"Капітуляція і ганьба": у США рознесли Трампа через зупинку військової допомоги Україні

Дональд Трамп і досі здатен здивувати світ – шкода лише, що йому це вдається переважно в негативному ключі та коштом українських життів і безпеки. Рішення Пентагону "поставити на паузу" військові постачання для України, схвалені ще адміністрацією Байдена, викликало потужний шквал критики в американських медіа.

Політики, експерти та журналісти відразу взялися аналізувати, як це рішення може зашкодити національним інтересам США, потішити Кремль і – що особливо цікаво – чи відповідає ця "зупинка" американському законодавству.

24 Канал зібрав реакції провідних американських ЗМІ з обох політичних таборів, аби розібратись, що насправді стоїть за цією "паузою" і чому вона викликає занепокоєння навіть серед прихильників Трампа.

Як США раптово зупинили постачання зброї Україні

Пентагон призупинив відправку критично важливих засобів ППО до України у найгірший момент – під час нової хвилі російських ракетних і дронових атак. За даними The Wall Street Journal американські літаки, що мали доставити ракети до Patriot, Stinger, Hellfire та інше озброєння до європейських баз, були розвернуті назад. Пентагон офіційно підтвердив "паузу", але заявив, що вона тимчасова і пов’язана з "глобальним переглядом" військових запасів США.

Українська версія подій виглядає ще менш оптимістично. За даними The Economis, Київ бачить у цій зупинці елемент політичного тиску – чергову спробу адміністрації Трампа вибити поступки або схилити Україну до припинення вогню на російських умовах. Такі маневри не є новинкою Трампа, та вже траплялися, зокрема після публічного конфлікту між Трампом і Зеленським навесні.

Володимир Зеленський на фоні ЗРК Patriot під час візиту до військової бази в Німеччині, 11 березня 2024 року / Фото AP

Але на відміну від минулого разу, тепер пауза в постачаннях викликала хвилю критики навіть серед союзників Трампа, пише Politico. Конгресмен-республіканець Браян Фітцпатрік назвав це рішення "неприйнятним" і вимагає екстреного брифінгу від Білого дому та Пентагону.

Ми повинні одночасно нарощувати власне виробництво озброєнь і допомагати тим, хто захищає свою свободу від жорстокого диктатора,
– написав він.

Його колега Майкл Маккол, голова Комітету з міжнародних справ Палати Представників, прямо поставив під сумнів саму законність цієї зупинки. Мовляв, вона може порушувати ухвалене Конгресом законодавство про допомогу Україні.

Якщо ви хочете змусити Путіна сісти за стіл переговорів, маєте створювати тиск. Санкції та потік зброї – це і є тиск. Якщо ви перекриваєте зброю – ви втрачаєте важелі,
– наголосив Маккол.

Звісно, до шквалу критики долучилися й демократи. Сенаторка Джин Шагін звинуватила в рішенні міністра оборони Піта Гегсета і головного радника Пентагону з політики Елбріджа Колбі – обох давно підозрюють у бажанні перекинути американські ресурси з Європи на протистояння з Китаєм. Вона наголосила, що "це підриває обіцянки Трампа на саміті НАТО і шкодить зусиллям досягти справедливого миру".

Утім, у Республіканській партії немає одностайності щодо цього питання. Частина конгресменів сприймає паузу як "рутинну перевірку", або й зовсім не бачить проблеми. Хтось каже про мізерні запаси, хтось вірить, що "європейці вже підхопили ініціативу". Усе це ще більше розмиває очевидний політичний сигнал Вашингтона і створює відчуття дезорієнтації всередині американського політикуму.

Але факт залишається фактом – нових пакетів допомоги для України немає з січня, а сьогодні постраждали вже ухвалені контракти. Наразі Конгрес не виділяє грошей, бюджет Пентагону урізає вже наявні статті видатків. А припинення навіть тих програм, які залишились у спадок від Байдена, – тривожний сигнал, який помічають не лише в Києві, а й у Москві.

"Ми не маємо вибору": Україна терміново шукає нові можливості

Україна зрештою не стала влаштовувати публічного скандалу через раптову зупинку постачань ППО та боєприпасів. Але, за даними Politico, рішення Пентагону стало повною несподіванкою для української сторони. Літаки вже чекали в Польщі, логістика була налагоджена – і раптом усе розвертається назад.

