Лубінець пояснив, на яких умовах Україна повернула до Росії евакуйованих із Курської області

Під час обміну військовополоненими в форматі "1000 на 1000" 23 травня вдалось повернути 120 цивільних громадян України, які раніше утримувались у полоні на території Росії.

Проте цивільних повернули до України не в рамках формату "обміну військовополоненими", а в рамках "повернення цивільних без жодних умов". Україна у відповідь на повернення українських цивільних також повернула до РФ російських цивільних, які були евакуйовані з території Курської області. Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції з нагоди третьої річниці перебування на посаді, передає кореспондент Укрінформу.

"Ми нікого не обмінювали. Повернулись 120 цивільних громадян України, так. Знову ж таки, наша пропозиція була в тому, що цивільні громадяни повинні без жодних умов повертатись. В рамках цього повернення з території України до території Російської Федерації повернулись громадяни РФ, які були евакуйовані з території Курської області. Скажу відверто, що ми ніколи не висували умов про введення обмежень", - заявив Лубінець.

За його словами, Україна ніколи не створювала перепон для повернення цивільних на територію РФ.

"Процедура евакуації відбувалась. Але ми, як держава, ніколи не створювали жодних перепон щодо повернення цивільних громадян РФ до РФ. На жаль, росіяни продовжують це робити", - додав він.

Він додав, що від початку повномасштабної війни і станом на червень 2025 року до України вдалось повернути 5 757 українців, з яких лише 294 - цивільні. Адже процес повернення заручників з-поміж цивільних громадян залишається одним з найскладніших.

"Річ у тім, що у нас юридично немає процедури проведення обмінів (цивільними - ред.). У нас не налагоджена з жодним міжнародним партнером прямого каналу комунікації і тиску на РФ, якраз по напрямку повернення цивільних заручників. Це одне з тих питань, якими ми зараз займаємося, як і останні три роки.... Наша ідея в тому, щоб одна з країн офіційно взяла на себе статус країни-покровительки. Таким чином у них юридично з'являється можливість відвідувати громадян України на території РФ",

За його словами, представники української сторони продовжують шукати країну-посередника, яка зможе порушувати питання повернення українських цивільних заручників. Проте РФ вже відмовилась від двох пропозицій щодо посередництва, але в Офісі омбудсмана не можуть розголошувати, про які країни йдеться.

"У нас є низка кандидатів. Ми розуміємо, що по-перше, ці країни повинні мати відносини з Російською Федерацією. Зрозуміло, що ми розглядаємо в першу чергу такі країни, як Туреччина, де і відбуваються зараз всі перемовини. ....Розглядаються такі країни, як Катар, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати.... Ми розглядали декілька з країн. Я не можу публічно називати, бо ми ще в процесі. Але щодо двох країн РФ дала негативну відповідь, незважаючи на те, що країни готові були розпочати офіційну процедуру. Ми неодноразово піднімали ці питання під час зустрічі з представниками цих країн. Я не скажу, що немає бажання з боку цих країн. Є. Всі вони хочуть допомогти у вирішенні гуманітарних питань", - додав він.

За його словами, єдиною проблемою у налагодженні процесу повернення українських цивільних залишається позиція Росії. Попри відсутність цивільних заручників з-поміж громадян РФ на території України країна-агресорка вимагає проведення "обмінів".

"Позиція російської влади - робити так, щоб ми постійно кимось обмінювались. Їм абсолютно байдуже, що в нас немає цивільних громадян Російської Федерації: у нас є правова держава. Ми не можемо просто затримати людину, привести її в місце несвободи і тримати там без жодного кримінального процесу чи рішення суду роками", - додав він.

Уповноважений ВРУ з прав людини наголосив, що в базі цивільних заручників наразі обліковується близько 16 тисяч громадян України, проте веріфіковано тільки близько 1800. Місцезнаходження решти залишається невідомим.

Лубінець додав, що є підтверджені дані, коли затримували громадян, яким навіть не висували підозру у вчиненні кримінального злочину. "Просто привезли і "закрили" (у російській в'язниці - ред.): не допускають адвокатів, не дають інформацію, нічого не роблять. Людина просто сидить. І в той час Російська Федерація дає посил родинам, мовляв, це Україна не хоче забирати. Так, росіяни створюють "картинку" незадоволення з боку родин (заручників - ред.). По друге, росіяни збільшують обмінний фонд. По-третє, хочуть показати, що в них більше механізмів тиску на владу України", - додав він.

Як повідомляв Укрінформ, 23 травня в Україну повернулись 390 полонених в межах домовленості про обмін «1000 на 1000», якої Київ і Москва досягли під час переговорів у Стамбулі 16 травня.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив у Фейсбуці, що з російської неволі визволено 270 військових та 120 цивільних громадян.

Наступного дня з російського полону повернулися 307 українських військових.

25 травня Україна в межах третього етапу обміну «1000 на 1000» повернула з російського полону 303 захисників.

Раніше ж, в Офісі омбудсмана заявляли, що про повернення цивільних громадян України в рамках обміну "1000 на 1000" не йдеться.