Притула запропонував забирати паспорти: що пишуть про ідею статусу "негромадянина" для колаборантів

Волонтер і політичний діяч Сергій Притула закликав переглянути підхід до інституту громадянства в Україні, зокрема запровадити статус "негромадянина" для осіб, які завдали шкоди державі. За його словами, громадянство — це не лише паспорт, а акт довіри між особою та країною, і держава має право відмовити у цій довірі тим, хто її зрадив.

У своєму повідомленні Притула порівняв нинішню ситуацію в Україні з практикою країн Балтії, де після здобуття незалежності частина мешканців набула статусу осіб без громадянства. "Є солдат в окопі, який щомиті ризикує життям, виборюючи свободу країні. І є покидьки, які поширюють російські наративи, співпрацюють з російськими спецслужбами, чекають на рускій мір в Україні. І в обох є українське громадянство. Це не про свободу слова чи вибору. Це – моральна аномалія", — заявив Притула.

Він запропонував запровадити окремий статус для таких осіб — аналог до "сірих паспортів" у Латвії та Естонії. Йдеться про інститут "негромадянина", за якого особа користується базовими правами, але не має політичного впливу: не голосує і не обирається ні до центральної влади, ні до місцевих рад. Такий підхід, за словами Притули, дозволить захистити суспільство від "п’ятої колони", яка підриває довіру до держави.

У своєму повідомленні він прямо окреслив категорії, щодо яких, на його думку, можна розглядати питання позбавлення громадянства:

• особи, засуджені державну зраду;
• колаборанти та сепаратисти;
• розповсюджувачі проросійських та антиукраїнських наративів;
• громадяни, які співпрацювали із російськими спецслужбами;
• корупціонери, які завдали шкоди державі.

"Громадянство — це не просто мати паспорт з тризубом. Це взаємна угода: ти за цю державу, а вона за тебе! Я вважаю, що нам вже давно треба почати широку публічну дискусію про інститут негромадянина — статус, за якого людина живе в країні, користується базовими правами, але не має політичного впливу: не голосує і не обирається. Ні на рівні центральної влади, ні на рівні територіальної громади", — написав Притула. Він наголосив, що така дискусія давно на часі й має бути публічною, попри застереження міжнародного права.

Притула також поставив риторичне запитання: якщо людина відсиділа строк за державну зраду, чи може вона далі бути громадянином країни, яку зрадила? На його переконання, держава не повинна дозволяти зрадникам впливати на політичне життя.

Як відреагувало суспільство

Пропозиція Притулки викликала перші політичні реакції. Зокрема, її підтримала народний депутат від партії "Слуга народу" Мар’яна Безугла. У своєму Facebook вона назвала ідею "дуже правильною".

З’являються також перші реакції з боку військових. Зокрема, військовослужбовець Орест Каракевич написав на своїй сторінці у Facebook:

"Не те, що підтримую — завжди говорив про це! Обов'язково має таке бути. Мало того, я б ще блокував банківські карти, рахунки і доступ до адмінпослуг всім ухилянтам зокрема".

Голова напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів" фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук Марія Золкіна розкритикувала ідею Притули як популістичну та юридично небезпечну:

"Той випадок, коли під гаслами підтримки держави і її стійкості пропонується якраз правові основи держави і ламати. Все це дуже красиво (тобто, популістично) звучить: зрадники, корупціонери і т.д не мають права користуватися привілеями громадянства — позбавимо їх його. І натовп аплодуватиме, забувши, що для початку треба мати таку судову систему, у законних вироках і роботі якої ні в кого не має бути сумнівів", – дописала аналітикиня.

Що таке "негромадянин" — і звідки ця ідея? Приклад Латвії та Естонії

Запропонований Сергієм Притулою "інститут негромадянина" — не новація. Найбільш відомий приклад такого підходу існує в Латвії, де після відновлення незалежності в 1991 частина жителів не отримала латвійського громадянства. Для них була створена окрема юридична категорія — "негромадяни" (лат. nepilsoņi), яким видається так званий "сірий паспорт".

Ці люди не є ні повноцінними громадянами Латвії, ні іноземцями. Вони мають право проживати в країні, працювати, здобувати освіту, соціальні послуги, але не можуть голосувати, обіймати державні посади або працювати на держслужбі. Серед власників "сірих паспортів" — переважно російськомовне населення, яке переїхало до Латвії за радянських часів. Станом на початок 2020-х років у Латвії залишалося понад 200 тисяч негромадян.

Подібна система діє і в Естонії, проте там "сірі паспорти" дають більше політичних прав: наприклад, їхні власники можуть брати участь у місцевих виборах. Це — спроба збалансувати інтеграцію колишніх громадян СРСР до сучасної держави за збереження суворого підходу до надання повного громадянства.

В обох випадках така практика критикувалася — зокрема, за дискримінацію та ускладнення інтеграції. Однак у пострадянських країнах Балтії її розглядали як компроміс у перехідний період після здобуття незалежності.

Юридична сторона питання

Різко проти ідеї позбавлення громадянства як форми покарання виступив юрист Дмитро Бузанов. Він вважає, що така ініціатива суперечить принципам кримінального права, Конституції та здорового глузду.

За словами Бузанова, згідно зі статтею 50 Кримінального кодексу України, покарання має три цілі — відплата, виправлення та запобігання злочинам. Жодна з них не досягається, якщо людину після ув’язнення перетворюють на особу без громадянства.

