Ринок "заливають" конкуренти: економіст спрогнозував мізерну ціну на російську нафту

Економічний оглядач В'ячеслав Ширяєв у розмові з 24 Каналом пояснив, що відбувається зниження російської частки на китайському ринку, а він є головним. Зараз ще буде таке падіння на індійському.

Чому Росії складно продати свою нафту

Росія втрачає обсяг нафтового ринку. Зі слів Ширяєва, ринок "заливається" дешевою нафтою, в першу чергу саудівською, іракською, алжирською. У Росії ж експорт – токсичний, нафту в неї купують неохоче.

Наприклад, якщо у нафтопереробного підприємства в Індії є вибір купити нетоксичну непідсанкційну дешеву нафту в Саудівській Аравії, а Росія пропонує свою за тією ж ціною, то індійський завод придбає її в саудитів, щоб не ризикувати.

Зняття обмежень ОПЕК+ (країни цієї організації збільшать видобуток ще на понад 400 тисяч барелів на добу) призвело до того, що пропозицій щодо нафти стало надто багато. Росія в цю реальність не вписується. Тому їй дедалі складніше постачати нафту на зовнішній ринок, утримуючи свою частку експорту.

"Ми бачимо, що геополітичне заворушення закінчилося, ціна на нафту російської марки Urals стала 60 доларів за барель, але те, що ми обов'язково маємо побачити восени чи на початку зими – це показник 50 доларів за барель нафти Urals. Тоді остаточно Росія залишиться без останньої надії на зростання доходів та збалансування бюджету", – спрогнозував Ширяєв.

Біржова ціна російської нафти, яку ми бачимо на графіку – 62 долари за барель. Це й так, зі слів економічного оглядача, дуже мало. Реальні договори укладаються за ціною 57 – 58 доларів за барель.

Якби на біржі нафта коштувала 56, то договори підписувались би за ціною нижче 50. Тому завдання Європи – додати ще більше проблем російському експорту (завдяки санкціям – 24 Канал), щоб було більше витрат і нафтова галузь Росії не справлялась з ними й припиняла нести прибуток для ведення війни,
– озвучив Ширяєв.

Те, що з вуст Путіна вже звучать натяки про необхідність скоротити витрати на війну, на думку економічного оглядача, свідчить про чітке розуміння неможливості продовжувати стратегію Росії, яка була раніше, не маючи тих доходів, які приносив їй продаж нафти. Росія залишається без своєї "нафтової подушки".