Офіційна позиція Києва доволі стримана. Україна викликала американського дипломата до МЗС, щоб заявити, що "будь-яке зволікання з підтримкою лише заохочує агресора до продовження терору". Але неофіційно це викликало справжній шок та негайний пошук альтернатив.

Ми не маємо вибору,
– прокоментував ситуацію один з українських чиновників.

У відповідь Київ різко змінив тактику. Тепер основна ставка не на прямі постачання від США, а на нову схему постачань, коли Європа купує американську зброю та передає її Україні. Такий варіант дозволив би обійти відсутність рішень Конгресу і водночас посилити оборонну спроможність України. Але навіть такий порядок дій потребує дозволу Вашингтона – і його поки немає.

Діаграма демонструє різке збільшення дронових атак проти України у період з кінця 2024 року до сьогоднішнього дня / Таблиця WSJ

Усе це відбувається на тлі нової хвилі російського наступу на Сумщині та рекордних повітряних атак. У цих умовах Patriot і боєприпаси – не приємний бонус, а питання виживання.

Деякі види озброєння, які критично важливі для нас, не виробляє ніхто в демократичному світі, крім США,
– підкреслює другий український чиновник.

Але криза полягає не лише в нестачі зброї. Як пише Washington Post, Україна страждає також від нестачі людей. Рекрутинг йде важко, мобілізація здається політично вразливою, і навіть нові ініціативи не здатні негайно розв'язати ці проблеми.

На фоні цього сильний контраст створюють стратегічно блискучі й ризиковані спецоперації, на кшталт атаки проти російських авіабаз. Такі операції підіймають бойовий дух, але не змінюють докорінно ситуацію на фронті, де триває важке, позиційне протистояння, подібне до Першої світової.

І хоча перемовини між Трампом і Зеленським на саміті в Гаазі, за словами інсайдерів, пройшли "дуже добре", жодного нового пакета озброєння не було. Найближче до підтримки, що пролунало з вуст американського президента, – це фраза Трампа:

Вони дуже хочуть ці ракети-перехоплювачі… Ми подивимось, чи зможемо щось надати. Вони дуже рідкісні.

Натомість Україна залишається рішучою та вже оголосила про розробку власних балістичних ракет. Однак об'єктивна реальність така, що у війні на виснаження Росія має перевагу – більшу армію, більший ВПК, більше людського ресурсу. І саме те, що врівноважувало цей баланс – рішучість Заходу, сьогодні підірвано адміністрацією Трампа.

Якщо Росія переможе – це буде не через слабкість України. А через нерішучість Америки,
– підсумовує Washington Post.

Білий дім каже – це пауза, Джейк Салліван – це капітуляція

Офіційна версія з Вашингтона звучить доволі буденно. Мовляв, зброю Україні тимчасово не постачають, бо треба "перевірити запаси" й "подбати про готовність американської армії". Але колишній радник президента Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван переконаний, що за цим стоїть не бюрократія, а політика, яка точно не грає на користь України.

У своїй колонці для New York Times він називає підхід Трампа "цинічною грою". Публічно лунають погрози Росії, обіцянки Києву, умовні "можливо дамо ще ракети". Але за лаштунками – зупинка вже схвалених поставок, зволікання з виконанням контрактів та жодного нового пакета допомоги з січня.

Салліван детально розбирає аргументи адміністрації. Зокрема, про "нестачу запасів" у США. І доходить до простого висновку – це банальна "відмазка". Адже основний масив озброєнь мав надійти не зі складів Пентагону, а за контрактами з американськими виробниками – через програму USAI. Тобто мова не про те, що в США чогось бракує, а про те, що хтось навмисне тисне на паузу.

Виробництво 155-мм артилерійських боєприпасів у штаті Пенсильванія, США / Фото AP

Він нагадує, що у фінальні тижні свого президентства Джо Байден затвердив останній пакет на 1,25 мільярда доларів і доручив Пентагону укласти контракти на всі доступні кошти. Завдяки цьому допомога мала надходити до 2028 року. Але тепер її потік зупинився – і не через брак грошей, а через брак політичної волі.

Салліван ставить жорсткий діагноз: "Це не спроба завершити війну – це згортання підтримки України. І Путін це бачить". Росія знову атакує ракетами й дронами саме тому, що хоче протестувати американську реакцію. І поки її немає – Кремль тільки переконується в тому, що час працює на нього.

