"Баку за 3 дні": чому в Росії заговорили про "силовий сценарій" проти Азербайджану

27 червня в провінційному російському Єкатеринбурзі місцеві силовики (ФСБ і МВС) провели рейд проти азербайджанської діаспори. Захід виявився традиційно для російської глибинки жорстким і кривавим. Під приводом з'ясування можливої дотичності до злочинів 20+ річної давнини (подій 2001 – 2011 років) були затримані 50 етнічних азербайджанців.

Їх жорстоко били та катували, внаслідок тортур двоє людей – брати Гусейн і Зіяддін Сафарови загинули. В Баку відповіли жорстко. Після чого росіяни оголосили, що знайшли нове джерело "неонацизму" в "зоні власних інтересів". МЗС країни-агресора занепокоєний, а пропагандисти пропонують завдати превентивного удару. Так, мовиться про Азербайджан і 24 Канал пояснює, що стало причиною російської істерики.

Азербайджан – Росія: нова ескалація

Азербайджан традиційно підтримує тісні зв'язки з представниками власної діаспори, а тому про рейд в Сибіру миттєво стало відомо на "великій землі". Вже через кілька годин Азербайджан висунув росіянам вимоги про розслідування подій, а також скасував візит своєї парламентської делегації до Росії.

Крім того, були скасовані російські "культурні" заходи в Азербайджані та візит віцепрем'єра Росії Олексія Оверчука. Останнього забанили через дуже промовисту причину – "насильство проти Азербайджану".

Москва висловлює жаль у зв'язку з прийнятими Баку рішеннями після затримань в Єкатеринбурзі. Ситуація пов'язана з роботою правоохоронних органів і не може бути приводом для подібної реакції,
– речник Путіна Пєсков на брифінгу 30 червня вдає, що все під контролем.

Оскільки в Росії "включили дурника" та вирішили ігнорувати вимоги Баку, азербайджанські силовики дістали зі сейфів вже готові "папочки" на російських шпигунів і агентів впливу в Азербайджані та провели вже власний рейд.

Його метою став азербайджанський підрозділ пропагандистської імперії Маргарити Симоньян "Sputnik Азербайджан", де провели спецоперацію і "раптово" виявили дуже небезпечних для тамтешньої державності осіб, оскільки вони отримували з Росії фінансування, яке після призупинення діяльності "Sputnik Азербайджан" у лютому 2025 року, де-факто, стало незаконним. Також під удар потрапили співробітники іншого російського інструмента м'якої сили Ruptly.

Ефектні кадри затримання російських агентів в Баку / Фото азербайджанські ЗМІ

Після цього вже МЗС Росії висловив "глибоке занепокоєння", а російські блогери та пропагандисти почали писати про нове кубло "неонацистів" і заявляти про необхідність "превентивного удару" по колишній колонії, яка геть зірвалася з ціпка та дозволяє собі публічно огризатися "метрополії".

...Росія стурбована тим, що понад дві години російські дипломати в Баку не можуть зв'язатися з журналістами – громадянами Росії… Азербайджанська сторона не допускає дипломатів Росії до російських журналістів без пояснення причин,
– речниця МЗС Марія Захарова не розуміє, що відбувається.

Для оголошення "публічного глибокого занепокоєння" був викликаний до МЗС московський посол Азербайджану. Мабуть, йому пригадали й дописи азербайджанських ЗМІ, які, реагуючи на свавілля росіян, посміли зачепити сакральну для чинного російського режиму фігуру Сталіна: "У справі кривавих розправ Путін випередив самого Сталіна".

Також росіянам пригадали всі попередні загадкові смерті етнічних азербайджанців від рук російської "феміди". Виявилося, що такий перелік ведеться і ніхто нічого не забув (як не забули й те, хто винен у подіях "Чорного січня" в Баку 1990 року).

У січні 1990 року в Баку прокотилися спровоковані радянською владою вірменські погроми, які набули стихійного характеру і вийшли за межі традиційного для Москви "розділяй і володарюй". У підсумку Баку взяла в оточення радянська армія і після багатоденної бездіяльності, врешті й за допомогою танків, взяла місто штурмом, влаштувавши в ньому різанину (загинули до 170 цивільних).

Приводом для неї стало нібито припинення погромів, але вони на той час вже завершились, то ж метою Москви було лише придушення національно-визвольних змагань і недопущення виходу Азербайджану з СРСР, за яке боровся місцевий "Народний фронт".

