Хто годуватиме ЗСУ? Бюджетні мільярди пливуть в руки знайомих "облич"

У травні-червні "Державний оператор тилу" (ДОТ) провів тендери на суму понад 20 млрд гривень – стільки коштуватиме бюджету постачання їжі в армію до кінця року. Серед переможців опинились й компанії, які раніше відзначились в скандалах, судових спорах, в тому числі через продукти сумнівної якості. Натомість в агенції запевняють, що покращили договірну систему та посилили контроль, що дозволить військовим отримувати "якісне харчування без збоїв".

"Телеграф" вивчив результати торгів на постачання харчових продуктів у другому півріччі та визначив найбільш успішних гравців ринку.

Сумнівна репутація та кримінальні справи не завада

Боротьба за право забезпечувати харчовими продуктами підрозділи Збройних сил України у другій половині 2025 року виявилась завзятою. До двох травневих аукціонів, на які було виставлено сукупно 16 лотів, надійшли рекордні 207 заявок. В Державному операторі тилу вважають: таким чином "ринок відкликається на створені прозорі умови". Роботу для їхнього створення запустив скандал з "яйцями по 17 гривень". Зокрема на практиці цього року ДОТ передбачив в контрактах детальний опис характеристик продуктів, нові вимоги до транспортування та обов'язкові лабораторні тести, поки для масла та твердих сирів, якість яких піддавалась критиці минулого року, а пізніше до переліку будуть додані й ковбасні вироби. До проведення досліджень агенція планує крім Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Міноборони залучати Держспоживслужбу.

Крім того, ДОТ ввів обмеження щодо кількості перемог й тепер одна й та сама компанія не може стати постачальниками товарів за більш ніж двома лотами. Плюс за невиконання умов контракту – недотримання термінів, постачання неякісних товарів, фальсифікату чи порушення температурного режиму при перевезенні тощо передбачена система санкцій, а на заміну таких продуктів відведено лише 24 години. До того ж штрафи та пені оператор тилу тепер може стягувати з постачальників протягом трьох років (раніше терміни позовної давності визначені не були).

Здавалося б непогане підґрунтя для змін, але, здається, ДОТ продовжує наступати на ті самі граблі. Бо як ще можна пояснити, що серед переможців – компанія "Міт Пром" (бенефіціар за даними YouControl мешканець Білої Церкви Станіслав Майстренко), що фігурувала в яєчному скандалі. Її відносять до сфери впливу бізнесвумен Тетяни Глиняної – власниці кількох компаній, що вже два десятки років "сидять" на забезпеченні харчовими продуктами бюджетних установ, а в останні роки й війська. Наразі вона в розшуку, адже як повідомляв "Телеграф", її бурхливу діяльність НАБУ кваліфікують як заволодіння майном та легалізацію доходів, отриманих незаконним шляхом (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України).

ТОВка відзначилась й у постачанні неякісних товарів вже цього року, за що наприкінці травня була оштрафована на 4,25 млн гривень. Всі ці обставини не завадили "Міт Прому" вчергове виграти торги від Держоператора тилу. Цього разу компанія має забезпечити харчовими продуктами військових у Харківській та Чернігівській області (по останній контракт ще очікує підписання) на загальну суму 3 млрд 768 тис. гривень. А загалом за останні три роки фірма натендерила суму в п'ять разів більшу.

Такого ж рівня контракт на постачання продуктів військовим до Дніпропетровської області на загальну суму 3 млрд 374 млн гривень отримало ТОВ "Гранпрі ЛТД". Пропозиція цієї компанії була найнижчою серед конкурентів – на 655 млн гривень, але це дивний вибір з огляду на провал тогорічного контракту по Донецькій області. Ця фірма, за даними YouControl, зареєстрована в Одесі. Її кінцевим бенефіціаром 3 26 червня значиться підприємниця Людмила Рагозенко, якій належить фірма "БСЛ", що спеціалізується на виробництві добрив і азотних сполук. Чехарда в керівництві "Гран Прі ЛТД" спостерігається постійно, раніше фірма була оформлена на маловідому особу – Володимира Осипова, який змінив Миколу Бахтєярова. Медіа відносять ТОВку до сфери впливу бізнесменаВалерія Друзенка, інші компанія якого також долучені до годування армії.

Два "жирні" контракти може отримати ще одна фірма, що відзначилась в негативному ключі – "Трейд Граніт Інвест". ТОВка належить киянці Юлії Павліченко і входить до корпоративної групи "Прайм Міт Трейд". У 2024 році розслідування, яке провели журналісти NGL.media, показало, що компанія постачала до армії непридатні до вживання свині консерви. М'ясо в них було відсутнє, його замінили шкіра, сухожилля та жирова тканина. При цьому Державний оператор тилу повідомляв, що сумніви до якості продукції виникли через те, що "постачальник декілька разів здійснив відвантаження продукції з недійсними якісними документами".

