Як Ернест Гемінгвей у 18 років потрапив на війну і як це вплинуло на його творчість

Як Гемінгвей потрапив на війну

Ернест Гемінгвей, досягнувши 18 років, намагався добровільно піти на війну. На той час США вже вступили у Першу світову. Спершу йому довго відмовляли через поганий зір, проте Гемінгвей прагнув потрапити на фронт і йому таки це вдалося.

Гемінгвей потрапив на Італійський фронт як шофер-доброволець Червоного Хреста. У перший же день по прибуттю в Мілані він та інші новобранці розчищали територію підірваного раніше заводу з виготовлення боєприпасів. Свої перші враження від зіткнення з війною Гемінгвей описав у книзі "Прощавай, зброє".

Далі Гемінгвей проходив службу у Скіо, де було чимало розваг, а він хотів відчути справжню війну, тому домігся переведення на річку П'яве, де відбувалися бої між італійською та австро-угорською арміями. Гемінгвей зголосився привозити солдатам провізію на передову.

У липні 1918 року Гемінгвей рятував пораненого італійського снайпера і сам потрапив під артилерійський обстріл. З його тіла витягнули 28 осколків і він втратив колінний суглоб. Пізніше він описував своє поранення так:

Коли ти йдеш на війну хлопчаком, маєш величезну ілюзію безсмертя. Вбивають інших; не тебе. Але потім, коли тебе серйозно ранять уперше, ти втрачаєш цю ілюзію і знаєш, що це може статися і з тобою.

Ернест Гемінгвей після поранення у 1918 році / Фото президентської бібліотеки Кеннеді у Бостоні

Гемінгвея називали першим американцем, який зазнав поранення на італійському фронті. Він отримав нагороди від короля Італії. Пережитий досвід війни та його подальший виклад зробили Ернеста Гемінгвея класиком антивоєнної літератури світу.