"Як можна "виправити" людину, перетворивши її на апатрида — обличчя без громадянства, без шансів на ресоціалізацію? Це протилежність виправленню", — зазначив юрист.

Він наголосив, що створення в Україні окремого класу "сірих людей", які втратили зв’язок з державою, — це не посилення безпеки, а нова загроза. За його словами, такі особи не можуть бути вислані за межі країни, а в умовах війни можуть стати осередком підривної діяльності.

"Реальна мета покарання — інтегрувати засудженого назад у суспільство, якщо він відбув термін. Якщо не можеш інтегрувати — тримай довше. Але "зрізати паспорт" — це не управління ризиками, це правова маячня", — підкреслив Бузанов.

Він також застеріг, що просування таких ідей під час війни лише руйнує довіру до держави і сіє страх нових репресій: "Кара має бути неминучою — але розумною, людяною і такою, що не перетворює державу на середньовічного ката".

Юрист вважає, що державі слід посилювати кримінальне переслідування зрадників, застосовувати конфіскацію та заборони, а не створювати неконституційні інструменти, які виглядають як репресивні фантазії.

"Позбавлення громадянства як форма кари — це правовий атавізм, який не має нічого спільного з цілями покарання, визначеними ст. 50 ККУ. Тому хто дійсно хоче справедливості — краще хай добивається якісного слідства, прозорих вироків і справжнього виконання покарань. А не марить "сірою зоною" для вигнання своїх політичних ворогів", — підсумував він.

У коментарі виданню "Телеграф" юрист пояснив, що ідея про позбавлення громадянства суперечить не лише Конституції України, а й міжнародному праву. За його словами, навіть наведені у публічній дискусії приклади інших країн не можуть бути аргументом на користь такого механізму:

"Насправді приклади, які згадують — це не про позбавлення. В Латвії після відновлення незалежності частина людей залишилась у статусі не громадян — це були радянські мігранти, які не реалізували право на громадянство. В Естонії була така сама історія. У Канаді дійсно був закон, який дозволяв позбавляти громадянства засуджених за тероризм чи шпигунство, але у 2017 році його скасували", – зауважив він.

Юрист підкреслив, що навіть якщо не брати до уваги статтю 25 Конституції України, яка прямо забороняє позбавлення громадянства, то й міжнародне право унеможливлює цю практику. Зокрема, Україна є учасником Конвенції про скорочення безгромадянства.

"Ця конвенція прямо забороняє створювати осіб без громадянства. Якщо держава позбавляє людину громадянства, то вона стає апатридом. Конвенція якраз для того і створена, щоб таких випадків було якнайменше. Україна взяла на себе ці зобов’язання ще у 2013 році — тоді закон про приєднання підписав Янукович", — нагадав юрист.

На тлі заяв про позбавлення громадянства експерт звертає увагу на реальну політику держави — законопроект №11496, який ініціював президент Зеленський, спрямований на спрощення набуття громадянства, зокрема у рамках множинного громадянства.

"Держава навпаки намагається залучити більше людей до громадянства. І ось на цьому тлі з’являється ініціатива про позбавлення — вона повністю суперечить цьому курсу", — зауважив Бузанов.

Юрист також наголошує, що навіть якщо така ідея буде реалізована, вона неминуче призведе до юридичного конфлікту. "Якщо держава спробує позбавити когось громадянства, то ця справа дійде до Конституційного суду або до Європейського суду з прав людини. І там уже формуватиметься практика. Але поки що це просто популізм", — підсумував експерт.

Така практика може відвернути Україну від однієї з головних цілей

Політолог Олексій Якубін заявив, що ідея позбавлення громадянства може суперечити Конституції України та нашкодити євроінтеграції. У коментарі "Телеграфу" він наголосив, що такі ініціативи не відповідають європейському вектору розвитку держави.

"Якщо говорити взагалі про такі практики, пов’язані зі зміною статусу громадянства і так далі, ми чудово розуміємо, що чинна Конституція України це забороняє і в нас – єдине громадянство. Крім того, під час воєнного стану не можна змінити Конституцію. Власне, це теж дуже важливий момент", – наголосив експерт.

Якубін порівняв такі пропозиції з політикою апартеїду в Південно-Африканській Республіці, яка зазнала міжнародної ізоляції і була змушена її скасувати. Він вважає, що замість спроб обмежити права частини населення Україна має зосередитись на єдності.

"Більшість цивілізованих країн, вони рухаються, навпаки, у бік розширення можливостей для громадян, які мають, а не зменшення таких можливостей. А тому, якщо чесно, я вважаю, що ця ідея може для України нести більше шкоди, ніж дати користь".

Політолог підкреслив, що такі ініціативи можуть поставити під сумнів євроінтеграційний шлях України, зокрема, в очах Європейського суду з прав людини.

"Це просто спекуляція — ця ідея, і вкидання її в суспільство, як мені здається, зараз абсолютно недоречне в тих умовах, в яких ми знаходимося. Тобто, швидше, треба навпаки думати, як нам утримати тих громадян, які є, як намагатися повертати людей з-за кордону", — зазначив Якубін.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Верховна Рада ухвалила законопроект №11469 про запровадження множинного громадянства в Україні. Ініціатором цього законопроекту був президент Володимир Зеленський. "За" проголосували 243 депутати.