Глас народу чи маніпуляція? Що стоїть за опитуванням Орбана про вступ України до ЄС

Орбан знову заблокував рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС. Цього разу прикриваючись цифрою 95% — cаме стільки угорців начебто виступили проти, за даними урядового опитування VOKS2025.

Так звані національні консультації — це опитування, які уряд Віктора Орбана регулярно проводить, аби з’ясувати позицію громадян щодо ключових політичних питань. Участь у них є добровільною, а результати не мають жодної юридичної сили та не зобов’язують уряд до конкретних дій.

З 2010 року в Угорщині вже провели 14 таких консультацій. Теми варіювалися від економічних реформ і соціальної політики до імміграції, обмежень під час пандемії COVID-19, санкцій ЄС і питань національного суверенітету.

VOKS2025 — остання національна консультація — стосується вступу України до ЄС. Уряд представив її як своєрідний референдум, покликаний відобразити «волю народу». Проте, як і в попередніх опитуваннях, справжньою метою було легітимізувати вже затверджену урядову позицію та створити ілюзію народної підтримки. Інакше кажучи, це — політична вистава з наперед відомим фіналом.

У випадку з VOKS2025 ціль очевидна — зафіксувати негативне ставлення угорців до членства України в ЄС і використати це як аргумент у подальших діях на рівні Європейського Союзу.

Сам Віктор Орбан раніше відкрито заявив, що прагне за будь-яку ціну не допустити вступу України до Європейського Союзу.

Як проходило VOKS2025 і що показали результати?

Опитування VOKS2025 тривало з 14 квітня до 20 червня. Його проводили у звичний для таких ініціатив спосіб. Паперові анкети розіслали поштою по всій країні. Угорці могли заповнити їх вручну й надіслати назад або ж скористатися онлайн-варіантом опитування.

Згідно з результатами опитування, 95% респондентів висловилися проти вступу України до ЄС. За словами парламентського держсекретаря кабінету премʼєр-міністра Угорщини Балажа Хідвегі, в ньому взяли участь понад 2,2 мільйона людей. Із них близько 2 мільйона голосів подали паперовими бюлетенями, а майже 250 тисяч — онлайн.

На цьому тлі контрастно виглядає альтернативне опитування, проведене у квітні опозиційною партією «Тиса», в якому 58% респондентів висловилися на підтримку вступу України до ЄС.

Опозиція жорстко розкритикувала VOKS2025. Лідер партії «Тиса» Петер Мадяр у соцмережах повідомив, що, за даними з угорської пошти, лише 3–7% громадян фактично проголосували — тобто повернули заповнені бланки з відповідями. За його словами, це означає, що участь у голосуванні взяли не більш як 500 тисяч осіб. Він назвав опитування провальною спробою урядової пропаганди, яка обійшлася платникам податків у десятки мільярдів форинтів.

Крім того, група з більш як 50 впливових діячів — серед них ексміністр закордонних справ Геза Єсенський та ексголова Національного банку Петер Акош Бод — опублікувала відкритого листа на підтримку України, засудивши пропагандистську риторику уряду Орбана. Його підписали вже майже 40 тисяч людей.

Чому результати VOKS2025 не можна вважати репрезентативними?

На тлі критики дедалі очевиднішими стають проблеми із самим процесом опитування.

По-перше, непрозорість підриває довіру до результатів. Уряд не допустив незалежних спостерігачів або публічного підрахунку голосів. Залишаються невідомими навіть базові деталі — зокрема не оприлюднено жодної інформації про територіальні відмінності в результатах, розподіл відповідей за соціальними групами чи рівень підтримки серед прихильників різних політичних партій.

По-друге, можливість багаторазового голосування онлайн із різних електронних адрес ставить під сумнів чесність опитування.

По-третє, навіть за офіційними даними, участь в опитуванні взяла лише невелика частина населення, що не дає змоги вважати результати репрезентативними для всього електорату.

По-четверте, питання складали так, аби стимулювати негативну відповідь щодо членства України в ЄС. Разом із анкетами розповсюджували матеріали з переліком загроз, які, за словами уряду, може спричинити членство України в ЄС. Серед них — фінансові ризики, зростання злочинності, тиск на ринок праці, небезпека для здоров’я та пенсійного забезпечення.

Крім того, національні консультації супроводжувались агресивною інформаційною кампанією уряду, спрямованою на формування негативного образу України. Впродовж останніх місяців угорські посадовці активно просували риторику про уявні загрози, нібито пов’язані з Україною.