Марка Азербайджану, присвячена подіям чорного січня / Фото azstudy.az

А це вже прямий привід росіянам, щоб звинуватити азербайджанців у неонацизмі, русофобії та пообіцяти страшні кари.

У ситуації з Азербайджаном мене дивують не дії влади Азербайджану, а наші дії. Точніше, їхня очевидна відсутність. Якщо ми не в змозі адекватно та асиметрично відповісти, то треба висловити занепокоєння і стурбованість. Якщо можемо, то треба відповісти так само, як Азербайджан. Асиметрично і жорстко. Не висловлюючи нічого. Способів мільйон. Вони нам ще за наших убитих миротворців винні. Причому треба обирати найжорсткіші варіанти відповіді. Але це якщо на них є сили,
– російський Z-блогер на прізвисько Fighterbomber закликає до жорстокої відповіді Баку, демонструючи при цьому, що не розуміє значення прислівника "асиметрично" і не знає, що за вбитих 20 вересня 2023 року російських "миротворців" родичам сплачені гроші, а президент Азербайджану Алієв вибачився за інцидент у розмові з президентом Росії вже наступного дня.

Чи можливий "силовий сценарій"

Деякі блогери пішли ще далі та закликали помститися за Карабах та етнічні чистки вірмен в Азербайджані. Звісно, в "силовому варіанті". Звісно, це пуста балаканина, бо Росія зав’язла у війні в Україні, при цьому має потенційний новий фронт на Балтиці, куди зганяє сили й вже активно проводить гібридні операції. У цій ситуації розпиляти сили на Азербайджан, за яким стоять Туреччина та Ізраїль, це утопія. Інша справа, якби Азербайджан лишився сам на сам з Росією.

Тоді б "нова СВО" і за "ціною не постоїмо" могли б стати реальністю, а Азербайджан, можливо, не врятувала б відсутність спільного кордону з агресором, недружність до Росії вірменського лідера Пашиняна, захист і дружба Туреччини та Ізраїля, а також той факт, що по азербайджанській землі проходять ключові газопроводи та гілка транспортного коридору "Північ – Південь", що дає Росії зв’язок з Іраном і вихід на азійські ринки.

Російські Z-блогери вже мріють про Баку "за три дні" / Скриншот

Нині ж про це мріють лише Z-блогери, та й ті не всі – бо, наприклад, Маргарита Симонян, співробітників якої й затримали в Баку, взагалі утрималась від емоційних оцінок і, відбувши номер постом з відео з місця подій, перейшла до тем, які її цікавлять, тобто ШІ, російська агресія проти України та російсько-китайська дружба.

Показово, що Євросоюз, попри напружені стосунки з Азербайджаном, до якого дуже багато питань щодо прав людини і свободи слова, водночас підтримав Баку та засудив свавілля російських силовиків у далекому Сибіру.

Посол Європейського Союзу в Азербайджані Петер Міхалко написав у фейсбуці, що "глибоко стурбований повідомленнями про насильство, тортури та нелюдське поводження з етнічними азербайджанцями в Росії, що навіть призвели до смертей, скоєних російськими силами безпеки".

Мої думки з жертвами та їхніми родинами,
– наголосив європейський дипломат.

Тим часом до Азербайджану привезли тіла вбитих російськими силовиками братів Сафарових. Судмедексперти провели повторну експертизу тіл загиблих і передали родичам для похорону в місті Агджабеді. Родич жертв росіян Сейфаддін Гусейнілі заявив, що під час судово-медичної експертизи, на яку його запросили для впізнання, він побачив на тілах братів сліди тортур.

При цьому офіційна російська версія полягає в тому, що один нібито помер від "серцевої недостатності", а причини смерті другого "встановлюються" (тобто – ще не придумали). Смерть земляків і цинічна брехня росіян розлютили азербайджанців і цю емоцію повністю розділила з громадянами влада, внаслідок чого азербайджанських ЗМІ піднялася нова "хвиля русофобії".

Зверніть увагу! В Україні теж офіційно відреагували на конфлікт. Глава Офісу Президента Андрій Єрмак наголосив, що Кремль фактично одночасно вступив у конфлікт з Азербайджаном і Вірменією. Ще 5 років тому Москва маніпулювала суперечностями між цими країнами, позиціонуючи себе арбітром. Сьогодні ж вона сприймається як спільний ворог.

