Водоспад серед степу та найкрасивіше містечко: інтерв'ю з тревел-блогерами про подорожі Україною

В умовах війни внутрішній туризм став не просто альтернативою закордону, а можливістю переосмислити красу власної країни. Україна – це не лише Говерла, Київ чи море в Одесі. Це сотні мальовничих сіл і містечок, величних історичних пам'яток, унікальних озер та гучних водоспадів, про які іноді можуть розповісти лише місцеві жителі.

Україна – несподівана. І це добре знають Макс Узол та Оля Манько – мандрівники та автори тревел-блогу на YouTube, які вже кілька років їздять Україною, відкриваючи її по-новому. Це і незвідані Карпати, і Одеса поза межами "Аркадії", і Львів, який починається не з кав'ярень. Як з'явилася ідея створення тревел-блогу, які місця мандрівники радять відвідати влітку та що рекомендують враховувати під час подорожей Україною – читайте в інтерв'ю 24 Каналу.

Створення каналу й подорожі Україною

Своє перше тревел-відео ви опублікували п'ять років тому. Кому з вас спала на думку ідея запустити канал і з чого все почалось?

Оля: Своє перше тревел-відео ми опублікували на початку 2020 року. Нашому YouTube-каналу нещодавно виповнилось 5 років. Важко конкретно сказати, кому з нас на думку спала ця ідея, адже це було взаємне рішення. Ми горіли цим бажанням ще десь 1 – 1,5 року до запуску на YouTube. У вересні 2019 року ми навіть зняли своє перше відео в Тернополі, яке нікуди не вийшло. Бо нам було соромно за те, що назнімали.

Навесні 2020 року, коли настав карантин, наш проєкт на телебаченні закрили, бо він був пов'язаний із закордонними поїздками, і ми вирішили, що це знак – ще раз спробувати запустити свій блог.

У нас з друзями була така традиція: на вихідних їхати кудись, досліджувати околиці або ближні до Києва області. Ми організовували поїздки вихідного дня, Макс завжди прописував план поїздок, робив їм кумедні назви. Тобто це була така класна традиція.

Ми так їздили в Полтавську область дивитися піраміди, страусів і коней. В нас ця любов до дослідження України з друзями переросла, відповідно, в ідею створити свій YouTube-канал – створювати відео, де б ці куточки нашої незвіданої країни показувати глядачам.

До цього нас спонукали наші друзі, для яких ми організовували ці поїздки, адже вони казали: "Круто, як ви це робите, знаходите різні локації! Давайте знімайте відео, більше українців мають про це знати". Так і сталося, ми стали транслювати ці відео глядачам.

Чи відчуваєте ви, що ваші відео про подорожі змінюють погляди українців на країну та її багатство?

Максим: Я згадую перший рік нашої роботи, коли ми відзняли випуск на Херсонщині та випустили цю серію. У коментарях нам написала жінка: "Ви показали таке дивовижне рожеве озеро! Я живу в селі за 10 кілометрів від нього і навіть не знала про його існування".

Тревел-блогери на Рожевому озері / Фото, надане 24 Каналу

В останній поїздці, де ми були у Верховині, до мене підійшла ціла група жінок. Вони хотіли пофотографуватись, розпитати мене, і одна розказала, що дуже любить наші відео, бо дізнається про Україну завдяки їм та використовує їх як джерело знань про неї. Інша жінка розказала, що для неї наші відео – це як домашній свій психолог. Коли вона дивиться на красоти України, в неї з'являється відчуття спокою, відчуття гордості за Україну.

Дуже багато людей не знають своїх міст, сіл, районів, областей, і ми, вивчаючи Україну, допомагаємо людям теж вивчати її. Насправді наші відео дуже сильно змінюють не лише погляди українців, а й їхні життя. Я пам'ятаю, ми знімали Верховину минулого разу, познайомились з парою, яка сказала, що подивилась наше відео про Верховину і вирішила туди переїхати.

Була історія, в якій пара з Польщі хотіла переїхати в Івано-Франківськ. Їм настільки сподобалось це місто у нашому відео, що вони не могли втриматись. І я радий, що ми змушуємо людей переглядати, переоцінювати цінність України, людей, які в ній живуть, різні місця, природу, традиції та культуру.

Останнім часом нас дуже часто запрошують на національні та міжнародні форуми, щоб ми ділились нашим досвідом дослідження України. Лише за травень ми побували на трьох національних туристичних форумах. І Державне агентство розвитку туризму теж звертається за порадами. Ми беремо участь у комісії з відбору учасників від України на світовий конкурс "Найкраще село" за версією ООН та долучаємось до підготовки тих сіл, які перемогли у Світовому конкурсі. І минулого року два українських села стали найкращими селами за цією версією.

