, то штрафи провайдери дістали за роботу без реєстрації та за трансляцію російських каналів.

Розкажемо ці історії детальніше.

Провайдер із Запоріжжя ВКФ «Запорожелектронснаб» працював на ринку за ліцензією. Однак після набуття чинності закону «Про медіа» мав пройти процедуру реєстрації. Бо ліцензії провайдерів, відповідно до нового законодавства, втрачають силу і запроваджується реєстраційна діяльність. Одна компанія впродовж року це не зробила. Тому й у червні 2025 року отримала штраф 80 тисяч гривень від Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Представниця «Запорожелектронснаб» Олена Солопко розказала, що Запоріжжя — це прифронтова зона і провайдер не знав, чи продовжуватиме роботу. З цим і пов’язана невчасна реєстрація. Регулятор врахував, що компанія з прифронтового регіону, і виніс мінімальний штраф для таких порушень, які є грубими.

Друга історія — штраф у розмірі 248 тисяч гривень наприкінці травня 2025 року від регулятора отримало ПП «Телерадіокомпанія “Телком”» із селища Десна Чернігівської області через трансляцію іноземних каналів із Росії з пакета Viasat, який був об’єднаний під брендом Viju. За словами члена Нацради Максима Онопрієнка, за результатами офіційного моніторингу телерадіоканалів, що поширюються провайдером аудіовізуальних сервісів, за 15.04.2025 зафіксовано ретрансляцію 17 іноземних лінійних медіа. Серед них: «Детский мир», «Viju+sport», «Viju Nature», «Viju History», «Viju Tv1000», «Viju Explore», «Viju Tv1000 Action», «Viju+Planet», «Terra», «Индия», «Hit», «Premium», «Viju+Serial», «Viju+Comedy», «Viju+Megahit», «Viju+Premiere» (усі — з Росії) та «GNCTV.org» (США). Ці канали не зареєстровані Нацрадою відповідно до закону «Про медіа» та не походять із держав-членів Європейського Союзу, трансляція яких дозволена.

«З 17 незареєстрованих медіа 16 мають країною походження Росію. Ці обставини підвищують рівень суспільної небезпеки», — сказав Максим Онопрієнко.

Після початку моніторингу регулятора провайдер відімкнув ці канали. Представник провайдера Олександр Фетісов під час засідання сказав, що визнає провину і що регулятор має рацію. Але при цьому він додав, що це робив не для себе, а для людей.

Щоб з’ясувати, як регулятор поводить моніторинг провайдерів, на що зважає, кого і за якими критеріями моніторить, навіщо була створена особлива процедура щодо засобів реагування на період воєнного стану і чи можна провайдерам транслювати канали Viasat, «Детектор медіа» розпитав Максима Онопрієнка, який у Нацраді курує це питання.

За його словами, моніторинг наразі є регулярним, входить до основних заходів першого півріччя 2025 року. Моніторинг переліку телеканалів і радіоканалів провайдера аудіовізуального сервісу здійснюється за адресою головної (базової) станції або за адресою абонента. Щоб перевірити дотримання законодавства, Національна рада проводить комплекс заходів — фіксує й аналізує інформацію про надані послуги. Перевіряється перелік телеканалів і радіостанцій у пакетах провайдера: їхня кількість, порядок розміщення, технологія та спосіб поширення. Також провайдери, які працюють без використання радіочастотного спектра, зобов’язані забезпечувати безперервний доступ до універсального медіасервісу, затвердженого Національною радою.

— Що насамперед перевіряють?

— Під час моніторингу провайдерів Національна рада звертає увагу на кілька ключових аспектів:

1. Мова аудіодоріжки: якщо в програмі є кілька звукових доріжок, то доріжка державною мовою (за наявності) має бути встановлена першою за замовчуванням.
2. Частка каналів державною мовою: у пакетах провайдерів не менш як 45% телеканалів і радіостанцій мають бути українською мовою. Через три роки з дня набрання чинності Закону України «Про медіа» ця частка зросте до 60%.
3. Юридичний статус каналів: провайдери можуть включати до своїх пакетів лише ліцензовані або зареєстровані телеканали та радіостанції, включно з іноземними, якщо вони не з країн ЄС. Канали з країн ЄС можуть транслюватися без додаткової реєстрації.

У разі виявлення ознак порушень складається акт моніторингу, який може стати підставою для застосування заходу реагування. Якщо порушень не зафіксовано — акт не складають.

— Чи відрізняються моніторинги для провайдерів різних технологій?

— Процес моніторингу провайдерів аудіовізуальних сервісів однаковий для всіх технологій.

— На засіданнях Нацради вже кілька разів використовували спеціальну процедуру. Навіщо вона

— У період воєнного стану важливо швидко реагувати на загрози з боку медіа, які можуть використовуватися як інструмент дестабілізації, пропаганди або інформаційного впливу з боку держави-агресорки. Саме тому передбачено спрощену процедуру дій регулятора — з метою захисту національного інформаційного простору та забезпечення стабільності в умовах війни. У разі виявлення Національною радою ознак грубого порушення законодавства, визначеного статтями 110—113, 115 Закону, вона застосовує особливу процедуру щодо вжиття заходів реагування.