Зокрема офіційний Будапешт пов’язує початок передвступних переговорів України з ЄС із виконанням вимог щодо прав угорської нацменшини. Угорщина наполягає на поверненні представникам цієї меншини в Україні всіх раніше набутих прав (на рівні 2015 року) та фіксацію цього на законодавчому рівні. Ухвалені закони, на думку Будапешта, обмежують права етнічних угорців у Закарпатті.

Зі ставленням до України та реальною підтримкою Орбана ситуація з числами в опитуваннях почасти нагадує те, що ми бачимо в Росії чи Білорусі. Так, ми маємо справу з відверто перебільшеними цифрами. Але навіть без підтасувань багато років поспіль чимало угорців справді підтримують Орбана. Він уже майже вічний прем’єр Угорщини: очолював уряд у 1998–2002 роках, а з 2010-го — безперервно донині.

Щодо вступу України до ЄС, то тут варто говорити чесно: приєднання великої держави зі значним потенціалом справді створить виклики для чинних країн-членів. Але, по-перше, об’єктивні проблеми мають вирішуватися цивілізовано шляхом переговорів, а не ворожнечею та маніпуляціями. По-друге, свого часу приєднання Угорщини до ЄС 2004 року також викликало занепокоєння — не всі французькі, голландські чи іспанські фермери були в захваті. Але їхні уряди бачили стратегічну цінність розширення й визнали довгострокові вигоди від інтеграції нових країн. І, по-третє, Орбан, блокуючи вступ України до ЄС, вочевидь, не лише піклується про інтереси угорців, а й активно обстоює інтереси Росії.

Політична мета VOKS2025

Результати національного опитування Орбан оприлюднив саме напередодні саміту Європейської Ради 26 червня невипадково. Це дало йому додатковий аргумент для затягування процесу наближення України до ЄС. Підсумковий документ на підтримку України схвалили 26 країн-членів ЄС за винятком Угорщини. Саме Будапешт наразі блокує відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Євросоюзу.

На рівні Європейського Союзу VOKS2025 сприйматимуть переважно як політичний маневр уряду Угорщини. У Брюсселі добре розуміють, що такі консультації мають насамперед внутрішньополітичну функцію та не відображають позиції всього угорського суспільства. Результати цього опитування не впливають на спільну політику ЄС.

Утім, постійні вето Угорщини на переговори про вступ України до ЄС спричинили серйозні дискусії в Брюсселі. Серед можливих кроків розглядають навіть тимчасове призупинення права голосу Угорщини в ЄС.

Не виключено, що Євросоюз обере вже перевірений сценарій — фінансові поступки. 2023 року Угорщина зняла своє вето на відкриття переговорів про вступ України лише після того, як Брюссель розморозив 10 мільярдів євро європейських коштів, затриманих через проблеми з корупцією та порушення принципів верховенства права.

Цілком імовірно, що тема України й далі залишатиметься центральною в риториці уряду Орбана — особливо з огляду на майбутні парламентські вибори навесні 2026 року. Використання українського питання стало зручним інструментом для мобілізації електорату.

Та все-таки вплив VOKS2025 усередині Угорщини буде обмеженим. Невисока участь населення в опитуванні свідчить про низьку зацікавленість або недовіру громадян до формату національних консультацій. У такому контексті важко говорити про реальну суспільну підтримку позицій уряду.

На цьому тлі останні соціологічні дані є особливо тривожними для партії «Фідес». Згідно з опитуванням Medián, опозиційна партія «Тиса» випереджає «Фідес» на 10% серед усіх виборців і аж на 15% — у групі тих, хто точно голосуватиме. Серед останніх 51% готовий підтримати «Тису», тоді як «Фідес» — лише 36%.

За таких умов використання антиукраїнської риторики — це спроба втримати електорат примітивною маніпуляцією.

Найімовірніше, відносини між Україною та Угорщиною залишатимуться напруженими. На тлі зростання політичної конкуренції напередодні виборів в Угорщині уряд посилюватиме інформаційні атаки, апелюючи до уявних загроз, пов’язаних із членством України в ЄС.

Угорський уряд використовуватиме результати VOKS2025 як додатковий аргумент для блокування або гальмування рішень на рівні ЄС, пов’язаних з інтеграцією України.

Попри це, переважна більшість країн-членів ЄС залишаються солідарними з Україною. Загальна підтримка не зникає, проте механізм одностайності дає змогу одній країні — в цьому разі Угорщині — істотно ускладнювати просування рішень.