Махінації з гуманітаркою та пропаганда в соцмережах: як влаштований російський вплив у Франції

У французьких містах Монпельє, Ліоні, Клермон-Феране, Безьє та Страсбурзі 8 травня пройшла акція «Безсмертний полк». На ній росіяни вийшли на головну вулицю міста з георгіївськими стрічками, прапорами Росії, білоруського режиму Лукашенка та проросійських терористичних організацій на сході України. Організаторів не збентежив опір проукраїнських активістів, які зустріли акцію контрмітингами. Зокрема, напередодні проведення маршу українська громада звернулася до Префектури регіону Еро та мерії міста Монпельє з проханням заборонити «Безсмертному полку» проводити акцію в центрі міста, але їхні листи проігнорували.

Цей захід викрив цілу мережу організацій і діячів, які посилюють російський вплив у Франції не лише подібними мітингами, а й поширенням проросійської риторики у французьких медіа, а також історичних, освітніх, культурних і навіть духовних ініціатив. «Детектор медіа» знайшов десятки таких людей, а також підтвердження того, що їхня робота не лише схвалюється, а посилено підтримується безпосередньо Кремлем. У цьому розслідуванні ми розповідаємо про головних дійових осіб російського впливу у Франції та про те, як українська спільнота у цій країні намагається боротися з ним.

У матеріалі згадано лише про ті організації та тих осіб, про яких вдалося знайти підтвердження їхньої проросійської діяльності та/або зв’язків із Кремлем у відкритих джерелах, а також на основі коментарів осіб, які безпосередньо працюють із цією проблематикою у Франції на умовах анонімності. Це перша частина дослідження «Детектора медіа».

Діаспорні діячі й організації

Загалом тоді на площі Comédie у Монпельє зібралося близько 200 людей. А координаторка «Безсмертного полку» в Монпельє Алфія Фабре вдягнула на голову пілотку з червоною кокардою-зірочкою. На своїй сторінці у фейсбуку вона вітає Санкт-Петербург із днем народження, репостить відео з каверами на «Смуглянку», запрошує на «Міжнародний безсмертний полк» онлайн і публікує свої спогади з читанням російських віршів із нагоди Дня перемоги.

Алфія Фабре на акції «Безсмертного полка». Джерело: відео однієї з українських активісток, присутніх на контрмітингу

За цим заходом, а також іншими, які пропагують антиукраїнську риторику, як з’ясувалося, стоять французькі проросійські організації Amitiés Russes et avec les Peuples de l`ex — URSS, L'association France-Russie Convergences та інші. Окрім публічних заходів кожна з цих асоціацій та їй подібних поширює російські тези у своїх соцмережах. На офіційних сторінках цих асоціацій ідеться, що вони буцімто створені «для поглиблення дружби між народами Росії та Франції», але насправді вони відкрито підтримують російську агресію, виправдовують злочини проти українського народу та пропагують євроскептицизм.

Над організацією «Безсмертного полку» також працювали інші французькі асоціації — l’Université européenne populaire, Apocalypse non, Stop Russophobie, Mouvement mondial des femmes bulgares pour la paix, Liberté et vérité. У демонстрації взяли участь також організації SOS Donbass і Cosaques de France. У Парижі дійшло до того, що через сварку між різними організаціями цього року було одночасно проведено дві окремих акції «Полку».

Згідно з національними французькими реєстрами ГО, асоціацію l’Université européenne populaire створила полячка Моніка Карбовська. Ця організація існує лише в профілях Карбовської у соцмережах і в реєстрах (сайт цієї ГО не працює) — у цього «університету» співзвучна назва з подібними установами у Страсбургу та Греноблі, які не мають до проросійської риторики жодного стосунку. Це — ще одна тактика, яку використовує російська діаспора у Європі — створення ГО з подібними до вже наявних і популярних проєктів назвами для того, щоб відтягувати від них увагу.

