Микола Чернотицький: У мене для вас погана новина — телебачення є, і воно впливове

27 червня під час Форуму «Воєнні медіавиклики 2025», який організувала Фундація Суспільність, відбулась дискусійна панель «Феномен Суспільного: висока планка стандартів, творці контенту та нові обличчя».

У розмові взяли участь голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа, голова правління Микола Чернотицький, керівниця редакції дитячого та підліткового мовлення Суспільного Юлія Дичук і журналіст проєкту Суспільного «Хто про шо» Влад Рудніцький.

«Що може дати Суспільне молодим журналістам? Досвід, стандарти, за якими ми працюємо, якість. А також можливе стажування в Європейській мовній спілці — це і міжнародний досвід, і можливість подивитися, як працюють інші суспільні мовники. Наша задача як інституції — не загубити журналістику в наступні роки. Власне, люди, які заходять у цю професію, мають розуміти, нащо вони заходять. Наша задача — прищеплювати високу якість, стандарти й принципи, за якими працює журналістика», — сказав у своєму вступному слові голова правління Суспільного Микола Чернотицький.

Юлія Дичук та Микола Чернотицький

Голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа додала, що Суспільне дає «незалежність у роботі — більшу, ніж на державних чи комерційних мовниках». «Незалежність для нас — не порожній звук. Ми стежимо за виконанням стандартів, це важливо, тому що право й обов’язок завжди йдуть поруч. У нас працює багато молодих людей, для яких воля і незалежність дуже важливі, так само як і для усіх українців», — сказала Світлана Остапа.

Влад Рудніцький і Світлана Остапа

Про дитячий і підлітковий контент

Керівниця редакції дитячого та підліткового мовлення Суспільного Юлія Дичук розповіла про свій шлях на Суспільне. До команди мовника вона долучилася, ще навчаючись в Інституті журналістики.

«Суспільного тоді ще не існувало, це був державний мовник — останні роки його існування, 2015 рік. Я почала працювати журналісткою телеканалу “Культура”. Я можу сказати, що я розвиваюся разом із Суспільним, зростаю разом із компанією. Те, що я сьогодні тут як керівниця дитячого та підліткового мовлення, свідчить про те, що компанія дуже відкрита до внутрішніх кар’єрних можливостей і дуже уважно спостерігає за тим, де хто хоче розвиватися. Суспільне — не тільки про журналістів, які працюють “у полях”, а й дуже багато суміжних професій, у яких теж можна себе знайти», — розповіла Юлія Дичук.

Юлія Дичук

Також вона розповіла і про складнощі, які виникають при роботі з дитячим та підлітковим контентом. «Діти — це динамічна аудиторія. Ми розуміємо, що особливо в часи, у які ми живемо, кожного року дитина або підліток має іншу свідомість, інше мислення. Ми маємо встигати за цими трендами, соцмережами, чим вони цікавляться. Складність полягає в динаміці. Якщо ви сьогодні зробите якийсь проєкт, це не означає, що завтра він буде актуальним. І складність полягає ще в тому, що в Україні дуже мало українського контенту для дітей. Ми його створюємо, але самі ми цю проблему не розв’яжемо», — пояснила Юлія Дичук.

Журналіст проєкту Суспільного «Хто про шо» Влад Рудніцький розповів, що в роботі з дитячим контентом вбачає свою місію. «Мені легко з дітьми, тому що вони щирі, легкі на коментарі та лайки, їх легко зацікавити, особливо якщо ти знаєш, як це зробити. Я паралельно веду свій блог, у мене давно є аудиторія, і через те, що в мене з ними комунікація, мені легко подавати ці історії. У нас є баланс — ми створюємо і позитивні новини, і говоримо про більш серйозні теми. Наша задача — зробити так, щоб вони були в контексті подій», — розповів Влад Рудніцький.

Влад Рудніцький

Про показники, марафон, дотримання балансу

Важливим питанням для мовника є показники переглядів, що свідчить про інтерес аудиторії до контенту, який виготовляється та транслюється на різних платформах Суспільного.

«У нас довоєнний показник був 0,95. Індикатор успішності на цей рік — маємо 1,2 досягнути. У середньому в нас за рік 1,15—1,18. За наявних можливостей і ресурсів ми йдемо десь дуже близько до своїх визначених індикаторів. Учора шер марафону був, здається, 6,5%, але це кілька каналів, які мали кращу дистрибуцію. У нас аудиторія нарощується. А оскільки це консервативна аудиторія, то для неї це складний перехід. Скажу, що це контрольоване планове зростання», — розповів Микола Чернотицький про показники Першого каналу Суспільного.

