/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fcaec56fd8a2deef95fa5d03ac0f03af1.jpg)
Україна перейшла на 230 В: що буде з технікою, платіжками та що загалом зміниться для населення
Звідки береться напруга і як вона потрапляє у будинки
Енергетичний експерт Геннадій Рябцев у розмові з 24 Каналом пояснює, що існують електричні станції: від теплової до атомної, де генерується електрична енергія.
Відповідно, на станції напруга набагато вища, аніж 220 чи 230 вольтів, адже чим вища напруга, тим менше витрат у мережі.
Геннадій Рябцев
Директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі "Психея"
Всі магістральні лінії мають напругу, яка обчислюється навіть в кіловольтах, – може бути від 700 до 300 кіловольтів. Через ці мережі електрична енергія потрапляє до компаній, які займаються її розподілом. Наприклад, до обленерго.
Відповідно, компанії використовують трансформатори для того, щоб знизити напругу до тієї, яка використовується у звичайних мережах. Це зниження відбувається послідовно.
До речі! У дворах житлових будинків часто можна побачити певні невеликі будівлі, які час від часу видають певний звук, що характеризується гудінням. Це і є трансформатори, які знижують напругу до тієї, яка потрапить до нас у мережу, тобто до цих 220 чи 230 вольтів.
Для чого перехід на 230 вольтів
Експерт з енергетичних питань Володимир Омельченко у коментарі для 24 Каналу розповів, що зміни у стандартах напруги були потрібні насамперед для того, щоб об'єднана енергетична система працювала більш стабільно та більш ефективно, з меншими витратами.
З погляду електромереж, то така зміна більше потрібна "Укренерго" й розподільчим мережам, аніж споживачам. Хоча і споживачі зацікавлені у тому, щоб мати більш надійне забезпечення.
Володимир Омельченко
Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова
Річ у тім, що більшість електричних приладів, якими оснащені квартири та будинки українців, є сучасними, а тому вони розраховані на напругу в 230 вольт. Єдине з чим можуть виникнути проблеми – це ще радянські старі прилади, але їх майже не залишилося.
Тобто на думку експерта, хвилювання, які викликані тим, що при зміні напруги електричні прилади нібито можуть згоріти, є безпідставними.
Заспокоюють щодо цього і в ДТЕК, де кажуть те, що сучасні прилади виробляються за стандартами ЄС.
230 вольт – це норма багато років. Найважливіше – не сама цифра, а стабільність напруги в мережі,
– додають в компанії.
Геннадій Рябцев також зауважує, що напруга у мережі й так постійно змінюється, зокрема вона змінюється від номінального показника на плюс-мінус 10% – від 207 до 253 вольта. А це означає, що немає якихось обмежень для користування тими чи іншими приладами.
До того ж насправді 1 липня процес переходу на нову номінальну напругу не почався, а завершився – до 1 липня 2025 року тривав 10-річний перехідний період,
– резюмує Рябцев.
Відтак номінальна напруга у 230 вольтів в Україні за національним стандартом є ще з 2014 року.
Як зміняться платіжки за світло після зміни напруги
Рябцев каже, що ніяких додаткових заходів для того, щоб адаптуватися, не потрібні. Адже, по-перше, ці заходи ніяк не стосуються споживачів, а по-друге, вони були давно проведені.
Крім того, енергетичний експерт наголошує на тому, що зміна напруги не вплине на обсяг коштів, які споживачі платять за електричну енергію, оскільки оплата йде не за рівень напруги, а спожиту енергію.
Ви платите за спожиту електроенергію, тобто за кіловат-години. Напруга – це тиск у системі, а не кількість електрики, тому жодних нових цифр у квитанції не буде,
– запевняють у ДТЕК.
З Рябцевим погоджується й Омельченко та додає, що не потрібно буде ані міняти розетки спеціально під таку зміну напруги, ані перевіряти більшість приладів.
- Водночас пан Володимир не виключає, що зі старими приладами, як-от радянські холодильники "Донбас" чи там "Дніпро", порушення у роботі можливі.
- Крім того, проблеми можуть виникнути й з дешевими та неякісними приладами з Китаю. Але тут швидше буде вина самої компанії, що їх виготовляє, адже стандарти для всіх однакові й китайські прилади повинні бути налаштовані на напругу в 230 вольтів.
Як убезпечити себе та прилади
Рябцев зауважує, що бувають різні випадки, а тому для того, щоб убезпечити себе чи обладнання, потрібно пам'ятати, що на кожну розеткову лінію не потрібно вантажити велику кількість приладів, особливо, якщо вони потужні.
Для того щоб уникнути негараздів з цим, такі потужні прилади, як пралка, кондиціонер, сушарка тощо, потрібно приєднувати на окремі розеткові лінії. Водночас якщо це звичайний прилад, то рекомендується до кожної розеткової лінії не приєднувати одночасно прилади потужністю понад 1,1 кіловата,
– пояснює пан Геннадій.
Крім того, все ще залежить від потужності самої розеткової лінії, адже якщо вона стара, з радянських часів, і ви приєднаєте до неї, наприклад, 3 чайники, то тут спрацює автоматичний захист – так звана пробка, яку виб'є.
Натомість якщо у квартирі спостерігається коливання напруги, а саме: світло горить яскравіше або ж починає блимати, часто спрацьовує автоматичний захист тощо, то краще використовувати реле напруги.
Що таке реле напруги
Це такі спеціальні коробочки з декількома так званими віконцями, за допомогою яких можна визначити найнижчу та найвищу напруги, які будуть подаватися до вашого приладу. Оскільки в мережах подається 230 вольтів, то можна буде встановити на реле, наприклад, 230 вольтів мінус 23 – це буде нижня межа, а 230 вольтів плюс 23 – вища межа. Реле почне спрацьовувати, коли рівень перевищуватиме 250 вольтів або буде нижчим, аніж 200 вольтів.
Пам'ятайте! Розподіл приладів за різними розетковими лініями є тим, на що потрібно звертати увагу насамперед. Тобто незалежно від того, яким є номінальний рівень напруги, визначальним для користування мережами в наших домогосподарствах є гранична потужність, якою можна вантажити кожну з розеткових ліній.