Якщо переглянути профіль Карбовської у фейсбуку, то там можна знайти ще одну колекцію російської пропаганди. Тут і матеріали про те, як Олена Зеленська нібито «викрала» і «незаконно вивезла» дітей із регіонів України, і польськомовний допис про російську бойову лазерну установку, яку використовують на полі бою «в рамках СВО». У своїх дописах жінка також поширює проросійські тези й щодо Польщі, наприклад, натякаючи на те, що рух «Солідарність» нібито був елементом зовнішнього управління, а за комуністичних часів Польщі буцімто було краще. Також є дописи про те, що НАТО нібито готується до війни з Росією через «польські руки». Карбовська регулярно репостить на своїй сторінці матеріали різних дрібніших пропагандистів, як французько-, так і польськомовних.

• Читайте більше: «Останнє мирне літо»: російська пропаганда — про безпекові загрози для Польщі, Німеччини та держав Балтії

Різні діячі, що представляють російську громаду Франції, а також їхні «друзі» з французьким громадянством, регулярно зустрічаються в рамках неформальних зборів, які мають назву «Форум російських співвітчизників Франції». Ці збори обирають зі свого складу «Координаційну раду». Про це йдеться в статуті асоціації:

«Мета створення Асоціації полягає в тому, щоб дати Координаційній раді, обраній Форумом російських співвітчизників Франції, юридичне існування, що дає змогу їй виконувати ролі та місії, на які уповноважує її Форум. У зв’язку з цим Асоціація координує діяльність учасників Форуму, представляє, підтримує їх, захищає і просуває їхні інтереси, і, ширше, приводить до виконання орієнтації та рішення, ухвалені Форумом, звітуючи перед ним про це».

Згідно з юридичною адресою Асоціації, вона має офіс у Парижі, на вулиці Соссюра. Головою Координаційної ради російських співвітчизників у Франції є Георгій Шепєлєв. Чоловік стверджує, що є істориком і викладачем Інституту східних мов і цивілізацій (INALCO) у Парижі. Однак на сайті університету інформацію про нього знайти неможливо. У 2011 році, за інформацією The Insider, Шепелєв вдавав із себе опозиціонера і навіть створив групу «Союз російських виборців за чесні вибори». Але вже 2012 року Шепелєв вступив до «Координаційної ради російських співвітчизників у Франції». З 2014 року він став проводити мітинги проти «геноциду на Україні» та виступати у підтримку заяв Кремля.

Зокрема, Шепєлєв став гостем у пропагандистських медіа. В одному зі своїх коментарів для агенції ТАСС він засудив заморожування культурних зв’язків між Росією та Францією, стверджуючи, що культура, наука і спорт у моменти геополітичних криз мають бути захищені від санкцій. Він називає таку риторику «фактором рівноваги, який не дозволяє розпочати тотальну війну і бойові дії на кожному перехресті». Тему колективної відповідальності він натомість називає застарілою.

На сторінці у фейсбуці Шепєлєв поширює матеріали, які є прикладом російської пропаганди та неодноразово циркулювали в інформаційному просторі. Зокрема, він поширив допис із повною версією російського документального фільму «Операція “Потік”», який, за його словами, «описує реальність “воєнної операції”». Фільм триває близько години й зображує «невідомі подробиці подвигу» російських бойовиків, які «героїчно захищають цивільне населення Суджі від українських терористів». Автор відео порівнює сили ЗСУ з нацистськими окупантами та стверджує, що на їхніх касках нібито теж зображені знаки СС. У відео також ідеться про «звірства українських військових щодо цивільних росіян, які катували та розстрілювали цивільних бабусь і дідусів». На відео підполковник запасу армії Росії Роман Шкурлатов розповідає, що 30—40% української армії, яка брала участь в операції на Курщині, нібито становлять іноземні найманці та солдати НАТО.

