IBM 650: перший серійний комп'ютер, який змінив історію обчислювальної техніки

Ця машина зробила обчислювальну техніку доступною для світу, дала поштовх розвитку програмування та заклала фундамент для сучасної цифрової епохи. 24 Канал розповідає коротку історію IBM 650 і про те, як його вплив на науку, бізнес і освіту відчувається й сьогодні.

Технічні особливості та інновації IBM 650

Цей комп'ютер був розміром з кілька стелажів і зберігав інформацію на обертовому магнітному барабані – це була одна з ключових інновацій того часу. Пам'ять могла зберігати числа з точністю до 10 десяткових цифр, що робило машину надзвичайно потужною для свого часу.

Введення і виведення даних здійснювалося за допомогою програмованих перфокарт, які дозволяли автоматизувати процеси обробки інформації.

IBM 650 / Фото IBM

IBM 650 фактично став першим комп'ютером, який був доступний широкому колу користувачів і підприємств. Його масове виробництво зробило комп'ютерні технології реальністю для банків, університетів, наукових лабораторій, інженерних компаній та урядових установ. Вперше комп'ютер став не унікальною машиною для обраних, а інструментом для тисяч організацій по всьому світу.

Термінал IBM 650 / Фото IBM

Де і для чого використовувався IBM 650?

IBM 650 широко застосовувався для складних обчислень у фізиці, хімії, астрономії, інженерних розрахунках. Банки використовували його для обробки транзакцій, ведення рахунків, підготовки фінансової звітності.

Цікавий факт! Першим клієнтом стала John Hancock Mutual Life Insurance Company у Бостоні, США, яка отримала IBM 650 у грудні 1954 року і вже за годину використовувала його для розрахунку комісій для 7000 агентів по всій країні.

Університети застосовували IBM 650 для навчання програмуванню та обробки наукових даних. IBM пожертвувала близько 100 машин університетам у 1950-х роках із умовою викладання комп'ютерних курсів, що дало поштовх розвитку комп'ютерної освіти. Наприклад, у Колумбійському університеті Watson Lab підтримувала понад 200 дослідницьких проєктів завдяки IBM 650

Машина допомагала автоматизувати облік, статистику, планування та інші адміністративні завдання. IBM 650 зробив революцію в автоматизації обробки даних у промисловості, науці та бізнесі. Серед клієнтів були такі компанії, як Chrysler, Boeing, Bell Telephone, Esso, General Electric, Shell, а також збройні сили США.

Працівники заводу IBM 150 в Ендікоті, штат Нью-Йорк, 1954 рік / Фото IBM

Саме з появою цієї машини програмування стало масовим явищем, а комп'ютерна освіта отримала новий поштовх. IBM 650 став основою для розвитку цілої галузі, адже показав, що комп'ютери можуть бути серійними, надійними та доступними для різних сфер діяльності.

Сам IBM 650 не стояв на місці – система стрімко розвивалася і стала універсальною з десятком опцій для розширення. Щось на кшталт того, як сьогодні ми можемо докупити до смартфона додаткову карту пам'яті, тільки тоді такий термінал займав чимало місця в кімнаті і транспортувався за допомогою вантажівки.

Наприклад, до консолі можна було підключити до шести магнітофонних пристроїв IBM 727 через високошвидкісний магнітний накопичувач IBM 653. Крім того, можна було підключити облікову машину IBM 407 для виведення даних на принтер.

Оперативна пам'ять (RAM), носій інформації, за допомогою якого можна було швидко і безпосередньо отримати доступ до будь-якої групи даних без пошуку, стала можливою завдяки системі обробки дисків IBM 355. (Це, в свою чергу, призвело до створення системи обробки даних 650 RAMAC.)

Система обробки даних RAMAC / Фото IBM

Світ пісіля IBM 650

Після IBM 650 комп'ютерна індустрія почала стрімко розвиватися: з'явилися машини з більшою швидкістю та обсягом пам'яті. Виробляти IBM 650 перестали у 1962 році, а йому на зміну прийшли більш сучасні машини, такі як IBM 7070 та IBM 1620, які використовували транзистори замість вакуумних ламп, а згодом – інтегральні схеми. Це призвело до появи мейнфреймів, а потім і персональних комп'ютерів.

IBM 650 став тією відправною точкою, яка показала, що комп'ютер може бути не унікальним експериментом, а масовим інструментом для вирішення реальних завдань.

Стаття написана з використанням історичних матеріалів з сайту IBM.