За це на компанію був накладений штраф у розмірі майже 939,8 млн гривень та санкції у вигляді річної заборони ДОТ на участь в аукціонах, яку фірма оскаржує в суді. А тим часом продовжує боротися за право мати доступ до постачання. Цього разу за умовами торгів "Трейд Граніт Інвест" опікуватиметься підрозділами ЗСУ у Миколаївській та Херсонських областях. Якщо, звісно, держоператор тилу не відмовиться від ідеї співпраці з проблемним постачальником. Поки на сайті Prozorro наявне повідомлення про намір укласти договір з ним, як з переможцем в торгах на два лоти – один вартістю 1 млрд 181 млн гривень (менше початкової ціни на 244,1 млн гривень), другий – 1 млрд 820 млн гривень (менше початкової ціни на 349,4 млн гривень).

Два лоти загальною вартістю 917,05 млн гривень "взяв" на торгах ТОВ "Черкаський м’ясокомбінат" – один з постачальників "Трейд Граніт Інвест". Кінцевий бенефіціар, за даними YouControl, черкасець Олександр Вакулін, але фірма має зв'язок з групою компаній родини колишнього голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка. При цьому комбінат разом з іншими компаніями – вже згаданим "Міт Промом", а також "Буським консервним заводом", ТОВ "Асікс Груп", "Фудгранд", "Юг Прод Торг", "Контракт Продрезерв 5" та "Твій хліб" є й фігурантом кримінального провадження, що було відкрито через постачання продуктів до армії за завищеними цінами.

Фігурує в іншій справі й ще один переможець тендерів – ТОВ "Торгова компанія Агропродпром-Сервіс", що зареєстрована у Львові й належить Ірині Васильців. Цю фірму підозрюють в участі в злочинній схемі, організованій ТОВ "Буський консервний завод". Остання укладала фіктивні договори з різними фірмами, проводила безтоварні операції й формувала фіктивний податковий кредит. Наразі ДОТ може віддати "Агропродпром-Сервіс" постачання продуктів до Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської областей на загальну суму 303,2 млн. гривень. Фірма запропонувала не найнижчу ціну за лот, але перемогла через відхилення пропозицій чотирьох інших учасників через невідповідність вимогам предмета закупівлі.

Серед переможців торгів також ТОВ "Охтирка м’ясопродукт" (бенефіціари Олександра Капусник та Альона Мороз), що має поставити на Донеччину харчів на 2 млрд 430 тис. гривень. Також два лоти на 1 млрд 138 млн гривень (Житомирська, Тернопільська і Хмельницька область) отримав ТОВ "Флавакор" – новачок на торгах, що належить Павлу Казацькому. ТОВ "Ют Компані", що входить до корпоративної групи "Ольвія" (серед активів мережі магазинів Varus та Eva), постачатиме продукти до Житомирської області загальною вартістю 719,31 млн гривень; ТОВ "Аделін" (власниця Тетяна Ялова), до Одеської та Львівської областей на загальну суму 1 млрд 645 тис гривень; ТОВ "Регіон Продукт" (власник запорожець Дмитро Гапоненко) має забезпечити постачання продуктів на 1 млрд 69 млн гривень.

Кілька переможців торгів — на лаві штрафних

Ще один тендер, розбитий на два лоти зі стартовою ціною 1,5 млрд гривень, Державний оператор тилу провів на початку червня. До них долучилось 22 учасники. А в переможцях опинився згаданий вище ТОВ "Буський консервний завод", бенефіціаром якого в YouControl вказана Олена Муранова. Ставка компанії була не найнижчою (запропонувала забезпечити постачання продуктів за лотом за 495 млн гривень, що було на 124 млн гривень менше початкової ціни), але "виграла", бо через проблеми з документацією злетіли конкуренти. При цьому шлейф скандалів тягнеться за ТОВкою ще з 2019 року, коли через неякісні рибні консерви та м’ясну продукцію підприємства отруїлись нацгвардійці, а махінаціями з постачанням товарів зайнялись правоохоронці. Крім того, компанія співпрацювала зі скандальною родиною Гринкевичів, що наживалась на ЗСУ – отримувала бюджетні кошти, але товари, зокрема, літню форму не постачала.

Цю фірму Державний оператор тилу контрактував й минулого року. Наприклад, в березні 2024 року "Буському консервному заводу" доручили забезпечення харчовими продуктами за сімома секторами на загальну суму в 1 млрд 480 млн гривень. Але компанія зірвала постачання в одному з регіонів, адже не мала належних потужностей та умов зберігання продукції. Крім того, перевірки Управління безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини фіксували низьку якість продукції, постачання якої забезпечувала ТОВка. Про це йдеться в ухвалі Печерського районного суду міста Києва, в якому розглядається справа про злочинну змову службових осіб Міноборони та Державного оператора тилу, які закривали очі на численні порушення з боку консервного заводу (в серпні 2024 року їх було 176 – така цифра наведена в документі) й продовжували з ним співпрацю. Тож ця компанія серед переможців "свіжих" торгів виглядає повною протилежністю заявам відповідальних за забезпечення війська продуктами щодо змін на краще в цій сфері.

