Ответ на остановку оружия из США, разговор Трампа с Путиным, давление на Орбана: новости дня

Все важливе і цікаве за четвер, 3 липня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Пентагон: Байден надсилав забагато.

Речниця Держдепу США Теммі Брюс заявила, що Сполучені Штати призупинили постачання не всієї зброї Україні, а ухвалене напередодні рішення у Пентагоні – це "лише одна ситуація".

Речник Пентагону Шон Парнелл заявили, що адміністрація попереднього президента Сполучених Штатів Джо Байдена впродовж чотирьох років бездумно роздавала зброю.

"Я вважаю, що протягом чотирьох років правління адміністрації Байдена ми роздавали зброю та боєприпаси, не замислюючись над тим, скільки їх у нас є", – сказав Парнелл.

За даними агентства AP, пауза стосується ракет Patriot, високоточних ракет GMLRS, ракет Hellfire та снарядів для гаубиць.

Один з посадовців повідомив, що серед інших видів озброєння, яке було притримано, є ракети середньої дальності AIM-7 Sparrow з радіолокаційним наведенням "повітря-повітря", а також ракети Stinger меншої дальності та гранатомети AT-4.

CBS News повідомляє, що призупинення постачання деяких видів озброєння Україні пов’язане зі ширшим аудитом, який зачепив і поставки іншим державам.

Міністр оборони Піт Гегсет розпочав цей перегляд кілька тижнів тому за вказівкою президента Дональда Трампа.

Представник Білого дому заявив, що перегляд було розпочато, щоб переконатися, що Пентагон за попередньої адміністрації "надавав пріоритет потребам Америки".

Новий підхід Києва.

Ще вчора ввечері президент України Володимир Зеленський зібрав представників американського бізнесу.

Він подяку і бізнесу і Сполученим Штатам за вже надану допомогу і підкреслив, що в ситуації послаблення протиповітряної оборони України під удар можуть потрапити і вони.

Учасники зустрічі наголосили на тому, що важливо продовжувати підтримку та посилювати протиповітряну оборону України.

Виданню Politico дізналося, що тепер Україна намагається домогтися від США поставок зброї за допомогою нового підходу.

Новий підхід полягає в тому, щоб отримати дозвіл від США на закупівлю європейськими країнами американської зброї для України.

Одним із потенційних каменів спотикання у цих переговорах є обмеження, які США зазвичай накладають на союзників, що використовують американську зброю.

Частина переговорів буде присвячена цим дозволам, заявив український посадовець.

Наразі залишається невідомим, чи задовольнить США такі запити.

Завтра Володимир Зеленський і Дональд Трамп проведуть телефонну розмову на тлі призупинення поставок зброї.

Український президент розраховує підняти питання продовження постачання Україні зброї і боєприпасів зі США, зокрема, ракет PAC-3 для систем Patriot.

Розмова Трампа з Путіним.

А сьогодні президент Сполучених Штатів провів телефонну розмову з правителем Росії Владіміром Путіним.

У Кремлі повідомили, що під час розмови Путін привітав Дональда Трампа з прийдешнім Днем незалежності США і зазначив, що "Росія відіграла не останню роль у становленні американської державності".

"Звісно, обговорювалася українська проблематика.

Трамп знову порушив питання про якнайшвидше припинення військових дій.

Путін зазначив, що ми продовжуємо шукати політичне переговорне вирішення конфлікту", – додав він.

У розмові також порушувались ситуація в Сирії, Ірані та на Близькому Сході в цілому, додав помічник Путіна.

"Не думаю що у них багато спільних тем для розмови, бо це дуже різні люди", – прокоментував розмову Зеленський.

Він нагадав, що Україна від початку підтримали ідею президента Трампа про безумовне припинення вогню.

"Я неодноразово казав, що ми готові на зустріч у будь-якому форматі.

А оскільки, як мені видається, у Росії щось вирішує лише Путін, то нам необхідна зустріч на рівні лідерів – якщо справді хочемо досягти миру", – додав президент.

Реакція на рішення США.

Як пише Politico, зупинка поставок зброї Україні застала частину посадовців у США зненацька.

У Польщі розчаровані рішенням Сполучених Штатів зупинити поставки зброї України.

За даними WSJ, рішення адміністрації Дональда Трампа призупинити деяку військову допомогу в Україні стосувалось зброї, що уже перебуває на складах у Польщі.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що призупинення допомоги США дає сигнал Євросоюзу про те, що треба посилити власну допомогу Києву.