«Окрім Першого, у нас третина українців дізнається інформацію з платформ Суспільного. Це і радіо, і різні канали, і діджитал», — додала Світлана Остапа.

Микола Чернотицький розповів, що на різних каналах Суспільного транслюється окремий контент. Якщо Перший — інформування, то канали «Суспільне Спорт» або «Суспільне Культура» — більш розважальний контент. «Маємо прекрасні показники “Суспільне Спорт” із перегляду трансляцій різних чемпіонатів. Їх можна дивитися на різних платформах. Для нас ТБ не є основним видом дистрибуції контенту, скоріше один із», — сказав Микола Чернотицький

«Як ви думаєте, класичне телебачення в певних вікових аудиторіях вмерло?», — запитав модератор дискусії Дмитро Тузов.

«У мене для вас погана новина. Воно є, воно впливове. Навіть люди, які кажуть “Ми не дивимося тєлєк” — усе одно дивиться його в Megogo, наприклад, і це лінійне споживання й воно суттєве», — відповів Микола Чернотицький. «Люди його дивляться просто з інших гаджетів, це не той класичний телевізор, а телефон чи планшети», — додала Світлана Остапа.

Учасники панельної дискусії

Поговорили й про те, що змінилось після виходу Суспільного зі спільного телемарафону.

«Коли ми були в марафоні, де, крім нас, ще п’ять мовників, то моніторинги “Детектора медіа”свідчили про те, що баланс політичних сил є тільки в слоті Суспільного. Коли ми вийшли з телемарафону в травні 2024 року, то у нас баланс залишився, а у загальному телемарафоні балансу взагалі немає», — сказала Світлана Остапа.

«Ми точно багато вкладаємося в те, щоб надати широкий спектр думок із різних тем. Для нас важливо, щоб представлення влади й опозиції було рівним. Для цього у нас є спеціальний підрозділ, який моніторить появу і кількість представників політичних партій. Є три індикатори, які я щомісяця дивлюся, — розподіл за політичним спектром, кількість представників громадських організацій в ефірі, кількість жінок у нашому ефірі», — розповів Микола Чернотицький.

Як створюють і як за кордоном сприймають дитячий і підлітковий контент Суспільного

У червні Суспільне презентувало дитячий і підлітковий контент на Kids News Meeting у Парижі, де його представники розповіли про новий тікток-проєкт і приклади співпраці з освітніми й державними інституціями.

Юлія Дичук поділилася своїми враженнями від зустрічі з європейськими колегами, розповівши, що від ЄМС Суспільне завжди відчуває підтримку та радіє можливості ділитися досвідом і переймати його від інших європейських мовників.

«Це дуже велика сила Суспільного — бути частиною Європейської мовної спілки, тому що знання, які ми отримуємо з колегами, обмін досвідом насправді просто неоціненні. У мене є чудовий приклад із Нідерландів. Вони 50 років роблять підліткові новини — і це єдина країна у світі, яка щодня виходить із цими новинами в прямі ефіри двічі на день. Люди, які створюють зараз ці проєкти, самі виросли на них. Ця культура і традиції дитячих проєктів якась неймовірна.

Ми ж робимо перші кроки. У 2021 році запустили наш ютуб-канал “Бробакс”. Ми першопрохідці у багатьох форматах. Ми дуже багато чого робимо вперше і спільнота нас дуже підтримує. Ми маємо багато схожих викликів, пов’язаних із цифровізацією, з соціальними мережами. У Португалії, наприклад, заборонено переходити в соціальні мережі, вони у нас запитують, як умовити керівництво, щоб воно дозволило працювати в соціальних мережах», — розповіла Юлія Дичук.

Вона також навела кілька прикладів, які можуть стати в пригоді тим, хто на старті запуску своїх проєктів.

«Перед тим, як запустити ютуб-канал “Бробакс”, ми проводили дослідження. Це те, з чого починається наш шлях запуску нових проєктів. Ми робимо дослідження аудиторії. Усі варіанти проєкту демонстрували дітям, проводили фокус-групи, дивилися на реакції, залучали батьків, дітей, психологів — і на основі цих відгуків формувалася картинка, як це вийде у фіналі.

