Вихід із Оттавської конвенції: Україна зрівнює шанси на захист у війні з Росією

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення РНБО про вихід України з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін. Після підписання указу президентом це питання має бути розглянуте у Верховній Раді України. І якщо парламент підтримає його, це буде законодавче закріплення права України на ефективний захист своєї території.

Чому це було необхідно зробити і коли цей вихід відбудеться офіційно – у матеріалі Коротко про.

Нерівна ситуація в порівнянні з ворогом

В українському МЗС розповіли, що наша країна з 2005 року дотримувалася положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та їх знищення. Проте вторгнення Росії поставило Україну у нерівну ситуацію, оскільки росіяни не підписували цей документ і повною мірою використують міни у війні.

У МЗС нагадали, що Росія, яка не є підписантом Конвенції, широко застосовує протипіхотні міни проти України з 2014 року. З 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, цей вид зброї надав окупантам асиметричну перевагу.

"Наголошуємо, що на момент підписання та ратифікації нашою державою Оттавської конвенції такі обставини були відсутні і не могли бути передбачені. Таким чином, Україна опинилася у нерівній та несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону", - сказано у повідомленні українського МЗС.

Через агресію Кремля виходимо не лише ми

На сьогодні до договору приєдналося 165 держав, які представляють більшість країн світу. Ця Конвенція є одним з найбільш широко підтримуваних договорів, що забороняють конкретний вид озброєнь з гуманітарних міркувань. Але попри це деякі країни з неї виходять. Ті, які мають кордони з Росією та Білоруссю, - Польща, Латвія, Естонія і Фінляндія.

Причиною стала потреба ефективного захисту від російської загрози: пріоритет опору та забезпечення оборони рідної землі вище за необхідність дотримуватися міжнародних конвенцій.

Країни, основні гравці у світовій геополітиці, взагалі проігнорували цю конвенцію. США, Росія, Китай та Індія не підписали цей договір, тому вони зберегли свої запаси протипіхотних мін. Росія зараз активно їх використовує на фронті проти України. До речі, саме масштабне мінування стало однією із причин, що зірвали запланований 2023 року український наступ.

Україні доведеться чекати шість місяців

Договір, підписаний в Оттаві у 1997 році більш ніж 70 країнами світу, визначає та забороняє конкретні види діяльності, а саме: розробку, виробництво, накопичення запасів, передачу та застосування цієї зброї. Як і багато інших міжнародних правових угод, Оттавський договір допускає право кожної держави вийти з неї. Для цього вона має повідомити про свій вихід Генерального секретаря ООН, інші держави-учасниці та Раду Безпеки ООН. Але вихід із Оттавської конвенції офіційно та остаточно набирає чинності лише через шість місяців після отримання такого повідомлення.

До речі

У світі вже знищено 55 мільйонів мін

Держави, які підписали Оттавську конвенцію, повинні знищити всі запаси мін протягом чотирьох років та розмінувати всі території протягом десяти років. Також країни-підписанти повинні надавати допомогу постраждалим внаслідок підриву на мінах, включаючи медичну допомогу, реабілітацію та реінтеграцію у суспільство.

Цей документ дав відчутні результати. За час дії Оттавської конвенції у світі було знищено понад 55 мільйонів накопичених мін. Число країн, що виробляють міни, скоротилося з більш ніж 50 до менш ніж 10, і застосування протипіхотних мін у світі різко скоротилося. На жаль, ця динаміка найближчими роками навряд чи збережеться.

Конкретно

Які міни заборонені Оттавською конвенцією

Під заборону потрапляють протипіхотні міни, призначені для ураження людей. Це стосується тих мін, що вибухають від присутності, близькості або контакту людини з боєприпасом.

До них входять ті, що можуть бути активовані механічно, дистанційно або за допомогою датчиків. Міна вважається протипіхотною, якщо її основна мета – ураження людей, а не техніки. Навіть якщо міна має подвійне призначення (наприклад, протитанкова з функцією ураження піхоти), вона може підпадати під заборону, якщо її активація викликається людиною.