Також на його сторінці є дописи, які дискредитують президента України Володимира Зеленського, а також закликають українців боротися з мобілізацією та роботою ТЦК. За його іншими дописами можна зробити висновок і про те, що, на його думку, росіяни та українці — братні народи. За кожної нагоди чоловік також розповідає, що має багато друзів з України. Наприклад, він поширив допис про «російських нацистів, які воюють на боці ЗСУ» Марти Гавришко, української дослідниці, яка працює в США. Вона також у своїх матеріалах поширює тези про те, що неонацистські угруповання в Україні нібито спонсоруються західними демократіями. Її дописи є прикладом «м’якої» російської пропаганди — вона не публікує російську символіку та не виправдовує російську агресію, проте поширює дезінформацію та пропаганду проти українських націоналістів (називаючи їх неонацистами) та інші тези, близькі до кремлівських.

Шепелєв фігурує ще з кількома проросійськими активістами у Франції у рамках судового позову проти професорки славістики Сесіль Сесьє, яка написала книгу «Мережі Кремля у Франції» та видала її у 2016 році. У ній вона презентувала своє дослідження, засноване на публікаціях різних медіа та інформації, доступної у відкритих джерелах, які підтверджують, що Кремль співпрацює з російською діаспорою у країні, а також французькими політиками. Натомість фігуранти її книги вирішили подати на дослідницю судовий позов «за наклеп». Окрім Шепелєва у груповому позові фігурують співзасновник сайту Les crises Олівьє Беруе, активіст Джордже Кузманович, автор сайту «Європа і Росія» П’єр Ламбл та авторка дисертації про ідеолога російської агресії Олександра Дугіна Віра Нікольські. До них, за інформацією The Insider, також доєдналася швейцарська письменниця Елен Рішар-Фавр, яка написала відкритий лист до нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич із назвою «Мадам Алексієвич, Ви брешете…».

Олівьє Беруе не надто активно представлений у соцмережах (останні дописи на його профілі у фейсбуці датуються 2011 роком, а на «Х» — 2023-м) на відміну від інших осіб у цьому списку, та позиціює себе в першу чергу як економіст і соціолог. Однак ще з 2014 року він публікував на різних платформах антиукраїнські матеріали власного авторства, де завжди ставав на бік Росії. Зараз чоловік роздає французькомовні інтерв’ю на ютубі, де називає будь-які нейтральні матеріали західних медіа «пропагандою війни» та прогнозує швидку капітуляцію України, водночас повторюючи інші меседжі російського агітпропу.

Джордже Кузманович, навпаки, активно веде свій профіль у фейсбуку, де позиціює себе політичним аналітиком, і часто з’являється на ютуб-каналі Fréquence Populaire Media (92,9 тисячі підписників). Що у відео, що у своїх дописах Кузманович повторює штампи російської пропаганди. Зокрема, він каже, що канцлер Німеччини Мерц нібито «веде країну до самогубства» після зустрічі з президентом Зеленським. Або що цієї осені вже настане програш України у війні. Чоловік знаходить будь-які прояви антиросійської риторики та згадує їх на своїй сторінці, критикуючи їх, як-от виступи Greenpeace France проти подальшої енергетичної співпраці Франції з Росією. Одним із його ключових аргументів є те, що Росія є ядерною державою, а отже Франції треба обов’язково дослухатися до Росії та співпрацювати з нею. Кузманович також дає коментарі російським медіа.

П’єр Ламбл називає себе філософом та істориком, однак його сайт «Європа і Росія», про який згадується у позові, насправді виглядає як методичка російської пропаганди. У ньому — вся класика антиукраїнської риторики: і про американських снайперів на Майдані, і про «громадянську війну» на Донбасі, і про «українських нацистів», до яких Ламбл приписав навіть Олега Ляшка, і про те, як перемога Зеленського стала «крахом України», а санкційна політика Заходу — «неймовірним зростанням» для Росії. Сайт ведеться французькою та містить коментарі й інтерв’ю інших подібних діячів із такими ж штампами.

Дуже схожим за своїм наповненням є сайт Apocalypse non, тільки на ньому — новіші матеріали проросійських активістів і медійників у Франції. Зокрема, на ньому можна знайти сорокахвилинний відеорепортаж із цьогорічного «Безсмертного полку» в Парижі.