Оля: Одна з місій нашого каналу – це боротьба із синдромом меншовартості українців. Адже в нас все одно бувають думки, що "там десь краще", що "немає, що дивитися", що "в Європі краща природа, краща архітектура".

Ми вчимо українців цінувати своє, бо навіть коли іноземці приїжджають сюди, в Україну, самі кажуть: "Ого, у вас таке є! Така крута країна! Чому ми про це не знали?" Тому ми спочатку робимо так, щоб українці самі почали цінувати те, що в них є, а потім уже будемо працювати з іноземною аудиторією.

Що б ви, з урахуванням нинішнього досвіду, хотіли сказати собі у 2021 році, коли запускали свій ютуб?

Максим: Коли ми запускали ютюб у 2020 році, ми нічогісінько про нього не знали. Ніде не було централізованих зібраних знань про те, як це робити, не було інструкцій, відеоуроків. Ми ходили на різні семінари, шукали людей, які хоч щось знають, і створювали за своїм особистим досвідом.

Через 5 років я можу сказати, що абсолютно нічого не змінював би у нашому веденні. Я вважаю, що ми вибрали правильний шлях, попри те, що більшість людей просили, щоб ми вели блог російською, мовляв, "у вас буде більше рекламодавців, значно більша охоплена аудиторія". Але ми вирішили, що хочемо вести українською. Якщо згадати 2019 рік, був розворот у бік російської мови, і ми хотіли показати, що український контент може бути якісним і цікавим. І взялися самі його створювати.

Пара на Дружбівському кар'єрі, Житомирська область / Фото, надане 24 Каналу

Оля: Наша місія була робити якісний україномовний контент, щоб розвінчати міф, що українського якісного контенту немає. І я вважаю, що ми класно впорались із цим завданням і досі непогано справляємось.

Чи впливає ваша аудиторія на вибір наступних туристичних маршрутів? Можливо, є місця, які вам наполегливо радили підписники, а потім ви їм за це були дуже вдячні?

Максим: Неможливо знайти все в інтернеті, і дуже часто ми спілкуємося з місцевими жителями через інстаграм і тікток. Вони нам радять такі місця, про які ніхто практично не знає. Звісно, насамперед ми фільтруємо й обираємо те, що нам подобається і що в нас відгукується, бо тільки так ми можемо розкрити місце, коли ми повністю ним перейнялися.

Минулого року ми знімали Південну Бессарабію, Одеську область. Залишилося два дні до закінчення зйомок, і мені пише в інстаграмі дівчинка з Білгород-Дністровського району: "Я з села Семенівки, тут є класний водоспад, про який ніхто не знає, крім місцевих. Було б класно, якби ви колись про нього зняли".

Я відповідаю: "Знаєш, дуже в тему ти написала, бо мені здається, що ми не колись його знімемо, а просто завтра". Ми поїхали і відзняли цей дійсно надзвичайний водоспад. Унікальність його в тому, що це водоспад, по суті, серед степу: формою нагадує півколо, а вода стікає наче зі скель. Я такого ніде в Україні ще не бачив.

Який же захват був у цієї дівчини, коли вона побачила водоспад у нашому випуску! Вона дуже дякувала, а я зі свого боку подякував їй. Саме завдяки підписниці ми знайшли це місце і змогли розказати про нього всій Україні.

Місця та ідеї для відпочинку влітку

Зараз сезон відпусток і пляжного відпочинку. Які туристичні напрямки ви можете виокремити в Україні влітку?

Оля: Цього літа відкрили багато пляжів, і ми знімали, як живе Одеса. За час повномасштабного вторгнення ми вперше були в Одесі й здивувалися, що атмосфера курорту збереглася.

Якщо говорити про більш безпечні місця, де можна нормально поспати й де менше загроз, то для мене особисто чудове місце, моє улюблене ще з дитинства – це Шацькі озера. Це було море мого дитинства, бо я зі Львова, і ми з батьками їздили відпочивати саме туди, адже це було ближче й бюджетніше.

Озеро Світязь – моя щира рекомендація на літо. По-перше, це найглибше озеро України, а тут є такий парадокс: щоб дійти до тієї глибини, потрібно йти метрів двісті, захід дуже плавний, і води по коліна. Тому Світязь люблять сім’ї з дітками. До того ж вода у Світязі лікувальна, насичена гліцерином і сріблом, і коли ти виходиш із неї, в тебе шкіра шовковиста, ніби натерли дорогими оліями.