Трамп намагається подати вибір як "мир або нескінченна війна". Але насправді вибір між фальшивим миром – і справжніми переговорами, які можливі тільки тоді, коли Україна сильна,
– пише Салліван.

Натомість те, що нині відбувається, не виглядає рухом до миру, а швидше підготовкою до диктату. Де одна сторона навмисно знекровлюється, а інша відчуває, що може починати відкрито диктувати свої умови. Зрештою, це не буде "справедливий компроміс", а капітуляція під тиском.

Ба більше, нинішня лінія поведінки шкодить не лише Україні. Вона деморалізує союзників США, підігріває апетити Москви й Пекіна і ставить під сумнів будь-які гарантії безпеки, які Америка ще може пропонувати у світі.

На тлі цього Салліван окреслює простий перелік кроків, які Вашингтон може зробити вже зараз, які при цьому не потребують додаткового голосування в Конгресі:

• розморозити вже схвалені поставки;
• дозволити європейцям купувати американську зброю для України;
• підтримати конфіскацію заморожених російських активів;
• активізувати тиск на енергетичний сектор Росії.

Усі ці кроки не лише посилили б позиції України на переговорах, а й зміцнили б саму американську систему стримування агресорів. В іншому випадку Трамп отримає не мир, а ще одну тривалу війну, тільки цього разу з набагато гіршими умовами для Заходу.

Навіть лояльні ЗМІ атакують Трампа і просять не втішати Путіна

Рішення Пентагону зупинити постачання озброєння Україні відкрило другий фронт – політичний. І що показово, на ньому адміністрацію Трампа атакують не лише демократи, а також ті, хто традиційно цю адміністрацію захищає. Медіа, які роками були союзниками Трампа, цього разу не пройшли повз та гучно розкритикували Трампа й Пентагон.

Fox News цитує безпекових експертів, які попереджають: пауза не просто послаблює оборону України, а також зміцнює уявлення Путіна, що Захід втомився і вже готовий змиритися з поразкою Києва. Зрештою, це не про стримування. Це про заохочення агресора.

Ослаблюючи українську оборону та створюючи враження, що Америка втомилась від підтримки, це рішення, найімовірніше, лише зміцнить переконання Путіна, що він має перевагу,
– вважає Джон Гарді, заступник директора Програми щодо Росії в Foundation for Defense of Democracies.

Зруйнована росіянами багатоповерхівка у Києві / Фото Солом'яньска РДА

У тому ж тоні звучить і редакторська стаття New York Post – одного з найвпливовіших консервативних видань США, що належить Руперту Мердоку – медіамагнату, чия імперія роками формувала риторику американських правих. Якщо хтось і може вважатися "своїм" для Трампа, то саме вони. Але навіть такі прихильники президента США цього разу не втримались і видали матеріал під заголовком: "Трамп має скасувати це небезпечне замороження допомоги Україні".

Редакція Post прямо пише, що це не "тимчасова пауза", а велика стратегічна помилка, яку треба негайно виправити. Їхня логіка позбавлена емоцій, але має жорсткий геополітичний розрахунок: "Падіння України – це удар по Тайваню". Здача Києва стане сигналом Пекіну і всьому світові, що США можна зупинити через страх або миттєву вигоду.

Це не вибір між Україною і Тайванем. Це вибір між силою і слабкістю. Якщо Київ упаде, Вашингтон виглядатиме як ненадійний союзник, якого легко залякати чи змусити відступити.

Post також прямо вказує на архітектора цієї паузи – Елбріджа Колбі, який ще з часів першої каденції Трампа переконує його, що головна загроза – не Росія, а Китай. Та з очевидним сарказмом видання додає, що "схоже, Путін має подякувати антикитайським яструбам в адміністрації США за такий подарунок".

Поки у Вашингтоні рахують запаси, Москва діє. У червні понад 5 300 дронів було запущено росіянами по українських містах. Найбільше з початку війни. Біля північного кордону накопичено 50 тисяч російських військових. Путін не зупиняється, бо просто не бачить того, хто здатен чи готовий його зупинити.

Озброювати Україну – це в найкращих інтересах Америки. Команда Трампа має це визнати – і якнайшвидше,
– резюмує New York Post.

Коли навіть близькі медіа просять тебе не втішати Путіна – варто задуматися, чи точно ти все робиш правильно.