Другий лот в цьому тендері забезпечить вже згадана ТОВ "Ют Компані", яку створили представники великого ритейлу спеціально для постачання продуктів для ЗСУ. Торік фірма змагалася за відповідні контракти, але не змогла їх укласти попри перемогу, адже, за повідомленням медіа, не підтвердила свою фінансову спроможність. За умовами торгів учасники повинні були мати доходи за попередній рік або останній проміжний період поточного року на суму не менше 10% очікуваної вартості лота. Цього року, здається компанії вдасться виконати зазначену вимогу Держоператора тилу, адже доходи зросли в десятки разів – з 7,1 до 314,8 млн гривень.

При цьому перемогу у червневих торгах з пропозицією на 183 млн гривень нижчою від стартової ціни, а саме 731,3 млн гривень, "Ют Компані" також фактично забезпечили конкуренти. Адже не змогли дотриматися вимог конкурсу, через що їхні дешевші пропозиції буди відхилені. З урахуванням травневого аукціону, загалом "Ют Компані" має забезпечити підрозділи ЗСУ комплектами харчових продуктів на півтора мільярда гривень.

Варто відзначити, що майже всі переможці нових тендерів, які передбачають роботу у сфері постачання харчів до війська до кінця року, серед штрафників за результатами першої половини 2025-го. Про це повідомляє аналітичний центр State Watch з посиланням на відповідь Державного оператора тилу. Основні проблемні "точки" – низька якість продукції, постачання продукції у меншій від заявленої кількості та з порушенням строків. Найбільші штрафи за це заплатять ТОВ "Черкаський м’ясокомбінат" (5,05 млн грн), "Буський консервний завод" (4,27 млн грн), "Міт Пром" (4,25 млн грн), "Аделін" (3,86 млн грн), "Ют Компані" (1,8 млн грн), "Трейд Граніт Інвест" (939 тис. грн), "Охтирка м’ясопродукт" (261 тис. грн), "Гран Прі ЛТД" (226 тис. грн).

Постачальники продовжують гратися з цінами

За результатами дослідження торгів з постачання харчових продуктів до війська журналісти та активісти відзначають: учасники продовжують "гратися" з цінами. Звідси й шалені різниці на сотні мільйонів у порівнянні зі стартовими цифрами. При цьому на зміну проблеми завищених цін прийшла інша, коли вартість деяких харчових продуктів в каталозі є неадекватно низькою. За цим з одного боку можуть стояти вже знайомі за попередніми роками махінаціями, коли постачальники демпінгують ціни на неходові товари на кшталт базиліку чи червоної риби, які не замовляють, а на популярні групи – хліб, овочі, крупи – навпаки роблять націнку. В результаті це дає нижчу ціну на комплект продуктів та перемогу на тендері. Ця схема наразі є предметом розслідування НАБУ.

З іншого боку різниця з ринковими цінами може становити й загрозу в питанні якості харчів. Про це говорить видання "Наші гроші" на прикладі сардельок вищого ґатунку, яку постачальники пропонували за ціною 105-120 грн/кг при граничній вартості від ДОТ на рівні – 170 грн/кг. При цьому у мережевих магазинах придбати цей продукт не вийде навіть за такою ціною. Наприклад в "Сільпо" розцінки на рівні – 269-449 грн/кг, у "Varus" – 199,9-698,9 грн/кг, у "Метро" – 299,9-487,5 грн/кг. За даними Мінфіну на кінець червня середня ціна цього продукту 434,3 грн/кг, хоча магазини пропонують дешевші варіанти.

На проблемність з ціноутворенням в зазначених торгах звертає увагу й Геннадій Кривошея, який раніше входив до складу Антикорупційної ради при Міноборони. Його аналіз вартості консервованої продукції демонструє значні розбіжності в пропозиціях, наприклад, ТОВ "Ют Компані" та "Аделін" дають суттєво нижчу ціну у порівнянні з іншими учасниками. "Наприклад, по "Яловичині тушкованій вищого ґатунку" максимальна ціна – 230 грн/кг, а мінімальна – 145 грн/кг. Різниця – 85 грн/кг, що становить 37%. І це лише по одній позиції. Подібну різницю в ціні ви можете побачити й по інших товарах. Я думаю, що кожен розуміє скільки десятків тон консерви постачається сьогодні в ЗСУ. І подібна різниця в ціні на консерви чи інші товари, це лише привід посередникам заробляти? Ніхто не проти. Але ж можна купити дешевше? Це ж бюджетні гроші", – відзначає активіст і висловлює сподівання, що заявлені високі ціни відповідатимуть і якісному наповненню бляшанок з паштетами, кашами з м’ясом та тушкованою свининою чи яловичиною.

З огляду на проблемну репутацію переможців торгів з забезпечення продуктами ЗСУ та значні розбіжності у цінових пропозиціях, "Телеграф" звернувся з запитом до Державного оператора тилу, щоб дізнатися з якими фірмами все-таки підписані контракти. Зазначимо, що днями закінчується прийом заявок на ще один тендер із забезпечення продуктами харчування армії — ціна питання цього разу 3,5 млрд гривень.

Як повідомляв "Телеграф", минулого року стало відомо, що під підозрою у розкраданні коштів опинився начальник Центрального управління продовольчого забезпечення тилу Командування сил логістики ЗСУ полковника Олександр Козловський.