Макс і Оля на озері Світязь / Фото, надане 24 Каналу

Обов'язково там потрібно спробувати шацькі пончики – їх роблять зі згущенкою і місцевою чорницею. І, звичайно, риба – її там багато, навіть є рибні базари.

Із неочевидних напрямків я б назвала Житомирську область, де є багато різноманітних кар'єрів. Один із найкрасивіших – кар'єр Дружба з блакитно-лазурною водою та білосніжними горами, які приваблюють безліч людей. На вихідних багато хто приїжджає відпочити, покупатися, бо водичка там чиста, прозора й красива.

Назвіть топ-місця, які, на вашу думку, обов’язково треба відвідати в Карпатах у літній сезон.

Максим: Перше, що потрібно обов'язково спробувати, – це гірський рафтинг, який у нас просто надзвичайний на річці Чорний Черемош.

Друге: обов'язково треба відвідати сироварні на полонинах – у нас їх досить багато.

Третє: зустріти світанок на Драгобраті – вони там неймовірні.

Четверте: Манявський водоспад, до якого треба трішки пройтися пішки горами, але це надзвичайний краєвид і надзвичайний досвід, адже це один із найвищих водоспадів України.

Оля біля Манявського водоспаду / Фото, надане 24 Каналу

П'яте: озеро Несамовите і гора Шпиці – вони розташовані недалеко одне від одного. Година ходьби, але це неймовірні краєвиди в Українських Карпатах.

Для багатьох туристів Одеса – це тільки про літо й море, але в одному зі своїх відео ви розвінчали цей міф. Скажіть, чи є в Одесі щось таке, чого немає в інших містах України?

Оля: Одеса – це унікальне місце зі своїм колоритом та атмосферою. У наших випусках ми любимо показувати міста з неочевидних поглядів, і якраз готуємо літній, насичений та нестандартний випуск про Одесу. Там ми прогуляємося по даху Оперного театру й розповімо, як це може зробити кожен.

Одеса унікальна ще й тим, що під містом по суті побудоване ціле інше місто – одеські катакомби з протяжністю понад дві тисячі кілометрів підземних ходів. А одеська тюлечка – її більше ніде не спробуєш. Ми скуштували бутерброди з одеською тюлькою і тепер не можемо їх забути.

Київ і Львів – обидва дуже популярні, але зовсім різні міста. Чи справді у Києві відчувається атмосфера "метушливого мегаполіса", а у Львові – "розміреного європейського містечка"?

Оля: Київ і Львів – це два моїх рідних міста. У Львові я народилася та вчилася, а в 2010 році переїхала до Києва. Мені складно їх порівнювати, бо вони різні, але обидва міста я обожнюю. Я б не назвала Київ метушливим мегаполісом, бо, якщо порівнювати його з європейськими столицями, то це дуже зелене розмірене місто, з можливостями, але без метушні.

Львів – це інша атмосфера, інші люди, більше європейського вайбу, інша архітектура, спокійніший темп. Коли приїжджаю з Києва до Львова, то відчуваю, що люди там повільно ходять. Якщо порівнювати ці два міста, то, звісно, у Києві ритм життя вищий. Загалом, люблю їх обидва усім серцем.

Що порадите відвідати туристу, якщо він приїхав до Києва вперше і на один день?

Максим: Коли приїжджали мої шефи з Нью-Йорка із "Волт Дісней" (відома американська кіностудія – 24 Канал), я одразу повів їх до Софії Київської, для того, щоб показати, що Україна має глибоку історію. Потім провів Золотими воротами, показав стару архітектуру Києва, познайомив з київськими муралами, кафе, молоддю, яка активна і щось створює. Повів у "Ярославу", де ми поїли пиріжків з капустою та корицею. Опісля пройшлися Пейзажною алеєю, у дворик з воронами, а також скуштували київську каву, яка в сто разів смачніша за будь-яку іншу, щоб відчути вайб Києва.

Вікенд у Львові: які, на вашу думку, топмісця, варто відвідати на вихідних?

Оля: У Львові одним з моїх улюблених місць є Лиса гора. З неї відкривається дуже красивий краєвид на місто та Високий замок. Це такий острівець дикої природи, де можна організувати пікнік, посидіти в траві з чудовим краєвидом.

