Москва продовжує втрачати вплив у світі: Китай витісняє Росію з Куби - Reuters

Про це пише Reuters, передає Укрінформ.

Видання зазначає, що з кінця 2010-х років на Кубі наростала глибока економічна криза й сьогодні країна відчайдушно потребує зовнішньої допомоги. Останній рік на острові дефіцит практично всього, починаючи від найнеобхіднішого для жителів продовольства, пального та ліків, а також часті багатогодинні відключення електроенергії – лише за останній рік національна електромережа виходила з ладу чотири рази, через що мільйони людей залишались без електроенергії, а школи та підприємства зупиняли роботу.

Причинами спустошення кубинської економіки та безпрецедентної кризи стали різке падіння туризму на острів й кубинського експорту та поновлення Сполученими Штатами за часів другої адміністрації президента Дональда Трампа жорстких санкцій проти Куби.

В цих умовах на допомогу Гавані прийшов Пекін, чиї інвестиції в місцеву економіку різко зросли після 2018 року, коли Куба приєдналась до китайської глобальної ініціативи «Один пояс, один шлях».

Відтоді Пекін активно інвестує у ключову інфраструктуру країни, зокрема, будівництво сонячних електростанцій, і наразі, за даними кубинського оператора електромереж UNE, на острові функціонує щонайменше дев’ять парків, які вироблять близько 400 МВт сонячної енергії або приблизно третину полуденного дефіциту.

Очікується, що лише нові проєкти, що фінансуються Китаєм, до кінця року перевищать показник генерації 1100 МВт, майже покривши денний дефіцит та заощадивши Кубі дорогоцінне пальне, яке спалюється на ТЕС вночі.

Ще в лютому на відкритті першої сонячної електростанції поряд із Гаваною було оголошено, що Китай допоможе модернізувати всю електричну мережу Куби і до кінця цього року побудує 55 сонячних парків та ще 37 – до 2028-го, забезпечивши 2000 МВт загальної потужності сонячної енергогенерації, що задовольнить майже дві третини нинішніх потреб країни в електроенергії.

При цьому китайці везуть на Кубу не лише комплекти сонячних панелей та обладнання для їх встановлення і роботи, а й пальне для вантажівок, аби бути впевненими, що ці комплекти будуть доставлені на місця встановлення без затримок.

Москва ж, натомість, втрачає статус головного зовнішньоекономічного партнера Куби через неспроможність надати кредити та реалізувати обіцяні проєкти через пов’язану з війною проти України деградацію власної економіки.

Востаннє росіяни наобіцяли Кубі величезні кредити і будівництва у травні 2023 року, коли делегація уряду РФ на чолі з віцепрем'єр-міністром Дмитром Чернишенком прибула на острів на церемонію повторного відкриття найбільшого в країні сталеливарного заводу, відбудованого завдяки $100 мільйонам російського фінансування.

Тоді представники Москви підписали з кубинцями щонайменше вісім угод, включно з постачанням пшениці, відкриттям забезпеченого продуктами супермаркету «Русмаркет», реставрацією історичних будівель у центрі кубинської столиці та про співпрацю в галузі штучного інтелекту.

Однак майже всі російські проєкти залишаються на папері – завод більшість часу простоює без роботи, супермаркет не відкрився, а реставрація церкви зупинилася. Росіяни спромоглися лише направити кілька партій пшениці та нафти своєму союзнику в Карибському морі.

На цьому тлі кубинські політики і громадська думка схиляються більше до співпраці з Китаєм, залишаючи Росію на другорядних ролях.

Водночас, зауважує Reuters, оскільки більшість кубинсько-китайських угод конфіденційні і не оприлюднюються, складно сказати, як Гавана обіцяла Пекіну розраховуватись за кредити та що буде у разі неспроможності кубинської сторони розрахуватися з китайськими кредиторами.

Крім того, масштабні інвестиції Китаю на Кубі збіглися зі звинуваченнями США в тому, що Китай розміщує шпигунські бази на сусідньому карибському острові, хоча Гавана і Пекін заперечують такі звинувачення.

Як повідомляв Укрінформ, у середині березня на Кубі 10 мільйонів людей залишилися без електропостачання через аварію в енергосистемі, що сталась напередодні ввечері.

Фото: News Front