У Саудівській Аравії знайшли огороджені стінами древні оазиси: цим укріпленням 4000 років

Нові відкриття вказують на довгу історію громад з організованим землеробством і соціальними структурами в одному з найсуворіших кліматичних регіонів Землі, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження, проведене міжнародною командою виявило щонайменше десять великих оаз, укріплених товстими кам'яними стінами, вежами і воротами, що простягаються від Тайми біля кордону з Йорданією до Таджа біля Перської затоки.

Серед ключових об'єктів — Думат-аль-Джандал, Хайбар, Хаїт і Хувайїт. Думат аль-Джандал, вперше виявлений на аерофотознімках у 1960-х роках, оточений стінами довжиною понад два кілометри.

Серед залишків Хайбара — сліди стіни довжиною 14 кілометрів з близько 180 оборонними бастіонами, датовані за допомогою радіовуглецевого аналізу між 2250 і 1950 роками до н. е. Ці знахідки свідчать про великомасштабне спільне будівництво та координацію спільноти.

Ці поселення були не просто військовими форпостами, а підтримували повноцінне життя. Археологи виявили сліди планових міст з обробленими полями, пальмовими гаями, загонами для тварин і глибокими колодязями.

Місто аль-Натах, розташоване в оазі Хайбар та датоване приблизно 2400-1500 роками до н. е., займало площу близько 2,6 гектара і, ймовірно, підтримувало до 500 людей. Дослідники описують такий розвиток як "повільний урбанізм" — поступове перетворення кочового способу життя на постійне проживання, сформоване практичними потребами та екологічними викликами.

Існування та довговічність цих поселень вказують на стійкий спосіб життя, який почався в бронзовому віці і продовжувався в пізніші періоди. Навіть у XIX-XX століттях такі міста, як Медіна та аль-Ула, покладалися на укріплені стіни для захисту своїх сільськогосподарських угідь та громад.

Ця безперервність свідчить про високий рівень організації, коли громади були здатні керувати робочою силою та підтримувати інфраструктуру впродовж поколінь — можливо, під якоюсь формою централізованого управління.

Ці знахідки змінюють уявлення про історію Аравії. Цей регіон був не тільки домівкою для кочових племен, а й для структурованих, осілих населення, які будували довговічну інфраструктуру та брали участь у далекій торгівлі.

Укріплені оази, можливо, відігравали ключову роль у розвитку ранніх караванних шляхів та культурного обміну, а архітектурні подібності з Левантом вказують на зв'язки з ширшим світом бронзового та залізного віків.

Археологи наголошують, що для повного розуміння масштабів і складності цієї стародавньої пустельної цивілізації необхідні подальші дослідження. Проте це відкриття висвітлює часто недооцінену главу в історії людства, яка характеризується стійкістю, стратегічним плануванням і співпрацею спільноти.

Раніше Фокус писав про золотий артефакт знатної єгиптянки. Знайдене у гробниці Хатнефер в Єгипті під час розкопок у 1930-х роках намисто з амулетом у формі скарабея вважалося талісманом, що супроводжував свою власницю в загробне життя.

А також ми розповідали про незвичайний скарб вікінгів, який виявили в Німеччині. Серед знайдених предметів кулон, арабські дирхеми, кресало, точильний камінь і глиняні черепки. Однак один артефакт досі не дає дослідникам зрозуміти своє призначення.