Завдяки «Безсмертному полку» можна дізнатися, чи пов’язані хоч якось ці організації з російськими державними органами. До прикладу, у цьогорічній такій акції у Монпельє взяв участь генеральний консул Росії у Франції Станіслав Оранський. У Парижі «офіційна частина» полку з покладанням квітів на могили російськими дипломатами відбулася 7 травня. На ній посол Росії у Франції Олексій Мєшков у супроводі військового аташе поклав вінок до пам’ятника російським військовослужбовцям, полеглим у французькому Русі опору під час Другої світової війни, розташованого на кладовищі Пер-Лашез у Парижі. У церемонії тоді також узяли участь Постійний представник Росії при ЮНЕСКО Рінат Аляутдінов і керівництво Російського дому науки й культури в Парижі, згідно з комюніке посольства Росії у Франції. Крім того, на марш у Монпельє зʼїхалися росіяни та «друзі Росії» з інших міст південної частини країни — Тулузи, Ніцци, Марселя, Тулона та Німа. Брали участь і представники російської православної церкви.

SOS Donbass і її друзі

Особливо активною в Парижі є асоціація SOS Donbass і її координаторка Анна Новікова. Зокрема, на відео з маніфестації 8 травня 2025 року Новікова вигукує «Слава Росії!». Завдяки зусиллям активістів Обʼєднання українців у Франції, які подали позов до суду, зараз вона перебуває під слідством, а рахунок організації був закритий банком без пояснення причин. Новікова також занесена до списку FPR, у якому перебувають особи, які становлять терористичну загрозу або загрозу громадськості чи національній безпеці. Вона постійно вихваляється цим у своїх інтервʼю російським та французьким медіа, говорячи, що вона «у списку «S». Досьє S стосується людей, яких підозрюють у терористичних діях або безпосередній/непрямій участі у підриві державної безпеки, але правопорушення яких ще не є підтвердженими на цей момент.

«Допомога жителям Донбасу, дії “на підтримку жертв війни”, донати на організацію гуманітарних конвоїв до театру конфлікту... На перший погляд, Sud Ouest Solidarité Donbass — або “SOS Донбас” — одна з багатьох асоціацій, створених у Франції в рамках сплеску щедрості, спричиненого російським наступом на Україну в лютому 2022 року» — йдеться у статті видання Le point. «Але чи всі донори зрозуміли, що “SOS Донбас” насправді є проросійською громадською організацією?».

У своїх інтерв’ю, зокрема для інформаційного порталу її рідного міста Югорськ, розповідаючи про свою історію життя, Новікова говорить, що «коли 2007 року Росія отримала право проводити Олімпійські ігри в Сочі, з Москви переїхала туди й стала працювати організатором туристичних виставок, що просувають Олімпіаду на міжнародному рівні». До Франції ж вона потрапила, переїхавши до свого чоловіка-француза. Після отримання французької освіти вона відкрила власну турагенцію, яка організовувала екскурсії до Сибіру, щоб «дати [французам] зрозуміти, що Росія — це величезна багатонаціональна країна, яка зберігає в собі безліч культурних та історичних багатств».

Зараз вона працює «асистенткою директора в елітній мережі чоловічих перукарень. Власник мережі — дуже відома у Франції людина, яка не так давно виграла національну премію “Людина року” в галузі перукарського мистецтва. Для розуміння: свого часу він був особистим перукарем президента Франції Макрона. Але після того, як французька розвідка дізналася, що у нього працює “російська партизанка” Анна Новікова, його позбавили привілею обслуговувати першу особу держави». При пошуку інформації у відкритих джерелах ім’я цього перукаря знайти не вдалося, навіть при перевірці премій, схожих за своєю концепцією, оскільки премії «Людина року» в галузі перукарства у Франції формально не існує.