Чому це вже не перше загострення

Нагадаємо, що 25 грудня 2024 року російські ППО, що базувалися в Чечні, розстріляли ракетами азербайджанський цивільний літак, а потім відмовились прийти екіпажу на порятунок і спрямували в Каспійське море, схоже, розраховуючи на те, що він впаде і воду і поховає на дні всі сліди злочину.

Але літак дотягнув до Казахстану та здійснив жорстку посадку. 38 людей загинули, але живими залишились 29, які розповіли правду про атаку. Згодом їхні слова підтвердили експерти, що знайшли сліди ураження літака російськими ракетами.

Росія спробувала зам'яти справу. Чеченський намісник Путіна Кадиров спершу почав всім погрожувати (але швидко запхав язика подалі), а сам Путін у розмові з Ільхамом Алієвим висловив жаль, що загинули люди, але відмовився брати відповідальність за трагедію.

У Москві зверхньо вирішили, що цього буде досить, бо, коли кидають кістку, начхати, яка вона на смак. Але так не вважав Ільхам Алієв, азербайджанський лідер публічно звинуватив Росію в атаці на цивільний літак і зажадав тепер публічних вибачень від Путіна, чим дуже його образив і принизив. Бо виявилось, що тепер потрібно говорити з президентом колишньої колонії як з рівним і демонструвати усі відповідні церемоніали.

Поки Алієв чекав вибачень – в Азербайджані почалося згортання русифікації та ліквідація у форматі "призупинення" головних її символів – "Русского дома", "Sputnik Азербайджан" та інших проросійських чи відверто російських сайтів. Крім того, Азербайджан відмовив Росії в екстрадиції колишньої судді з Красноярська Олени Хахалевої попри очевидний корупційний слід втікачки.

А ще – почав активно дружити й навіть загравати з Україною. Українці радо у цю гру увімкнулися – подякували за гуманітарну допомогу і натякнули, що готові збільшити співпрацю, зокрема, у безпековій сфері.

У підсумку Путін щось бубонів у звичному для себе форматі "кхе-кхе", але так нормально і не вибачився, натомість родинам жертв і постраждалим Росія виплатила грошові компенсації, а Алієва задобрили показними символами респекту. Несподівано з'ясувалося, що його батько і попередній президент Азербайджану Гейдар Алієв виявився неймовірним розбудовником російської інфраструктури (БАМу – тобто Байкало-Амурської магістралі) і потребує негайного пам’ятника в Росії.

Алієва-молодшого це задовольнило і він навіть майже доїхав до Москви на парад на 9 травня, але в останній момент знайшов привід не робити цієї дурниці й надіслав ганьбитися замість себе азербайджанських військових. Після цього між Росією і колишньою колонією встановився "поганий мир", який перервав рейд силовиків у Єкатеринбурзі 27 червня 2025 року.

Чого чекати далі

Нині невідомо, хто віддавав наказ про розгром осередку азербайджанської діаспори в Сибіру. Сумнівно, що це був наказ Путіна, бо йому не до того і вертикаль влади в Росії працює не так. На місцях путінські сатрапи мають право "імпровізувати" та "перегинати палицю", але за умови – повної лояльності центру, особистої відданості Путіну та регулярному постачанню корупційної ренти.

З огляду на все вище зазначене, з точки зору "сатрапів" – це був звичний епізод "кормлєнія", вони нічого не порушили, а провели рутинну операцію проти місцевої бізнес-еліти та ще й етнічної, бо нині в Росії в тренді утиски мігрантів і представників нацменшин, нехай і з російськими паспортами, звісно, якщо вони не кадирівці. Але виявилося, що "саджати на пляшку" не можна не лише чеченців, але й азербайджанців. І тепер на неї вочевидь посадять самих "ментів і фсбшників" з Єкатеринбурга.

Можливо, тепер хтось із великими погонами піде у відставку або буде переведений на війну в Україні, яку в Росії досі називають СВО.

Також не виключено, що незабаром в Єкатеринбурзі чи десь іще з’явиться новий пам’ятник Гейдару Алієву або сквер його імені. Але все це не змінить ставлення азербайджанців до Росії і росіян до азербайджанців, тому після смерті Путіна чи повалення його режиму до сценарію масової різанини в Росії у форматі всі проти всіх додастся ще один акцент. Цілком можливо, що його офіційним саундтреком стане нова версія легендарної мейхани "Ти хто такий? Давай, до свіданія!". Але присвятять її російській могутності на Південному Кавказі.