Спецоперація СБУ «Павутина», удари США по ядерних об’єктах, слова Путіна про окупацію Сум — як події червня вплинули на рекрутинг українців

Червень в Україні розпочався як з масованих обстрілів України, так і зі спецоперації СБУ, які вразили понад 40 російських літаків.

Серед інших подій — черговий раунд перемовин між Україною та росією, метання президента США щодо введення санкцій проти росії, Дні жалоби та нова війна між Ізраїлем та Іраном.

У цей же день СБУ провели спецоперацію «Павутина» — масштабна атака українських безпілотників на військові аеродроми в тилу росії.

Під ударом опинилися понад 40 російських літаків, серед них — А-50, Ту-95 та Ту-22 М3.

Детальніше про спецоперацію читайте: Операція «Павутина».

Які технології можуть стояти за атаками українських дронів по аеродромах рф Окрім цього, російська влада також заявила про першу атаку дронів на Сибір.

2 червня: Україна та росія завершили другий раунд перемовин у Стамбулі.

Російська делегація передала «меморандум», у якому рф вимагає від України вивести війська з територій рф, «включаючи ДНР, ЛНР, Запорізьку та Херсонську області», припинити мобілізацію, оголосити дати проведення виборів президента України та Верховної Ради, надати російській мові статусу офіційної, міжнародно визнати «входження до складу рф Криму, ЛНР, ДНР, Запорізької та Херсонської областей» тощо.

3 червня: СБУ втретє підірвала Кримський міст.

3 і 4 червня: Дні жалоби у Сумах після російського удару по центру міста — п’ять людей загинуло, 28 зазнали поранення.

4 червня: росія вдарила по навчальному підрозділу ЗСУ на Полтавщині — двоє людей загинуло.

У цей же день президент США провів телефонну розмову з президентом росії — Путін пообіцяв відповісти за спецоперацію «Павутина».

У Брюсселі відбулося засідання у форматі «Рамштайн» — за його результатами безпекова допомога Україні у 2025 році перевищить показники всіх попередніх років повномасштабної війни.

5 червня: за даними The Wall Street Journal, США перенаправили компоненти для ракет ППО, які мала отримати Україна, своїм військам на Близькому Сході.

У цей же день росія знищила будівлю Херсонської обласної державної адміністрації.

8 червня: Володимир Зеленський заявив, що США передали 20 тисяч ракет, які призначалися для України.

США заявляють, що не брали участі в операції, але знали про план.

Дональд Трамп почав шантажувати Іран подальшими ударами, якщо країна не укладе ядерної угоди.

Іран почав завдавати удари у відповідь.

16 червня: шведський мовник SVT повідомив, що росія модернізує свої ядерні бази поблизу Європи.

Одна з них розташована за 270 кілометрів від Швеції — у Калінінграді.

17 червня: лідери країн G7 не переконали Дональда Трампа посилити санкції проти росії.

За словами президента США, це коштує великих грошей для Штатів.

18 червня: День жалоби в Києві після масованої атаки по столиці, внаслідок якої 14 людей загинуло, 114 постраждали.

20 червня: на економічному форумі в Санкт-Петербурзі Путін заявив, що «вся Україна наша», вкотре заявив про бажання створити буферну зону вздовж кордону з Україною і не виключив окупації міста Суми.

22 червня: США атакували ядерні об’єкти Ірану.

У цей же день російські війська вчергове вдарили по тренувальному полігону однієї з механізованих бригад Сухопутних військ ЗСУ — три людини загинули та 14 поранені.

25 червня: День жалоби в Дніпрі після російської атаки, внаслідок якої 21 людина загинула, ще 279 постраждали.

Під обстріл потрапила інфраструктура, навчальні та медичні заклади, АЗС, будівлі хлібозаводу та одного з промислових підприємств, поїзд № 52 Одеса — Запоріжжя.

27 червня: Єврокомісія виступила за початок перемовин про вступ України до Євросоюзу.

Ця заява прозвучала після того, як на саміті ЄС не змогли ухвалити заяву на підтримку України: одна країна виступила проти.

28-29 червня: Дні жалоби в місті Самар Дніпропетровської області після ракетного удару, внаслідок якого п’ять людей загинуло, 23 постраждали.

28 червня Повітряні сили вперше зафіксували атаку бомбою-ракетою «Грім-1».

Ціль пролетіла понад 100 км і була збита протиповітряною обороною за межами міста Дніпро.

29 червня: Україна вийшла з Оттавської конвенції, яка забороняла використання, виготовлення, накопичення й передачу протипіхотних мін.

Росія ж не є державою-учасницею Оттавської конвенції й з 2014 року використовує протипіхотні міни як метод ведення війни.

Вплив політичних подій на рекрутинг в Україні: як українці долучалися до війська у червні 2025 «Якщо ми хочемо жити у вільній країні, то потрібно всім ставати на її захист від російської орди.

Бо коли українці обʼєднуються, вони можуть все», — каже Євгеній з позивним «Ярчук», який служить на посаді санітарного інструктора в 109 окремому гірсько-штурмовому батальйоні 10 ОГШБр «Едельвейс».

За даними платформи з працевлаштування та рекрутингової агенції Lobby X, які вони надали AIN, у червні вони отримали понад 26 тисяч заявок — це менше, ніж за травень (28 тисяч), але більше за результат у квітні — 23 тисячі заявок.

Серед усіх кандидатів 8% — це жінки.

Бойовими вакансіями зацікавилося 32% кандидатів, що на 3% менше за результати травня.

«Мене штормило від енергії та мотивації, хотілося максимально долучатися до фронту та бути ефективною там, де цього потребують.

Здається, увесь мій попередній життєвий досвід — то наче підготовка до війська.

Нічого не було випадковим», — розповідає Ірини з позивним «Надєжда» з 421 окремого батальйону безпілотних систем «Сапсан».

У цивільному житті Ірина мала досвід адміністрування в готельно-ресторанній сфері, тому служила в продовольчому підрозділі та номером обслуги мінометної батареї (остання — лише на паперах).

«Чомусь часто досі вважається, що жінки в армії — лише для роботи на кухні або в штабі, тому мають менше можливостей залучення до бойової роботи.

Чоловіку у війську можна просто бути, цього вже достатньо.

Жінці доводиться постійно доводити свою придатність.

З самого початку я розуміла, що на службі маю бути сильною, постійно і досить успішно прокачувати фізичні скіли.

Але стало приємною несподіванкою, що в «Сапсані» найновіші методи ведення безпілотного бою і найголовніше тут — це кмітливість, орієнтація на місцевості, швидкість ухвалення рішень.

Це важко, але до біса цікаво», — каже військовослужбовиця.