Однак згадка про загадкового «перукаря» тут не є випадковою, принаймні для причини внесення Новікової до списку S. За її словами, її бос «розуміє її громадянську позицію» і не пов’язує її з професійною діяльністю. Навесні 2023 року Новікова та інші члени SOS Donbass зібрали у кількох європейських містах гуманітарну допомогу, завуальовуючи її під допомогу для українців на тимчасово окупованих територіях, і відвезла її на схід країни.

«Спочатку нас на два дні зупинили на естонському кордоні, бо, як з’ясувалося, через міжнародні санкції гуманітарну допомогу не можна везти з Європи до Росії. Я задіяла всі свої великі зв’язки, щоб розв’язати проблему. Наприклад, зв’язалася зі своїм шефом-перукарем, який зі свого боку зателефонував Роману Абрамовичу, але й той нічого не зміг вдіяти, попри весь свій міжнародний вплив. У якийсь момент співробітник естонської митниці, бачачи наші поневіряння, порадив переоформити вантаж на одержувача з України. Тоді ми швидко почали шукати відповідний український фонд. Однодумець знайшовся в Києві. Ним виявився уродженець Луганська, проросійських поглядів, який для конспірації створив благодійний фонд під назвою “Слава Україні. Героям слава”. Цей фонд ми зробили одержувачем гуманітарного вантажу».

Редакція видання «По той бік діалогу» вирішила з’ясувати більше про цю українську організацію. Вони знайшли її на платформі YouControl за кодом і назвою, які були вказані на митній декларації того самого конвою. При самостійній спробі знайти більше про особу, на яку зареєстрована організація (Ковальов Андрій Володимирович) та про саму ГО інформації про неї, окрім зізнань Новікової щодо передачі конвою, ми не знайшли.

За словами координаторки SOS Donbass, саме після тієї самої поїздки на схід України французька влада заблокувала банківський рахунок організації, «тому довелося знайти партнерську організацію, яка погодилася приймати для [неї] донати для жителів Донбасу». В інтерв’ю агенції ТАСС Новікова стверджувала, що під час допиту за ціжю справою французька поліція обвинувачувала її у «допомозі російським збройним силам», однак єдина інформація, яка є у публічному доступі щодо цього розслідування, — це слова самої Анни.

Французька блогерка Карін Беше-Головко також зробила власну версію розслідування про Новікову та її організацію, де як людина, яка теж реєструвала ГО у Франції, пояснює, що такий швидкий темп реєстрації SOS Donbass може свідчити про певну підтримку з боку французької влади чи то місцевого, чи національного рівня. Видання Le Point у матеріалі про слідство за цією справою теж указує на дивні патерни у реєстрації організації. Зокрема, SOS Donbass створили за день до проведення імітації референдуму на тимчасово окупованих територіях сходу України у 2022 році, а назва ГО дуже схожа на Sud Ouest Solidarité — назву благодійної організації, яку створили у 1947 році та яка у той же період 2022 року збирала допомогу для українців.

Свою діяльність SOS Donbass почала з проведення мітингів не лише у французьких містах, а й, наприклад, у Брюсселі, з закликами припинити надавання допомоги Україні та «надсилати не зброю, а дипломатів». На сайті організації є петиція проти поставок зброї в Україну, а її сторінка у фейсбуці поширює кремлівські тези.

Ще одна організація, яка активно проводить проросійські мітинги та тісно співпрацює з SOS Donbass — Cosaques de France («Казаки Франції»). Їх «отаманом» є Геннадій Шмирьов, який серед усіх соцмереж найактивніше проявляє себе у російській «ВКонтакті». У його профілі можна побачити репости відео, де та сама Новікова читає вірші на честь Дня Росії. Шмирьов також публікує інтерв’ю з «казаками», які воюють у складі російської армії проти українців. Крім цього, він поширює на цій сторінці інші штампи російської пропаганди, наприклад, лякає тим, що українці захоплюються Симоном Петлюрою та повторює тезу про «українців-нацистів». Через свою діяльність «отамана казаків» внесли до бази «Миротворця». У своїх соцмережах асоціація майже ідентично повторює контент зі сторінок Шмирьова — зокрема, вона транслювала військовий парад із Москви на честь 9 травня. А за день до цього публікувала фотографії з «Безсмертного полку», на яких назва Севастополя написана на російському прапорі.

