Справа честі: як малі провайдери тримають податкову оборону під час великої війни

Ця колонка присвячена рішенню скасувати спрощену систему оподаткування для невеликих компаній, які надають технічну підтримку з обслуговування мереж провайдерів та операторів. «Детектор медіа» детально розповідав про цю ситуацію тут.

Якщо коротко, то «система була створена якраз для зниження податкового навантаження та стимулювання розвитку підприємців, оскільки при ній ведеться спрощений облік і звітність. А окремі податки та збори замінюються на сплату єдиного податку». А Податкова служба посилається на п. 8 статті 291.5.1 Податкового кодексу України щодо заборони застосування спрощеної системи оподаткування для підприємств, які ведуть «діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж».

У цій колонці йдеться про зустріч представників провайдерів і представників держави щодо цього питання. «Детектор медіа» готовий надати можливість відповісти усім згаданим у колонці людям.

У конференц-залі з видом на зелені схили Карпат у Буковелі — жодного гірського спокою. Тут говорять про податки. «Єдиний податок: справа честі, цифр і здорового глузду» — так називалася панельна дискусія, яка зібрала інтернет-провайдерів, депутатів, податківців, юристів і регуляторів на Українській конференції операторів і сервісів. Але за цією нейтральною назвою ховається боротьба малого бізнесу проти великої податкової машини.

Почалося все зі статті, а не зі зміни в Податковому кодексі. У липні 2024 року Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розмістив колонку на «Главкомі» під назвою «“Сірий” ринок інтернету. Час приводити до тями». У ній ринок інтернет-провайдерів назвали «сірою зоною» і прямо натякнули: доступ до спрощеної системи треба прикрити. І вже восени 2024 року, за ініціативи великих гравців — DataGroup, Kyivstar і Vodafone — почалася хвиля анулювань свідоцтв платників єдиного податку.

«Усі дії мають бути в межах закону. Якщо закон недосконалий — його треба змінювати. А не репресувати бізнес. Те, що відбулося — це злочин», — прямо сказав народний депутат України Олександр Федієнко.

«Я на вашому боці. Не зупиняйтеся. Боріться за свої права. Бо поки держава вдає, що все в порядку — малі компанії просто вмирають», — додав він.

Директорка Департаменту юридичних осіб ДПС України Євгенія Самсоненко окреслила фінансову картину: завдяки анулюванню єдиного податку за 5 місяців 2025 року збільшилися надходження до бюджету на 100 млн грн, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

«А куди поділись надходження по єдиному податку? — запитала експертка Мінфіну Юлія Драговоз. — Цей “плюс” треба порівнювати з “мінусом”. І не забуваймо: сам Гетманцев писав про те, що “держава, своєю чергою, через існування по суті «внутрішнього офшору» у вигляді спрощеної системи оподаткування при наданні послуг з доступу до мережі Інтернет втрачає більш як 3 млрд грн”».

Основною проблемою, яка потребує узагальнювального податкового роз’яснення, на думку пані Юлії, є різне читання доходу. «Якщо розв’язати це, проблема буде знята», — каже вона.

Представниця ДПС повідомила, що з більш ніж 5,5 тис. суб’єктів 3662 провайдери добровільно змінили вид діяльності (КВЕД) і таки лишилися на єдиному податку. 350 — самі відмовились від «спрощенки» й написали заяви про перехід до загальної системи, 1400 — були позбавлені статусу платника єдиного податку за рішенням контрольного органу, з них 317 компаній оскаржили рішення контрольного органу до суду.

«Це від загальної кількості таких суб’єктів складає менш як 6 відсотків. З цих 317 суб’єктів більшість отримала судові рішення на користь провайдерів проти ДПС», — сказала вона.

Адвокат із питань оподаткування Андрій Тамашюнас не вважає, що 6% заявників до суду — це мало: «Для судів потрібен час, фінансові ресурси — не всі до цього готові».

«Жодного (!) виграного податковою суду по суті. Більш як 200 справ. Більшість із них виграні провайдерами, включно з апеляцією», — говорить адвокат.

Однак представники податкової продовжують наполягати на тому, що суди не розв’язали питання по суті й рішення базуються лише на порушенні податковою процедурних питань.

Розповідь Миколи Кучеруказ Краматорська, співвласника краматорського провайдера «Еліт лайн», була, мабуть, найемоційнішою частиною дискусії.

«Ми виграли суди в усіх інстанціях. Податкова п’ять разів намагалася відкрити касацію — і п’ять разів отримала відмову. Нам дзвонили з податкової. Казали: “Добровільно переходьте. Інакше — перевірки”. Ми з Краматорська. Тут війна — справжня. Лише наша віра в те, що ми праві, допомогла нам прийняти рішення піти в суди», — розповів пан Микола.

Також він сказав, що думки опонентів, що 6% — це малий відсоток сплати податків єдинниками, схожі на маніпуляції. Різниця між єдиним податком і загальною системою лише в адмініструванні податків. «На сайті ДПС викладені відкриті дані, що за КВЕДами 61.10 та 61.90 за період 2023—2024 роки середній рівень сплати податків був близько 5,25%. Це ПДВ плюс податок на прибуток».

Олександр Савчук, голова Інтернет-асоціації України, сказав, що історія ліквідації єдиного податку у сфері електронних комунікацій — це про конкурентні війни та використання держави в інтересах великих гравців. Вони не отримали більше абонентів. Їхні бази продовжують падати.

Учасники дискусії зійшлися в одному: розв’язання проблеми потребує врегулювання, а не репресій.

Фото: freepik.com