Кавказ у вогні: чи може конфлікт Азербайджану з Росією перерости у війну, в якій виграє Україна

В Азербайджані розпочався новий етап освітньої реформи на тлі дипломатичної напруги з Росією: влада країни оголосила про поступове закриття російськомовних шкіл. Замість них буде впроваджено загальнонаціональне навчання державною азербайджанською мовою протягом найближчих трьох років.

Цей крок є частиною ширшого дипломатичного загострення між Азербайджаном і Росією, яке почалося після рейду російських силовиків у Єкатеринбурзі проти представників азербайджанської діаспори. Двоє людей загинули, ще кілька були поранені — Баку відкрив кримінальну справу за фактом насильства. У відповідь в Азербайджані було заарештовано журналістів російського агентства Sputnik, а також скасовані офіційні заходи за участю російських дипломатів.

Росія направила протест посольству Азербайджану, заявивши, що останні дії Баку неприйнятні та обіцяють наслідки для двосторонніх відносин.

Додатковою вишенькою на торті стала публікація документів про аварію літака Азербайджанських авіаліній (Embraer E190), з яких випливає, що літак нібито був обстріляний російськими ППО над Чечнею.

Політтехнолог Олексій Голобуцький у розмові з Фокусом підкреслює, що цей конфлікт не почався вчора. Найімовірніше, його витоки сягають саме інциденту з азербайджанським літаком на території Росії, а також досить дивної позиції Росії у цій ситуації.

"Росія може вибачатися перед сильними гравцями, наприклад, перед Америкою, але перед тими, кого вона вважає слабшими — ніколи", — каже Голобуцький.

Чому загострився конфлікт Азербайджану з РФ

На думку політтехнолога, президент Азербайджану Ільхам Алієв сприйняв всю цю ситуацію особисто, хоча й розуміє, що в Росії живе близько трьох мільйонів азербайджанців.

"Вони займають важливу нішу в торгівлі, бізнесі, контролюють багато ринків — в певному сенсі багато що залежить від Росії. Для Москви Азербайджан — один із каналів "сірого" імпорту та поставок. Відносини між країнами мають взаємозв’язок, але він не відрізняється від тих, які є між демократичними чи авторитарними країнами", — продовжує експерт.

У демократичних країнах є певна раціональність і стабільність у державних відносинах, де немає місця особистим образам і емоціям — головне національні інтереси. В авторитарних же режимах, як зараз у Росії, все інакше.

"Ми бачимо, як Москва швидко налагоджує контакти з Іраном і КНДР, але ці союзи можуть в будь-який момент розвалитися. Так само і з Азербайджаном.

Стратегічно Азербайджан намагається віддалятися від Росії, як і багато інших країн пострадянського простору. Алієв бачить, що Росія слабшає, і розуміє, що в майбутньому всім колишнім республікам СРСР краще триматися подалі від Москви, шукаючи інших союзників і захисту", — каже Голобуцький.

Незважаючи на авторитарний режим, Азербайджан рухається у напрямку Європейського Союзу, хоч і не дуже швидко, але цей курс визначений давно. Росія все ще сильна, і багато країн не хочуть це демонструвати, але поступово вона слабшає.

За словами політтехнолога, те, що зараз відбувається в Азербайджані і Середній Азії, — це частина природних процесів розпаду великої імперії, яка колись була Радянським Союзом і Російською імперією. Хоча офіційно розпад стався 30 років тому, насправді він триває і зараз, лише в різних формах і масштабах.

Конфлікт Росії з Азербайджаном: чи почнеться нова війна

На думку політолога-міжнародника Олега Постернака, на цьому етапі Росія навряд чи почне відкриті бойові дії з Азербайджаном — це очевидно.

"Азербайджан має сильні козирі, головний з яких — підтримка Туреччини, старшого союзника, який допоміг країні повернути контроль над окупованими територіями. Це перша і дуже важлива причина", — каже Фокусу Постернак.

За його словами Азербайджан демонструє майстерність і впевненість у протистоянні російському імперіалізму, ставлячи Москву на місце і проявляючи ініціативу.

"По-друге, Азербайджан — країна зі своєю унікальною історією, культурою та релігією. Вона вже відбулася як незалежна держава, і зараз на тлі підвищення національної гордості влада просто змушена діяти так, як хоче народ. Налагоджувати конфлікти або поступатися Кремлю було б непопулярно і небезпечно для стабільності режиму", — продовжує політолог.

Азербайджан свідомо використовує цей момент для дерусифікації свого культурного, освітнього та політичного простору. Незалежно від того, що хоче Росія, вона навряд чи зможе цьому серйозно протидіяти.

Олексій Голобуцький також вважає, що РФ навряд чи ризикне відкривати новий фронт в Закавказзі.

"Було б нерозумно з боку Путіна після війни в Україні починати новий конфлікт з Азербайджаном — у нього й так майже не залишилося сил для України. Крім того, за Азербайджаном стоять Туреччина і технологічно підтримує Ізраїль, тому для Росії це не найкращий варіант", — вважає політтехнолог.

З іншого боку, авторитарні режими схильні до різких змін настроїв: сьогодні можуть сваритися, а завтра миритися. У Путіна є друзі і знайомі з Азербайджану — серед них навіть мільярдери і бізнесмени, які можуть впливати на відносини.

Отже, попри поверхневі скандали і тенденції до розриву, відносини Росії та Азербайджану матимуть свої особливості, і взаємозв’язок між країнами, хоча й змінюється, але збережеться.

Погіршилися відносини Москви та Баку: як це відобразиться на Україні

"Чи може цей конфлікт відвернути увагу Росії від війни в Україні? Не думаю. Росія здатна вести переважно холодні, підпільні дії: інформаційні, культурні, правоохоронні провокації, локальні силові акції. Але масштабної гарячої війни поки не буде", — каже Олег Постернак.

Водночас це свідчить про втрату Росією контролю над Південним Кавказом. Для України це може бути позитивним моментом — адже зараз Азербайджан буде ще більш зацікавлений послабити Росію.

"Відомо, що відносини між президентами України та Азербайджану вже тривалий час є добрими, і це співробітництво може посилитися. Раніше Азербайджан підтримував Україну політично і дипломатично, але не завжди послідовно. В голосуваннях в ООН іноді Азербайджан голосував разом з Росією.

Зараз ситуація змінюється, і у Баку з’являються вагомі причини відмовлятися від лінії Москви щодо України. Це відкриває нові можливості для співпраці між нашими країнами", — резюмує політолог.

Напередодні, 1 липня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Ільхамом Алієвим, під час якої подякував за послідовну підтримку України, її народу та територіальної цілісності. Зеленський також висловив чітку підтримку України в ситуації, коли Росія здійснює переслідування громадян Азербайджану та погрожує суверенітету Азербайджанської Республіки.

Нагадаємо, у лютому в Азербайджану з'явились факти про те, що літак Azerbaijan Airlines збив ЗРК "Панцир-С".

Президент Азербайджану Ільхам Алієв зазначав, що Росія повинна була визнати свою провину і вибачитися перед його країною за інцидент з азербайджанським літаком Embraer-190.