Одразу біля Лисої гори є Будинок врятованих тварин – це притулок для тварин, яких рятують із цирків, з дикої природи, якщо знайдуть поранених. Кого можливо – лікують і відпускають, а хто вже не може адаптуватися до дикої природи, на жаль, залишається жити в цій домівці.

У 2022 році, коли через повномасштабне вторгнення було дуже багато собачок-переселенців, поранених та забутих, притулок не справлявся з ними. Тому тут започаткували ініціативу "взяти собачку на вигул".

Також я дуже люблю Стрийський парк. Це неймовірний старий парк Львова з високими деревами. Влітку він актуальний, бо там є прохолода, невеличкі озерця. Перлина Стрийського парку – невеличка оранжерея з екзотичними рослинами, де можна подивитися, як росте банан, гранат, лимон. Круто, що вхід туди безплатний, тому локація доступна для всіх.

Враження від подорожей і поради мандрівникам

Чи є у вас список відвіданих міст і сіл, можливо, загалом цікавих місць України? Чи є щось, що вразило найбільше?

Максим: В Україні є багато невеликих, не надто популярних, але дуже красивих містечок. По-перше, це Дрогобич – з його солеварнею, яка працює за технологією XIII століття. Там досі у великих чанах виварюють сіль, і це надзвичайне видовище.

Опішня на Полтавщині, яка є столицею гончарства в Україні, має прекрасні музеї під відкритим небом з дивовижними скульптурами, яких я раніше ніколи не бачив. Невеличке містечко на Тернопільщині – Кременець. Це, мабуть, одне з найкрасивіших містечок України, адже воно розташоване на горах, і я відверто заздрю архітектурі та розташуванню цього міста.

Пара в містечку Кременець / Фото, надане 24 Каналу

До речі, найцікавіші місця в Україні ми зібрали у нашій книзі "Відчуй Україну". Вона є результатом нашої величезної роботи за ці п'ять років. І от якраз відкрили передзамовлення на неї. Це наш новий етап і вихід за межі YouTube. Тому це дуже хвилююче.

Близько року тому ви відвідували Вилкове на Одещині – єдине місто на воді в Україні. Чим вас вразила "Українська Венеція"?

Максим: Минулого літа ми нарешті здійснили мрію – відвідали Вилкове, єдине місто на воді в Україні. Прошу не називати його українською Венецією, адже це наше оригінальне місто, яке не має стосунку до Венеції. Ніхто не прагне відвідати копію, усі хочуть побачити оригінал, тому варто розбудовувати бренд Вилкового, підкреслюючи його унікальність та цікавість.

Мене вразили люди, які зуміли побудувати місто в умовах, абсолютно не призначених для життя. По суті, на болоті збудували вулиці й будинки. Широчезний Дунай дав життя цим людям: він годує їх рибою і забезпечує будівельними матеріалами, адже з очерету, що там росте, будують стіни й дахи. Більше ніде ви не скуштуєте такої смакоти – фруктів, овочів і, звісно, дунаєчки – місцевої рибки.

Зазвичай Вилкове показують не таким, яким воно є насправді, і ми це з'ясували самостійно. Виявляється, половина міста – це звичайні вулиці без води, і лише інша половина є екзотичною, де каналами їздять катери. Місцеві комарі настільки голодні, що готові з'їсти тебе повністю. До зустрічі з вилківськими комарами потрібно реально готуватися.

Мандрівники в містечку Вилкове / Фото, надане 24 Каналу

На що треба звертати увагу під час планування мандрівки Україною в часі війни?

Оля: Якщо ми їдемо в регіони, де безпекова ситуація напружена, то, обираючи готель, дивимося, чи немає поруч стратегічних об'єктів. Ми запитуємо, чи є в готелі укриття. Так ми планували свою подорож до Одеси: обирали готель з укриттям, де й проводили ніч під час обстрілів.

Щоб виспатися, ми їдемо в Карпати. Нещодавно якраз також були там на зйомках, і після Києва це така розкіш – спати цілу ніч у ліжку. Кожному бажаю мати можливість вибратися в Карпати просто поспати.

Гастрономічний туризм в Україні

Гастротуризм в Україні: наскільки цей напрямок зараз розвинений? Чи є гастрономія важливою частиною мандрівки, на ваш погляд?

Максим: Останнім часом в Україні розвивається акцент саме на тому, щоб не просто знайти, де поїсти. Кожне містечко намагається віднайти в себе якісь автентичні страви, з якими ти асоціюватимеш це місце і яких ти більше ніде не спробуєш. Їдеш у Полтаву – потрібно скуштувати галушки. До Львова – сирник чи спартак. У Кременець – чорні вареники з гречаного тіста. На Чернівеччині, у Бессарабії, – солодкий борщ із цукрових буряків.

