Наші предки не казали "сорок": звідки з'явилась цифра "чотиридесят" і куди поділась

Чому зараз не використовують слово "чотиридесят", розповідає 24 Канал, посилаючись на мовознавицю @tryzub_empire.

Куди ділося "чотиридесят" з мови

Коли вчимося рахувати десятками, з цифрового ряду вибивається слово – сорок. Але воно існувало не завжди. Спочатку користувалися словом – чотиридесят. Воно послідовне, і не вибивається з логічного ряду лічби, коли після тридцять іде чотиридесят, а потім і – п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, дев’яносто.

Слово "чотиридесят" має слов'янське походження і досі збереглося у деяких діалектах України – на Лемківщині та на Поліссі. Його можна почути в селах у різних куточках країни: замість цифри сорок – чотири десятки – чотиридесят. Можна почути й варіант – штиридесят, цифру чотири вимовляють як – штири. Такі варіанти зафіксовані у словнику Бориса Грінченка.

У такому вигляді – чотиридесят, ця цифра збереглася у деяких слов'янських мовах – польській – czterdzieści, болгарській – чети́ридесет, македонській – четириесет та інші.

А слово "сорок" виняток серед десяткових числівників і має цікаву історію походження. Вважають, що деякий час цифри існували паралельно, але поступово його замінили цифрою "сорок".

Спочатку, ще за часів Русі, словом "сорОк" позначали верхній одяг – шубку, на пошиття якої потрібно було чотири десятки шкурок з білки, куниці чи соболя. Тобто "сорок" – це одиниця рахунку хутра в давньоруські часи. А поступово слово стало числівником і окремою лексичною одиницею.

Тут не можемо стверджувати чи була шубка з капюшономчи без, але як ця деталь одягу називається українською читайте у публікації 24 Каналу.

Куди ділося "чотиредесят": дивіться відео

До речі, слово "сорочка" має той самий корінь — і теж пов’язане з одягом, але тут уже рахувалися мотки тонкої пряжі. А ще існують слова з тим же коренем:

• сороко́ви́ни – сороковий день після смерті,
• сорокі́вець – монета в 20 копійок (40 крейцерів); купюра в 40 карбованців,
• сорокі́вка – пляшка, що вміщає сорокову частину відра або чверть літра,
• сорачня́ – кладка з 40 снопів.

До речі, як жартівливе чи помилкове утворення, можна почути – сорокдесят. Але такого слова у словниках – не існує, лише у розмовному мовленні.

Обидві цифри не є вигаданими, а утворилися в певному історичному контексті. Хоча в дитячому мовленні чи при вивченні іноземної мови можуть виникати химерні перекручування цифр – "тридцятьдесят", "сто двадцятьдесятсім".

А ще вигадані цифри трапляються у фольклорі, наприклад, казках, для створення потрібного ефекту – тридев'яте королівство, тридесята держава.

Вивчати походження слів цікаво, не нехтуйте цим. І говоріть українською!