Росія захлинається у власному газі: як зупинка транзиту через Україну створила проблеми для Газпрому

Щодня у російських регіонах накопичується по пів мільярда кубометрів газу, який раніше купували європейські країни.

Тепер Газпром шукає будь-які способи збути надлишки – від живлення дата-центрів до виробництва вугілля. Про це пише Reuters.

Експорт російського газу до Європи обвалився з пікових 175-180 мільярдів кубометрів у 2018-2019 роках до мізерних 32 мільярдів у 2024 році. Зупинка транзиту через Україну з січня 2025 року мала ще більше скоротити ці обсяги вдвічі. Російські чиновники визнають, що питання утилізації надлишкового газу стало критичним для країни.

Останній удар завдала Україна

1 січня 2025 року Україна припинила транзит російського газу через свою територію з міркувань національної безпеки. Міністерство енергетики назвало це "історичною подією".

"Росія втрачає ринки, вона буде зазнавати фінансових втрат. Європа вже прийняла рішення про те, щоб відмовитися від російського газу", — йшлося у повідомленні Міненерго.

Пошук екзотичних рішень для надлишкового газу

Російський міністр з розвитку Далекого Сходу та Арктики Олексій Чекунков на Петербурзькому економічному форумі відкрито заявив про масштаби проблеми. "Раніше пів мільярда кубометрів газу щодня йшло на Захід через газопроводи, а тепер не йде. Питання, що з ним робити, дуже гостре", — цитує видання російського чиновника.

Російське керівництво уже розглядає незвичайні варіанти використання надлишків. Чекунков повідомив, що великі інвестори зосереджуються на газохімічному секторі, а надлишковий газ можна використовувати для живлення дата-центрів зі штучним інтелектом.

Найбільший російський оператор дата-центрів BitRiver заявив, що може "з'їсти" до 10 мільярдів кубометрів газу на рік для майнінгу криптовалют. Але навіть ця цифра — крапля у морі проблем Газпрому.

Суперечки навколо доцільності рішень

Заступник міністра енергетики Росії Павло Сорокін вважає ідею з дата-центрами поганою. За його словами, видобуток природного газу занадто дорогий для таких цілей.

Сорокін запропонував альтернативу – використовувати газ для вугільного виробництва, адже там теж є проблеми через міжнародні санкції. "Навіщо використовувати дорогий газ для створення додаткових дата-потужностей, коли можна будувати електростанції біля вугільних шахт", – сказав він.

Рекордні збитки Газпрому

Фінансові проблеми Газпрому виявилися ще серйознішими, ніж здавалося спочатку. Як писав "Телеграф" раніше, за результатами 2024 року компанія зазнала рекордних збитків у понад 1,076 трильйона рублів (12,89 мільярда доларів США) через санкції та падіння продажів газу.

Для порівняння: у 2023 році Газпром заявляв про чистий прибуток у 695,6 мільярда рублів. Це означає, що за один рік компанія перейшла від прибутку до найбільших збитків за останні 20 років.

Головною причиною катастрофічних фінансових результатів стало масштабне падіння ринкової вартості акцій дочірньої компанії "Газпром нафта", яка опинилася під санкціями. Також на розмір збитку вплинула втрата газового ринку в Європі та інші чинники.

Масштаби газового надлишку

Газпром виробив 416,19 мільярда кубометрів газу минулого року після рекордно низького показника 355,23 мільярда кубометрів у попередньому році. Водночас компанія змогла продати як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках лише 361,7 мільярда кубометрів у 2024 році.

Компанія також використовує газ для власних потреб, зокрема для виробництва електроенергії на газових родовищах та для роботи трубопроводів.

Іван Ус: "У Газпрому немає кнопки на кранику"

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус пояснив "Телеграфу", чому ситуація з надлишком газу стала критичною для Росії. За його словами, технологічні процеси Газпрому обмежують можливість зупинити видобуток. У них немає кнопки на кранику, щоб сьогодні видобувати, а завтра не видобувати. Процес видобування має бути постійним.

"З радянських часів були великі втрати газу в СРСР, і я не думаю, що щось змінилося в сучасній Росії. Вони змушені продовжувати видобуток, щоб не втратити весь процес", – каже Ус.

Наслідки кризи Газпрому не змусили себе чекати. Ще на початку року компанія планувала скоротити центральний офіс у Москві на 40 відсотків через відсутність потреби в такій кількості працівників. До слова, раніше "Телеграф" писав про те, що після втрати українського транзиту "Газпром" готувався до масштабного скорочення у головному офісі в Санкт-Петербурзі.

Крім того, голова Газпрому Міллер говорив про підвищення вартості газу для російського населення не на 10-20 відсотків, а на 230 відсотків – тобто в 2,3 рази.

"Буквально вчора з'явилася інформація про страйки співробітників Газпрому в певних видобувних підрозділах, бо їм не платять зарплату", – додає Ус.

Проблеми з Китаєм та втрачені ринки

За словами експерта, паралельно йдуть переговори з Китаєм про будівництво "Сили Сибіру-2". Китай ставить жорсткі умови: Росія має будувати газогін за власний кошт, а ціни мають відповідати внутрішнім російським тарифам. "Ці умови невигідні для Газпрому", – констатує Ус.

Втративши Європу як основний ринок, Газпром опинився в складній ситуації. На китайському ринку Росія конкурує з Австралією, Катаром та Іраном. У 2024 році Росія забезпечувала лише 14 відсотків імпорту газу в ЄС.

"Газпром – це державоутворююча компанія для Росії. Якщо в Газпрому все добре, то й Росія розвивається. Якщо в Газпрому проблеми, то й у Росії є труднощі", – резюмує експерт.

Тепер російський газ надходить до Європи лише через Турецький потік після зупинки транзиту через Україну та пошкодження Північного потоку. Європа знайшла інших постачальників газу замість Росії.

Турецька пастка для Газпрому

Як повідомляв "Телеграф", ситуація з російським газом ускладнилася ще більше через позицію Туреччини. Президент Реджеп Ердоган фактично перекрив транзит російського газу — він виставив такі умови для створення газового хабу, що Кремль втратив будь-який економічний сенс від проєкту.

Експерт Тарас Загородній пояснював, що після припинення транзиту через Україну росіяни сподівалися "обдурити всіх" через Туреччину — змішувати 10 відсотків іншого газу з 90 відсотками російського. Однак Ердоган, розуміючи безвихідь Росії, поставив умови, які економічно невигідні для Кремля.

"Левову частку витрат понесла б саме Росія, а Туреччина знайшла газ, який можна продавати на інших умовах. Російський їм не потрібен", — підсумував експерт.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, як у Білому домі прокоментували припинення транзиту газу через Україну. Там сказали, що це одна з найдорожчих поразок Кремля.