Так само це було з нашим підлітковим активом “Колайдер”. Ми провели дослідження про те, що дивляться підлітки, на яких блогерів підписані, які теми їх цікавлять. Без розуміння, де ваша аудиторія і що вона робить, нічого не створюється», — розповіла Юлія Дичук.

Влад Рудніцький розповів, що почав вести свій блог ще підлітком, тому йому було зрозуміло, що цікавить його однолітків. «Я тоді вже звертав увагу на контент, що створюється. І можливо, тому це зараз мені допомагає краще зрозуміти аудиторію. Я раніше знімав багато усього, треба просто завжди бути в пошуку. Кожен день потрібно шукати щось нове, актуальне. Бути актуальним — це бути в тренді. У мене є акаунт на 2,6 млн підписників у тіктоці, це більш розважальний контент, а зараз я зробив акцент на книжковому блозі. Я завжди в пошуку, завжди намагаюся бути в контексті. І це мені дозволяє робити контент собі на сторінку, на сторінку “Хто про шо”. Я просто керуюся цими відчуттями», — розповів Влад Рудніцький.

Юлія Дичук ще сказала, що головне при створенні дитячого та підліткового контенту — «не забувати, що позиція редактора, журналіста чи продюсера не завжди може бути фінально правильною, відповідь завжди можна знайти лише у дитини».

За її словами, щоб не втрачати цього зв’язку з аудиторією, вони почали їздити на зустрічі з дітьми у школах у різних куточках України. Це дає можливість зрозуміти, чим живуть діти та що можна для них зробити.

У своїх проєктах команда Суспільного, яка працює над створенням дитячого та підліткового контенту, намагається поєднувати розважальний та освітній контент. «Проєкт “Колайдер” побудований на освітній складовій через розважальний характер контенту. Скоро у нас вийде новий проєкт із відомим учителем фізики Русланом Ігоровичем. Це буде проєкт із дослідами, і він матиме освітню складову. Ми робимо колаборації з відомими людьми та пояснюємо фізику в дуже простих умовах», — говорить Юлія Дичук.

Про облаштування філій Суспільного в регіонах

Наприкінці заходу Світлана Остапа розповіла, як компанія працює над тим, щоб створити комфортні умови для працівників. Зокрема, це стосується облаштування приміщень. На різних філіях Суспільного нині ситуація різниться, хтось уже облаштувався на новому місці, а хтось (це стосується філій прифронтових регіонів) чекає на кращі для цього часи.

«Суспільному вісім років, воно створилося на базі тридцяти державних телекомпаній, які мали величезні помпезні приміщення і передали їх нам у спадок. Більшість із них була неоформлена — ні земля, ні самі приміщення. Нещодавно ми були в Миколаєві, Кропивницькому, Черкасах і Хмельницькому. Це абсолютно різні філії в плані умов роботи зараз, а дісталися вони нам однакові. В Миколаєві ми бачимо два величезних приміщення, одне здається в оренду, бо стільки нам не потрібно, а у другому — відремонтована студія і кабінет керівника. Цим приміщенням багато років, вони всі потребують ремонту, дахи течуть. На ремонт немає коштів та й не потрібні такі великі приміщення», — розповіла Світлана Остапа.

Світлана Остапа

Далі вона розповіла про те, що вже встигли зробити за вісім років. Зокрема, перед війною у Чернігові відремонтували Будинок радіо, куди також переїхало телебачення.

«Уже під час війни відремонтували приміщення в Черкасах. В Івано-Франківську переселили команду в опенспейс “Промприлад”. Відкрили абсолютно фантастичне приміщення в Хмельницькому. Це зроблено на кошти SIDA (Швеція), у нас на це кошти не передбачено бюджетом. Хочеться створити такі умови в усіх філіях. Учора ми слухали менеджерів із різних філій. Те, що можливо зараз створити в Хмельницькому, неможливо — в Херсоні чи Харкові, де постійні обстріли. Дуже шкода було дивитися на тих менеджерів, коли всі говорять про плани, а ці люди говорять про виживання. Але ми розуміємо, що війна закінчиться і ми відбудуємо і ті філії також», — сказала Світлана Остапа.

Як ілюстрацію до слів Світлани Остапи присутні мали змогу переглянути фільм про команду «Суспільне Херсон», яка не припиняла працювати під час окупації та продовжує виконувати свою роботу під щоденними обстрілами.

Фото: Ігор Васильєв, Фундація Суспільність