/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F296d9089ce7b958e947ce38b5e9a2897.jpg)
Конфлікт між Росією та Азербайджаном: експерт назвав головні причини
Азербайджан / © Associated Press
Загострення у відносинах між Росією та Азербайджаном не є випадковістю, а відображає системну втрату впливу Кремля на пострадянському просторі.
Про це повідомив політолог Вадим Денисенко у соцмережі Facebook.
Експерт заявив, що дії російських силовиків, зокрема вбивство азербайджанців у Єкатеринбурзі, можуть бути пов’язані як з втратою впливу Кремля в Баку.
На його думку, першою й головною причиною напруги є небажання Кремля визнавати нові геополітичні реалії на Кавказі. Росія втратила вплив на Азербайджан, але у Кремлі це не визнають.
Політолог назвав кілька ключових чинників, які підштовхнули ситуацію до ескалації:
-
Війна в Україні, в якій Росія не може досягнути успіху.
-
Моральна поразка Росії в Ірані та Сирії, де вона більше не захистила своїх сателітів;
-
Карабахська війна, у якій Москва, на думку Баку й Анкари, продемонструвала слабкість, фактично залишивши Вірменію без підтримки;
-
Відмова Кремля вибачитися перед Алієвим за збитий літак.
Денисенко також не виключає, що однією з причин тиску на азербайджанську діаспору в Росії могло бути її небажання грати у внутрішньополітичні сценарії Кремля, спрямовані проти влади в Баку. У цьому контексті Росія могла спробувати використати тиск на діаспору як важіль впливу — що, за словами експерта, є контрпродуктивним і не дасть бажаного результату.
Ще один фактор — боротьба за контроль над ринками, які в багатьох регіонах Росії традиційно контролюють вихідці з Кавказу. Водночас РФ триває процес так званої «реприватизації», де ключову роль відіграють силовики — прокуратура і ФСБ.
Окремо Денисенко звертає увагу на геополітичний контекст: РФ відчуває ускладнення з реалізацією стратегічних проєктів на півдні та альтернативних енергетичних маршрутах, які оминають російську територію. За його словами, вирішення цих проблем уже неможливе без участі Туреччини.
«Справа в тому, що вирішення цих всіх проблем без Анкари вже, де-факто, неможливе. Але й звертатися до Анкари означатиме, що Кремль не може вирішувати будь-які проблеми в пострадянському просторі без третьої сторони», — зазначив експерт.
У цьому контексті Анкара активно просуває ідею єдності тюркських країн, зокрема в Центральній Азії.
«І, що не менш важливо, в цій грі Анкара ставить не лише на Кавказ: вона, де-факто звертається, до тюркських країн ЦА: перестаньте грати з Росією. Ми (турки) разом з Китаєм можемо захистити інтереси вас (еліт) та ваші країни ефективніше за росіян», — пояснив Денисенко.
Денисенко вважає, що нинішні події — частина другого етапу розпаду імперії, перший з яких відбувся у 1991 році. За його словами, імперії не падають одразу. Водночас він наголосив, що мова про розвал імперії, а не Росії.
Політолог також згадав, що відповідальність за політику на пострадянському просторі в Кремлі несе перший заступник глави адміністрації президента Сергій Кірієнко. У разі провалу стратегії в Азербайджані, Вірменії та Молдові його позиції можуть суттєво ослабнути.
Загострення відносин між Росією та Азербайджаном
Центр протидії дезінформації при РНБО України заявив, що лайнер був уражений російським ППО, а Москва намагається приховати цей факт.
1 липня азербайджанські медіа оприлюднили пояснювальну записку, яку нібито написав командир російської зенітної частини, де йшлося, що російські військові відкрили вогонь по пасажирському літаку AZAL Embraer E190 за наказом, отриманим телефоном.
Варто зазначити, що 27 червня у Свердловській області затримали понад 50 уродженців Азербайджану. Частину з них згодом відпустили після проведення слідчих дій. Затримання, за даними російських джерел, пов’язані зі справою про вбивство, яке сталося ще у 2001 році. Повідомляється, що двоє затриманих померли.
На тлі інцидентів президенти України та Азербайджану — Володимир Зеленський та Ільхам Алієв — провели телефонну розмову. У РНБО України наголосили: Росія одночасно втратила довіру і в Баку, і в Єревані, оскільки тривалий час грала на суперечностях між Азербайджаном та Вірменією, втримуючи обидві країни під контролем через ситуацію в Карабаху. Втім, із відступом російських військ із регіону Кремль утратив важелі впливу.
Згодом у Баку затримали двох агентів ФСБ Росії, які працювали під прикриттям у місцевій редакції пропагандистського агентства Sputnik.