Чи депортує Україна митрополита Онуфрія? Розбір юристів

2 липня Служба безпеки повідомила, що 80-річний очільник Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій (у миру – Орест Березовський) втратив громадянство України. Це відбулося на підставі указу президента Володимира Зеленського, текст якого через персональну інформацію приховано від загального доступу.

Попередньо «Главком» розібрав юридичні тонкощі цього рішення. Практика Великої Палати Верховного суду щодо питання громадянства вже має свою історію. Наприклад, у постанові від 5 вересня 2024 року Феміда наголосила, що чинне законодавство України не передбачає чіткої заборони подвійного громадянства. Проте наявність у повнолітньої особи подвійного громадянства може стати підставою для припинення громадянства України внаслідок його втрати через її активні дії, спрямовані на набуття громадянства іншої держави (про це йдеться у статті 19 Закону «Про громадянство»).

«Добровільне набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави/держав є підставою для втрати ним громадянства України. Водночас цей факт не є підставою для автоматичної втрати громадянства України. Юридичний факт «втрати громадянства» набуває довершеності із постановленням Президентом України відповідного указу», – зазначено у постанові Великої палати.

Спеціально для «Главкома» тему позбавлення громадянства глибше прокоментували два захисники: незалежний адвокат Attorneys at Law Leshchenko & partners Данило Трясов та адвокат Андрій Доманський, який нині захищає у судах митрополитів УПЦ МП Арсенія (у миру – Ігор Яковенко) і Павла (у миру – Петро Лебідь).

Які наслідки для людини, керівника чисельної релігійної організації, матиме рішення про припинення громадянства?

Данило Трясов: Наразі митрополит Онуфрій, якому держава припинила громадянство України, втрачає усі права,  які він мав як громадянин України. Проте, якщо буде встановлено, що митрополит Онуфрій все ж таки не має громадянства РФ та російського паспорта, то він набуває статусу апатриду. Тобто особи без громадянства, що є порушенням з боку держави фундаментального конституційного принципу щодо своїх же громадян, який закріплений в статті 25 Конституції України та який вказує, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства та вигнаний за межі країни. Це фундаментальне конституційне право.

Також треба зазначити, що з боку держави можуть бути порушенні і міжнародні конвенційні договори. А саме – стаття 7 Європейської конвенції про громадянство, яка передбачає, що держава-учасниця не може передбачати у своєму внутрішньодержавному праві втрату її громадянства ex lege або на ініціативу самої держави-учасниці та стаття 8 Конвенції про скорочення без громадянства, яка передбачає, що договірна Держава не позбавляє особу її громадянства, якщо таке позбавлення зробило б цю особу апатридом. Вказані міжнародні документи ратифіковані Верховною Радою України.

Андрій Доманський: Стаття 25 Конституції визначає, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. У випадку з припиненням громадянства щодо митрополита Онуфрія виникла дилема. Адже він одержав громадянство не за указом глави держави, як це набувають, наприклад, іноземні громадяни, – предстоятель є громадянином України за народженням і за місцем проживання. Це нонсенс!

Нагадаю, що в радянські часи влада позбавляла людей громадянства і вони ставали особами без громадянства. Наразі ж поспішно заявляти, що у митрополита Онуфрія є інше громадянство – це не встановлений факт судом.

У чому полягає різниця між припиненням громадянства і позбавленням громадянства?

Данило Трясов: З правової точки зору, правильно говорити не про позбавлення особи громадянства, а про втрату нею громадянства України. Більш того, позбавлення громадянства державою заборонено Конституцією України та міжнародними документами ратифікованими Верховною Радою України.

Роль держави є похідною – лише оформити факт втрати громадянства. Ініціювати припинення громадянства (позбавляти особу громадянства) держава не може.

За приписами статті 17 Закону «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до пункту 1, 2, 3 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України» підставами для  втрати громадянства України є:

• добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття;
• набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;
• добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про громадянство України», положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

Хто стоїть за підготовкою указів президента про втрату громадянства?

Данило Трясов: Питання втрати громадянства вирішуються Комісією при президентові України з питань громадянства. Подання до цієї комісії можуть внести державні та правоохоронні органи, які виявили підстави для втрати громадянства (наприклад, наявність чинного паспорта іноземної країни).

За підсумками засідання комісія ухвалює рішення внести на розгляд президента України пропозицію про задоволення подання про втрату громадянства України та вважати особу такою, що втратила громадянство України. Голова Комісії направляє цю пропозицію президенту разом із проектом указу. І саме указ стає фінальною крапкою у вирішенні питання громадянства особи.

Указ президента можна оскаржити лише у Верховному суді. Проте, це довга процедура, яка займає багато часу При цьому на момент оскарження указу особа обмежена у своїх конституційних правах, а подання заяви про забезпечення позову щодо зупинення актів президента України Кодексом адміністративного судочинства України не допускається.

Андрій Доманський: Я маю справи в касаційному адміністративному суді щодо поновлення громадянства, точніше про скасування указу президента України, яким начебто припинено громадянство. Мушу сказати, що доказів перебування особи в іншому громадянстві немає. Скажу більше: рівень підготовки документів очевидно неприйнятний! По одному з митрополитів УПЦ СБУ в поданні зазначає, що матеріали готувались у Державній міграційній службі Чернівецької області, а в суді міграційники, навпаки, кажуть, що ніколи цим питанням щодо мого клієнта займалося. Тобто орган державної влади в суді заявляє, що інформація в акті вищої посадової особи в країні не відповідає дійсності.

Після припинення громадянства Онуфрію президент Володимир Зеленський заявив, що наразі готуються документи щодо запровадження санкцій. Чи підпадає архієрей під дію закону про санкції?

Данило Трясов: На практиці дуже часто трапляються прецеденти, особливо це стосується український бізнесменів, політиків., публічних діячів, священнослужителів, яких держава спочатку позбавляє громадянства, а після застосовує санкції (персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи) вже не як до громадян України, так як це би суперечило Закону України «Про  санкції», а вже як до фізичних осіб.

Україна маєгіркий досвід із депортацією до Польщі колишнього президента Грузії та ексголови Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі. Чи можна за цих обставин депортувати або обміняти Онуфрія?

Данило Трясов: Щодо депортації або обміну осіб, у яких було виявлено громадянство РФ, існують певні правові підстави. Зокрема, щодо такої особи є обвинувальний вирок, який набрав законної сили або статус військовополоненого та згода такої особи на обмін.

Андрій Доманський: Не думаю, що дійде до депортації митрополита Онуфрія. Адже священнослужитель збирається доводити правоту у судах. Тому виглядатиме алогічним, якщо владні інституції застосують передчасні дії без кінцевого рішення суду.

Віталій Тараненко, «Главком»