На жаль, гастротуризм в Україні не так сильно розвинений, але в нас є кілька регіонів, які в цьому перші. В принципі, це Закарпаття, де багато років проводять гастротури, бо там активно виробляють сири та вина. Карпатська кухня дуже сильно відрізняється від решти регіонів. У цьому вони молодці. Якщо хочете спробувати щось незвичайне, треба їхати туди або в Дрогобич, де можна скуштувати солоний торт і запити солоною кавою.

Чи є регіональна страва, що стала для вас справжнім смаковим відкриттям? Наприклад, гуцульський борщ, полтавські галушки чи львівський сирник?

Оля: Насправді, гастротуризм – це мій біль, адже я завжди шукаю в поїздках щось цікаве, щоби показати глядачам те, чого немає в інших регіонах. І автентичну їжу знайти найважче.

Нещодавно ми були з друзями в Київській області, у Витачеві, де відкриваються дуже красиві панорами на заплави Дніпра. Там відкрили пекарню, де створили меню, у якому є борщ, який обожнював Тарас Шевченко.

Це борщ із карасями! І ось для мене це дуже класний приклад того, як заклад орієнтується на історію місця: Київ "відкопав" те, що Тарас Шевченко любив саме такий борщ, адже це були рибні місця і м'яса не було, тому використовували рибу.

Борщ із карасями / Фото, надане 24 Каналу

Для мене ось це цікаво: щоб регіони, міста, громади знаходили щось своє, що готували баби, діди, прадіди і адаптували під сучасність. Таким чином можна передавати смак своєї громади, свого населеного пункту.

Про найближчі плани тревел-блогерів

Де в Україні ви ще не бували, але дуже хотіли б? Поділіться своїми планами на найближчі кілька місяців.

Максим: Насправді, ми з Олею відвідали всі області України і майже всі обласні центри, а от знімали для нашого YouTube-каналу, звісно ж, не все.

Дуже хотіли б показати красу Дніпропетровської області, нас туди вже давно запрошували, і вже є певні напрацювання.

Особисто я дуже хотів би показати найвищу гору Центральної України – це гора Пивиха в Полтавській області на Дніпрі. Це кордон Кіровоградщини та Полтавщини: надзвичайні простори Дніпра, піщаний берег, де ми колись з друзями відпочивали з наметами.

Також, хоч як це дивно, Холодний Яр — супер! А ще частину Черкаської області та південь Вінниччини хотілося б побачити наживо й відзняти серію про місцини узбережжя Дністра.

Оля: До п'ятиріччя нашого YouTube-каналу ми вийшли за рамки відеоконтенту й видали книгу про Україну. Ідея визрівала давно, але бракувало часу, адже ми постійно були на зйомках та монтажах. До цього ювілею вирішили нарешті її реалізувати. На початку липня плануємо презентацію.

Книга називається "Відчуй Україну". Вона про найкрасивіші куточки країни, які нас особисто найбільше вразили за ці п'ять років, і містить багато фотографій, що передають колорит та різноманіття нашої держави. Ми прагнули зібрати ці місця в одному виданні, аби наочно показати, яка ж Україна неймовірна й фантастична.

Коли дивишся окремі відео, місця розрізнені, а в книзі вони зібрані разом і створюють ефект: "Вау! Скільки ж у нас фантастичних місць!". Саме цей "вау-ефект" ми хотіли створити, тому вже в липні презентуємо книгу.

Макс і Оля зі своєю книгою про подорожі / Фото, надане 24 Каналу

У майбутньому дуже хочемо перекласти її англійською мовою, щоб такий самий ефект справити й на іноземців. Для нас це великий крок, адже ми повністю самі розбиралися з процесом: писали, підбирали фото, дизайнер лише допомагав усе це зібрати. Це був виклик і абсолютно нова справа "з нуля".

Ваша головна порада тим, хто лише починає подорожувати Україною.

Оля: Почати це робити. І це правило діє у всіх сферах життя, чи то стосується мрії, роботи, чи якихось творчих планів. Просто почніть робити. Багато хто думає, що, аби подорожувати Україною, потрібно багато грошей і купу часу. Але достатньо навіть на вихідні виділити один день, з наметом вибратися в Житомирську область на кар'єр і зробити собі ночівлю в прекрасному місці.

Основна порада – починайте досліджувати нашу країну, адже це так важливо: знати свою культуру, історію, цінувати природу та любити місце, де живеш.