Антиукраїнською діяльністю група займається ще з 2014 року, а у 2018 році вона проводила у Франції мітинги у пам’ять про ватажка проросійських терористів на окупованій Донеччині Захарченка й інші акції на підтримку сепаратистів. Згідно з інформацією у базі «Миротворець», Шмирьов є довіреною особою Посольства Росії у Франції. На його безпосередні контакти з Кремлем також указують особиста грамота, яку чоловік отримав цьогоріч за свою діяльність від члена робочої групи при президенті Росії з питань «казаків» у Воронезькій області й орден Жукова. Крім того, Дмитро Медведєв висловлювався на підтримку організації, заявляючи після вироку французькій політикині Марін Ле Пен, що «тільки російські казаки можуть повернути свободу Франції».

За інформацією з профілю у «ВКонтакті» та на «Миротворці», він також пов’язаний із приватною компанією GTIN Finance Group. Реєстри показують, що компанію зареєстровано в Естонії на ім’я Шмирьова. Вона офіційно займається «важкою індустрією» та виготовленням устаткування, однак у фірми також видно негативну кредитну історію та борги. Фінансову ситуацію GTIN Finance Group характеризують як «ризиковану». На ризикований характер бізнес-діяльності чоловіка вказує також зізнання, розміщене на «Миротворці» від жінки, яка нібито особисто знає «отамана казаків». За її словами, у скрутну хвилину вона мусила продати свої коштовності та звернулася за допомогою до Шмирьова. Він погодився взятися за справу й одночасно буцімто сказав жінці, що він займається питанням «казачества» у Франції зокрема і через те, що цікавиться антикваріатом, а у «нащадків казаків» у Франції його нібито доволі багато. Жінка стверджує, що Шмирьов обдурив її та повернув їй підробку замість коштовностей.

В організації мітингу в пам’ять про Захарченка також брав участь, за інформацією бази «Миротворець», агент російських спецслужб Андре Мішель Шанклу. Він, зокрема, заснував «Комітет Франція-Донбас» (Comite France-Donbass), є президентом організації Collectif France-Russie та входить в оргкомітет організації Novopole, яка ще з 2014 року називає себе «представництвом вільної Новоросії у Франції». Сам Шанклу був «спостерігачем» на псевдореферендумі на тимчасово окупованих територіях у 2022, а також псевдовиборах у 2023 роках. Чоловік також починав свою кар’єру з участі у французькій праворадикальній студентській організації Groupe Union Défense, яку розпустили за рішенням французького уряду у 2023 році. У 2022 році РНБО наклала на Шанклу санкції. Його акаунт у фейсбуці не є доступним, але він веде свою сторінку у «ВКонтакті», де повторює штампи російської пропаганди, особливо ті, які стосуються тимчасово окупованих територій. Він публікує французькомовні дописи про «надзвичайний рівень русофобії» у Європі та про «нобелівську премію з терпіння» для Путіна. Шанклу також причетний до релізу та показу англомовної пропагандистської документалки The Realities of Donbass («Реалії Донбасу»), у якій Євромайдан називають «переворотом», а сам чоловік розповідає про свій досвід «спостерігача».

Якщо шукати інформацію про вищезгадані організації, з якими пов’язаний Шанклу, то можна знайти лише приватну групу у фейсбуці Comite France-Donbass, але серед адміністраторів групи чоловіка немає. Ця група з більш ніж 1800 підписниками поширює пропагандистські тези, починаючи з того, що ОБСЄ нібито визнала, що «більш ніж 70% порушень правил ведення війни здійснені українською стороною», і закінчуючи перекладом і цитуванням слів президента Польщі Анджея Дуди щодо необхідності поступок з боку України в історично чутливих питаннях.

Це — перша частина дослідження «Детектора медіа» про проросійську мережу у Франції. Друга частина присвячена французьким політикам і медіа, як підіграють Росії.