Ця процедура визначена окремим Положенням (на засіданні 18.05.2023 регулятором було ухвалено рішення № 354 про затвердження «Положення про особливості процедури застосування до суб’єктів у сфері медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану заходів реагування за грубі порушення вимог законодавства»), що передбачає більш оперативний механізм реагування на серйозні порушення — без проведення повноцінної перевірки, лише на підставі акта моніторингу та/або інших доказів.

— У чому особливість процедури, окрім того, що регулятор повідомляє про ознаки грубого порушення на сайті напередодні?

1. Регулятор заздалегідь повідомляє про розгляд питання: відповідна інформація публікується на сайті Національної ради та надсилається суб’єкту на електронну адресу, зазначену в Реєстрі.
2. До повідомлення, яке надсилається суб’єкту, додається завірена копія акта моніторингу. У повідомленні вказуються: дата засідання, суть порушення, короткий виклад обставин і строк для подання письмових пояснень (не менше трьох робочих днів).
3. Строк для надання пояснень може бути продовжений розпорядженням голови Національної ради на підставі мотивованого клопотання суб’єкта у сфері медіа, якщо наявні обставини, які перешкоджають або ускладнюють можливість надання ним пояснень у встановлений Національною радою строк.
4. Якщо пояснення не надані або представник суб’єкта не з’явився — це не перешкоджає розгляду питання, за умови якщо суб’єкта було повідомлено належним чином.
5. nbsp;     У разі накладення штрафу, суб’єкт має сплатити його протягом 15 днів із моменту оприлюднення рішення. Якщо штраф не сплачено — Нацрада звертається до суду.
6. nbsp;     У разі повторного грубого порушення в період дії воєнного стану регулятор може звернутися до військового командування для подальшого реагування.

— Чи найближчим часом розглядатимуть нові питання щодо грубих порушень?

— Національна рада діє винятково в межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Спрогнозувати вчинення суб’єктами у сфері медіа грубого порушення найближчим часом і надалі — неможливо. Однак моніторинги проводять постійно, тож у разі виявлення ознак грубого порушення регулятор застосує передбачені законом заходи.

— Один із провайдерів отримав штраф через трансляцію іноземних каналів із Росії з пакета Viasat, який був об’єднаний під брендом Viju. Чи фіксували в інших провайдерів ці канали?

— Справді, 29 травня 2025 року Національна рада винесла штраф провайдеру аудіовізуальних сервісів ПП «Телерадіокомпанія “Телком”» із селища Десна Чернігівської області. За результатами офіційного моніторингу телерадіоканалів, що поширюються провайдером аудіовізуальних сервісів, було зафіксовано ретрансляцію 17 іноземних лінійних медіа. Серед них: «Детский мир», «Viju+sport», «Viju Nature», «Viju History», «Viju Tv1000», «Viju Explore», «Viju Tv1000 Action», «Viju+Planet», «Terra», «Индия», «Hit», «Premium», «Viju+Serial», «Viju+Comedy», «Viju+Megahit», «Viju+Premiere» (усі — з Росії) та «GNCTV.org» (США). Ці канали не зареєстровані Нацрадою відповідно до закону «Про медіа» та не походять із держав-членів Європейського Союзу, трансляція яких дозволена. З 17 незареєстрованих медіа 16 мають країною походження Росію. Ці обставини підвищують рівень суспільної небезпеки. Після початку моніторингу регулятора провайдер аудіовізуальних сервісів відімкнув ці канали. Моніторинг інших провайдерів також триває. У разі виявлення аналогічних порушень регулятор вживатиме відповідних заходів реагування.

— Чи має Нацрада застереження щодо трансляції каналів Viasat World Limited, яка отримала реєстрацію в Естонії? Особливо з огляду на зміни у власності (Viasat World Limited. Ця компанія отримала реєстрацію в Естонії). Чи багато провайдерів транслюють ці канали?

— Відповідно до Закону України «Про медіа», на території України дозволяється приймання та ретрансляція каналів, що походять із країн-членів Європейського Союзу. За умови дотримання вимог законодавства України та Європейської конвенції про транскордонне телебачення, такі канали можуть поширюватися без окремої реєстрації.

У разі, якщо іноземне лінійне медіа з країни ЄС порушує вимоги українського законодавства, Національна рада інформує про це відповідного регулятора країни юрисдикції та вживає пропорційних заходів щодо обмеження його ретрансляції.

Щодо каналів, правовласником яких є Viasat World Limited (зареєстрована в Естонії), застереження Національної ради можливі лише за умови встановлення порушень. На сьогодні таких офіційних рішень не приймалося. Статистики щодо кількості провайдерів, які транслюють ці канали, не ведеться. До того ж перелік каналів у провайдерів постійно оновлюється, про що вони інформують Національну раду відповідно до законодавства.

Фото: surxincable.com, Нацрада