Замість Starlink – власні супутники: в Україні створюють альтернативу інтернету Маска

Під брендом UASAT компанія зараз розвиває три проєкти різного масштабу. Зокрема йдеться про створення власного обладнання, здатного покривати актуальні запити ринку, розповів CEO Stetman Дмитро Стеценко виданню Mind.

UASAT GEO 74

Проєкт UASAT GEO 74 пропонує супутникові термінали українського виробництва, адаптовані до польових умов із захистом від РЕБ. Це рішення для стаціонарного або тимчасового розміщення, інтегроване до роботи на базі геостаціонарного супутника Jupiter 3.

"Супутник має багато променів. Він вже працює над Україною, тести абсолютно нормальні", — розповів CEO компанії.

На території України термінали UASAT GEO 74 мають забезпечувати швидкість 5 Мбіт/с вивантаження, 100 Мбіт/с на завантаження. У військовому спорядженні UASAT GEO коштуватиме 63–86 тисяч гривень із ПДВ. Абонплата — 3–7 тисяч гривень із ПДВ.

Для порівняння, Starlink забезпечує швидкість 20/200 Мбіт/с при абонплаті 120–500 доларів. Ціни на термінали від SpaceX для бізнесу в Україні варіюються від 20 до 227 тисяч гривень.

"Ми не ставимо за мету безпосередню конкуренцію зі Starlink, адже це зовсім інший масштаб і інші бюджети. Starlink — це "емоції", створені за мільярди. Натомість UASAT GEO 74 — відповідь на реальні запити та обмеження, які зараз існують в Україні. Він створений у відповідь на нагальну потребу, яку повністю покриває, і в цьому його ключова цінність", — наголосив Дмитро Стеценко.

Термінали UASAT GEO 74 уже протестував Голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації безпекового Комітету ВРУ, народний депутат Олександр Федієнко. Він підтвердив, що вони можуть використовуватись держустановами та військовими як резервні канали зв’язку.

При цьому Олександр Федієнко зазначив, що за технічними параметрами вітчизняні термінали програють Starlink. За його словами, наразі немає рішень, які можуть витіснити Starlink як в Україні, так і у всьому світі.

Своєю чергою телеком-експерт Олександр Глущенко припустив, що UASAT GEO 74 може стати додатковою альтернативою Starlink. На його думку, армія не повинна залежати лише від одної системи зв'язку під час активної фази війни.

"Зрозуміло, що спецкористувачі, яким потрібно багато трафіку та високі швидкості, можуть бути не в захваті від альтернативних рішень, але для певних завдань, де має бути зв’язок і швидкість не критична, — це гарне рішення", — пояснив експерт.

UASAT GEO Blade

Рішення UASAT GEO Blade базується на декількох геостаціонарних супутниках і дозволяє гнучке перемикання між провайдерами супутникового зв’язку. Ці термінали призначені для застосування на техніці, автотранспорті, командно-штабних пунктах та інших мобільних об’єктах. Швидкість інтернету від геостаціонарних супутників становить до 100 Мбіт/с.

"Цей проєкт значно складніший технічно, тож орієнтовний строк реалізації – 6–9 місяців. Його цільова ніша ближча до Starlink", — сказав Дмитро Стеценко.

Наразі Stetman співпрацює зі шведською компанією Requtech, яка розробила гібридний термінал із можливістю підключення до кількох операторів. Наступний стратегічний етап — створення власного гібридного термінала.

"Глобальні аналоги гібридних рішень коштують сотні тисяч доларів і практично відсутні на ринку, бо світ не стикався з потребою резервування супутникових ресурсів в умовах війни та непередбачуваних викликів", – зазначив СЕО компанії.

UASAT LEO

UASAT LEO — це наймасштабніший і найамбітніший проєкт компанії. Він передбачає створення суверенного національного угруповання супутників на низькій орбіті. Йдеться про 60 супутників, які забезпечать широкосмугове підключення на всій території України та за її межами.

"Ми опрацьовуємо можливості виведення наших власних супутників на орбіту силами Eutelsat та OneWeb з нашою подальшою експлуатацією. Ні, це не величезні інвестиції, а абсолютно реальні цифри. Навіть уже обрана потужна компанія з керування інвестиційним портфелем. Загальна вартість проєкту — $634 млн", — розповів Дмитро Стеценко.

CEO Stetman зазначив, що UASAT розробляється з урахуванням досвіду використання Starlink, його переваг і недоліків. Рішення адаптують до актуальних військових, критичних і гуманітарних завдань. Планується, що технологія буде доступна як для державних і корпоративних структур, так і для індивідуальних користувачів.

Для реалізації задуму компанії треба буде зарезервувати місце на орбіті в Міжнародному союзі електрозв'язку, замовити виготовлення супутників, запустити їх із партнерами, створити інфраструктуру.

"Якщо цей пазл зійдеться, компанія отримає не тільки український, а і великий європейський ринок, якому також потрібна альтернатива Starlink. Потенційних клієнтів безліч: НАТО, європейські війська та інші структури, прикордонники, морські судна, лайнери, потяги тощо. Підсумовуючи, це амбітний, ризикований, але реальний проєкт", — сказав Олександр Глущенко.

Нагадаємо, китайські вчені досягли передачі даних 1 гігабіт на секунду від геостаціонального супутника на землю, що в п'ять разів швидше, ніж Starlink.

Своєю чергою група вчених з Інституту науки Токіо розробила інноваційний бездротовий чип, який може вивести невеликі супутники вагою від 10 до 100 кг на новий рівень.