Чим загрожує Вучичу відмова від ультиматуму сербських студентів

Студенти, які з кінця минулого року протестують проти влади після обвалення навісу залізничного вокзалу у місті Новий Сад, оголосили ультиматум президенту Сербії Александару Вучичу, вимагаючи оголошення дострокових парламентських виборів.

Чинний президент Сербії відкинув цей ультиматум, після чого протестувальники оголосили про масштабні акції непокори.

Про нове загострення політичної кризи у Сербії і його можливі наслідки читайте в статті експерта із Західних Балкан Володимира Цибульника і редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Революція у Сербії? Чому посилилися протести проти президента Вучича і що з ними не так.

Далі – стислий її виклад.

Сербські студенти оголосили ультиматум президенту Александару Вучичу 28 червня у Відовдан – одне з найбільш важливих та священних свят у Сербії.

Саме у Відовдан 2001 року експрезидент Югославії Слободан Мілошевич був переданий Гаазькому Міжнародному трибуналу щодо колишньої Югославії – дуже прозорий натяк для президента Вучича.

"Ультиматум не прийнято, чекати до 21 години не потрібно", – заявив президент Сербії зранку 28 червня в ефірі державного телебачення.

Одночасно сербська влада почала демонстративно звозити у столицю бронетехніку та підвозити додаткові сили поліції.

Формально – для захисту мітингу "правильних студентів", чий табір вже кілька місяців розбитий у Піонерському парку, тобто – поблизу сербського парламенту.

Захист "правильним протестувальникам" обіцяли й найрізноманітніші мілітарні та ветеранські організації – саме вони раніше виконували роль "тітушок".

В белградському мітингу 28 червня після відмови Александара Вучича від ультиматуму взяли участь майже 140 тисяч осіб – неймовірна кількість для Сербії.

Одночасно мітинги пройшли і в інших сербських містах.

О 21:00, коли закінчився термін ультиматуму, по всій Сербії розпочалося блокування мостів та автошляхів.

У відповідь поліція та жандармерія, застосовуючи спецзасоби та діючи дуже агресивно, почали жорсткі затримання.

На нових мітингах висунули три основні вимоги студентів – дострокові вибори, розпуск наметового містечка в Піонерському парку (там розташувалися місцеві "тітушки"), звільнення заарештованих студентів.

Вони додалися до попередніх вимог, які з’явилися відразу після катастрофи на вокзалі в Новому Саді, коли загинули 16 осіб: розслідування причин трагедії, оприлюднення всієї документації щодо ремонту вокзалу; пошук винних та їхнє покарання; розкриття корупційних схем; відставка глави уряду (його змінили декілька місяців тому), мера Нового Сада та президента Вучича.

Одночасно протестувальники звернулися до профспілок із закликом розпочати страйки.

На університетських професорів та викладачів вплинув крок відомого генетика Міодрага Грбича – він повернув Орден Карагеоргійовича, яким на минулий День державності Сербії його нагородив президент Вучич.

Ще одна відмінність нинішніх протестів від попередніх – мітингувальники вперше звернулися до депутатів – "справжніх представників опозиції" – із закликом заблокувати роботу Народної скупщини Сербії.

Але не всі опозиційні парламентські фракції відгукнулися на заклик через різницю у цивілізаційному виборі.

Якщо більшість опозиції є значною мірою проєвропейською й відстоює євроінтеграцію Сербії, то позиція студентів з цього питання є не такою однозначною.

В Сербії виховання молоді вже багато років будується на антизахідних постулатах.

На протестах студенти повторюють правих політиків, прихильників великосербства.

Тим часом президента Александар Вучич сподівається "пересидіти" протести.

Станом на 2 липня чисельність протестів суттєво знизилася.

Докладніше – в матеріалі Володимира Цибульника і Юрія Панченка Революція у Сербії? Чому посилилися протести проти президента Вучича і що з ними не так.