БЗВП із 1 вересня для студентів може перетворитися на імітацію військової підготовки

З 1 вересня цього року в українських закладах вищої освіти та коледжах будуть викладати для студентів-другокурсників обов'язковий курс із базової військової підготовки. Студенти після його завершення складуть присягу та отримають військову спеціальність. Однак експерти вважають, що існує ризик того, що БЗВП може перетворитися на імітацію військової підготовки, оскільки не вистачає коштів для впровадження курсу, а також потрібно знайти викладачів та інструкторів, пише редакторка відділу освіти та науки ZN.UA  Оксана Онищенко у статті"Обов’язкова військова підготовка для студентів: чи готова до цього Україна?".

"Поки на ці два питання (де взяти кошти й людей. — ред.) не буде відповіді, все це має велику загрозу перетворитися на імітацію, коли, як і військова кафедра свого часу, навчальний заклад домовлятиметься з навчальним центром, що ті заплющують на все очі і ставлять оцінку "все добре". А якщо це ще буде закінчуватися військовою присягою, це буде катастрофою",  — наголосив капітан 12-ї бригади "Азов" Національної гвардії України Ігор Якубовський.

Університетатам потрібні викладачі для викладання теоретичної частини цього курсу, а також інструктори в навчальних військових частинах і на полігонах для практичної її частини. Онищенко наголошує, що це мають бути люди, у яких є досвід ведення сучасної війни, а пошук і викладачів, і інструкторів для ЗВО є проблемою. За її словами, зарплата в університетах у розмірі 10 тисяч гривень навряд чи спричинить наплив хороших фахівців із числа ветеранів і викладачів.

Авторка статті наводить слова ректора Київської школи економіки Тимофія Бріка, що навіть на зарплату у дві тисячів доларів університету буде важко знайти фахівця, який має високу кваліфікацію та досвід та міг би координувати військову підготовку студентів-другокурсників. Він вважає, що в цій ситуації є "реальна криза кадрів".

 "Що робити? Відповідь така, що (університетам. —ред.) треба просто робити все. Якщо ви можете трошки це аутсорсити, якщо можна працювати з власне військовими частинами, треба працювати з ними. Якщо можна найняти ветеранів, будемо наймати. І у нас немає вибору. Будемо вирощувати своїх фахівців, але це шлях на роки наперед", - радить ректор КШЕ. 

Заступник директора департаменту військової освіти і науки Міноборони Максим Кас’яненко вказав, що держава також робить певні кроки щодо БЗВП, але їх недостатньо. Кас’яненко наголошує, що військові вищі навчальні заклади нині перевантажені, оскільки викладачі займаються не лише підготовкую курсантів, але й паралельно їх залучають до організації курсів для викладачів базової загальної військової підготовки.

За його словами, близько 500 людей пройшли навчання для викладання теоретичної частини  БЗВП, але він вказує, що цього явно недостатньо, щоб покрити потреби.

Онищенко також звертає увагу на те, що не меншою є проблема із залученням інструкторів із центрів підготовки та військових частин, оскільки ті і так завантажені підготовкою військових. Керівник аналітичного відділу фонду "Повернись живим" Антон Муравейник заявив, що нині замість 10 на одного інструктора припадають одразу 70 людей. 

Командир батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Ярослав Секрет вважає, що програма БЗВП нині практично неможлива на балансі військових частин.

 "Можливо, це буде більш дієво на базі навчальних центрів, але потрібно буде додатково створювати якісь навчальні батальйони або навчальні роти з сухопутними та десантно-штурмовими військами, інструкторами", - пояснив він.

Військовий стверджує, що виходом із цієї ситуації може стати співпраця з навчальними центрами, однак для цього потрібно спочатку створити систему такої співпраці.

Народна депутатка Інна Совсун вказує, що за даними Міністерства оборони, підготовка одного студента з курсу базової військової підготовки буде коштувати близько 82 тисяч гривень. Совсун зазначає, що на цей курс у Міністерстві освіти є 62 мільйони. 

"Шляхом нескладних математичних дій ми можемо порахувати, що цих коштів вистачить на підготовку 756 студентів. Разом з тим у мене є відповідь Міністерства фінансів, яке підтвердило цифру 62 мільйони і сказало, що це гроші на підготовку 67 тисяч студентів. Невідомо, чому саме на 67 тисяч студентів, коли їх очікується близько 100 тисяч, ну але то вже інше питання", - наголошує вона.

Депутатка вказує, що держава на одного студента реально виділяє 920 гривень замість 82 тисяч. 

 "Знаючи досвід KSE з військового вишколу, я вам скажу, що 920 гривень для підготовки не вистачить і близько, навіть якщо припустити, що ці гроші — лише частина суми, а після нового року до них додадуть ще з нового бюджету", - додає Совсун.

Водночас заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький наголосив, що суму у 62 мільйони гривень планують виділити не на весь курс БЗВП та не на всіх студентів, а лише на теоретичну її частину та на половину студентів.

"Гроші потрібні, шановні народні депутати і депутатки. У ваших руках бюджет", — заявляє Винницький.

Онищенко зазначає, що навіть за оптимістичного сценарію, якщо держава знайде кошти на курс базової військової підготовки, то брак  інструкторів та викладачів залишиться. Авторка статті наголошує, що державі варто добре задуматися нам тим, чи запускати вже цього року курс БЗВП по всій країні, чи поступово масштабувати його як експеримент у певних областях.

Онищенко задає питання, чому за кілька місяців до початку цього курсу, існує багато невирішених проблем, якщо базова військова підготовка молоді та захист держави є пріоритетом. Авторка статті нагадує, що постанова Кабінету Міністрів України щодо БЗВП була ухвалена ще минулого року. 

"Я дуже добре пам'ятаю, коли минулу зиму і весну ми сиділи цілими ночами з МОУ і Генштабом у тому числі. І нас переконували: давайте ми почнемо цей експеримент, давайте ми зробимо цю БЗВП. Якраз було півтора року для того, щоб це запрацювало. Я не знаю, чи це питання до Кабміну загалом, чи це до МОН, чи до будь-яких інших органів, неважливо", - зазначає народна депутатка Соломія Бобровська.

Парламентарка називає провалом те, що держава за півтора року не змогла налагодити БЗВП та "поставити це на рейки".