Крах Російської імперії: що програє Кремль в Азербайджані

Ескалація відносин Росія — Азербайджан. Розвалюється імперія, але не Росія.

Вже зараз можна точно сказати, що дії російських правоохоронців в Єкатеринбурзі точно не були випадковими (нагадаю, тоді було вбито двох підприємців, вихідців з Азербайджану). Але я б не зводив все виключно до геополітичних цілей. Як завжди в таких випадках, виникає цілий симбіоз різновекторних завдань, які ставлять перед собою різні чиновники на різних рівнях.

Тому варто спробувати знайти відповіді на питання, що є причинами всіх останніх подій, причому причинами на різних рівнях.

Отже, можливі причини.

1. Початком цього всього є небажання Кремля визнавати нові геополітичні реалії та погодитися з тим, що вони втратили (щонайменше на цей момент) впливи в Азербайджані. Кремль не готовий до визнання "нових реалій на землі". І все, що зараз відбувається — частина процесу розпаду імперії. І в цьому конкретному випадку каталізаторами виступили чотири наступних чинники:

• війна в Україні (неможливість досягти успіху Росією);
• моральна поразка Росії в Ірані та Сирії (Москва не воює і не захищає своїх сателітів);
• здавання Росією Вірменії в Карабаській війні (в Баку та Анкарі цю війну трактують не як домовленості з РФ, а як слабкість Москви, адже Кремль просто був не готовий до нової війни на Кавказі та, особливо, до війни проти Туреччини);
• Путіну треба було б просто вибачитися перед Алієвим за збитий літак, але він ухвалив рішення, що потрібно йти в ескалацію (повертаємося до того, що Кремль не готовий визнавати "реалії на землі").

2. Не виключено, що на відміну від вірмен і грузинів, азербайджанська діаспора відмовилася грати в антиалієвську гру. І тоді це пояснює цей накат. Якщо це так, то за цим накатом може бути й бажання не лише помститися діаспорі, але й зробити проблеми в Азербайджані через невдоволення російських азербайджанців. Зверніть увагу на паралельні процеси в Вірменії, де Пашинян просто зіграв на випередження, закривши свого Іванішвілі, і почав серйозно чистити так званий "карабаський клан", який в останні роки був дуже проросійським. Але, повертаючись до Азербайджану, варто зазначити, що за будь-яких умов, спроби ударити всередині країни через утиски діаспори — це тупувато. І точно контрпродуктивно для росіян.

Важливо Кавказ у вогні: чи може конфлікт Азербайджану з Росією перерости у війну, в якій виграє Україна

3. Переділ ринків по всій Росії, де азербайджанці й, ширше, вихідці з Кавказу тримають левову частку базарів.. Можливо, на це варто також дивитися в контексті устрашування інших нацменшин, хоча досі не було помітно якихось антидержавних рухів будь-яких нацменшин і вони й так готові були грати в зрозумілі для влади ігри.

Але, можливо, устрашування потрібне в контексті переділу майна, хоча Путіну продається інше. Я всім нагадаю, в Росії йде величезна реприватизація, де ключову роль відіграє прокуратура та ФСБ. Координовані процеси нагорі можуть мати абсолютно стихійний характер на місцях.

4. Чи є тут, на сьогодні, ширша геополітика, повʼязана з війною в Ірані та ускладненням для Росії процесів в південному коридорі (ключовий економічний проєкт Індії) та в серединному енергетичному коридорі (Азія–Європа в обхід РФ), поки говорити складно. Але те, що ескалація вже створила передумови для цієї геополітичної гри — безсумнівно. Річ у тому, що вирішення цих всіх проблем без Анкари вже, де-факто, неможливе. Але й звертатися до Анкари означатиме, що Кремль не може вирішувати будь-які проблеми в пострадянському просторі без третьої сторони.

5. Як довго триватиме гостра фаза конфлікту, відповісти складно. Баку та Анкара зараз грають в ескалацію, розуміючи, що час грає на них. І, що не менш важливо, в цій грі Анкара ставить не лише на Кавказ: вона, де-факто, звертається до тюркських країн ЦА: перестаньте грати з Росією. Ми (турки) разом з Китаєм можемо захистити інтереси вас (еліт) та ваші країни ефективніше за росіян.

6. У нас багато говорять про розвал Росії з майбутніми картами. На жаль, ніякого розвалу Росії не буде найближчим часом. Але все те, що зараз відбувається у нас, в Азербайджані та Вірменії — це другий етап розвалу імперії (перший — 1991 рік). Імперії не падають в одну мить практично ніколи. Вони мають певні реванші (2014 рік — Крим, 2024–25 — остаточне, але також тимчасове поновлення контролю над Грузією). Найближчі місяці — дуже важливі вибори в Молдові. Але процеси, запущені війною в Україні, є незворотними для імперії. Повторюся — це розвал імперії, але не Росії.

7. І наостанок, окремо хочу звернути вашу увагу на один малопомітний в цій всій історії момент: за внутрішню політику (за азербайджанські погроми) та за політичне просування РФ в пострадянському просторі відповідає один з наших найрозумніших ворогів — перший заступник глави адміністрації Путіна Сергій Кирієнко. В разі провалу у Вірменії, Азербайджані та особливо в Молдові його акції можуть піти вниз. Це був би один з найкращих сценаріїв для нас.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Арешти, провокації та збитий літак: чи почне Росія війну з Азербайджаном