"Для нас це чіткий сигнал, чітке послання про необхідність посилити нашу власну підтримку.

Йдеться про нарощування європейських оборонних спроможностей – не лише на рівні Європейського Союзу, а на континентальному рівні", – заявила фон дер Ляєн.

Вона закликала країни ЄС інвестувати у зброю для України.

"Важливо, що це вписується у цілі НАТО.

Тож це "потрійна вигода" для країн-членів, якщо вони робитимуть такі інвестиції – для власної безпеки, безпеки України та для досягнення цільових показників НАТО", – пояснила президентка Єврокомісії.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен також наголосила держави ЄС мають надавати фінансову підтримку оборонно-промисловому комплексу України, щоб збільшити виробництво зброї й боєприпасів та таким чином компенсувати припинення постачання зброї зі США.

Фредеріксен вважає, що якщо Сполучені Штати приймуть рішення не надавати Україні військову підтримку, це матиме негативні наслідки не лише для України, але й для Європи, і для НАТО: "Це стане серйозним кроком назад".

Тим час Euractiv повідомляє, що у Європі почали негласно готуватись до скорочення військової присутності США.

Президент Чехії попереджає.

Тривоги додав ще й президент Чехії Петр Павел, який повідомив, що не гарантує збереження військової допомоги Україні після виборів.

Парламентські вибори в Чехії призначені на 3 і 4 жовтня цього року.

Одним з найімовірніших кандидатів на посаду керівника уряду в новому кабінеті в разі перемоги опозиції вважають експрем'єра країни, лідера руху ANO Андрея Бабіша, який нещодавно висловився проти підтримки біженців з України.

Президент Павел не виключив, що парламентські вибори призведуть до зміни уряду.

При цьому він запевнив, що піднімає питання важливості підтримки України і безпеки Чехії під час обговорень з усіма лідерами парламентських партій, які в тій чи іншій формі увійдуть до складу наступного уряду.

Допомога Україні.

Але й були і хороші новини.

Уряд Швеції ухвалив рішення виділити близько 130 млн євро на нові військові можливості для України.

"Це включає понад 10 нових артилерійських стволів Archer, далекобійні засоби і підводні засоби, а також додаткову логістичну підтримку", – зазначив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

Серед іншого, придбають вантажівки Volvo і Scania, а також нову контейнерну систему для швидшого і безпечнішого розвантаження оборонного обладнання.

"Головний компонент – це дрони-перехоплювачі, які показали себе вже в Україні, ми тестували дрони кількох компаній.

Зараз ми в кінці кінців підписали серйозний продукт, серйозний контракт.

Дуже розраховуємо на збиття "Шахедів" у великій кількості", – прокоментував Володимир Зеленський.

Крім того, Україна отримає 76 млн євро на євроколію від Львова до польського кордону.

Тиск на Орбана.

Сьогодні президент України Володимир Зеленський прибув до сусідньої Данії, де взяв участь у заходах, присвячених початку головування Данії в Раді ЄС.

Міністерка у справах Європи Данії Марі Б'єрре пообіцяла, що їхня країна буде чинити "максимальний тиск" на Угорщину в спробі відновити заблокований Будапештом процес вступу України до ЄС.

"І ми готові зробити все можливе, як на політичному, так і на практичному рівні, щоб просунутися вперед у відносинах з Україною, а також з Молдовою та країнами Західних Балкан", – сказала вона.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції у Данії не стала розкривати, чи мають у ЄС "план Б", якщо Угорщина і далі блокуватиме початок фактичних переговорів про вступ України.

При цьому вона зазначила, що з цього приводу йде інтенсивна дипломатична робота.

Володимир Зеленський нагородив 11-річного данця, який збирає гроші для українських дітей.

А сьогодні посла Угорщини в Україні Антала Хейзера запросили на розмову до Міністерства закордонних справ у зв’язку з "недружніми заявами Будапешта".

Жорсткі дії силовиків Сербії.

Європейський Союз закликав владу Сербії утриматись від насильства проти учасників антиурядових протестів, які спалахнули у країні в останні дні.

"Ми рішуче засуджуємо всі акти ненависті та насильства.

Права на мирні демонстрації, свободу зібрань та свободу вираження поглядів мають бути дотримані.

Насильству немає місця", – наголосили в представництві Євросоюзу у Сербії.

Напруженість у Сербії різко зросла після суботньої акції, учасники якої вимагали дострокових парламентських виборів.

Зібрання десятків тисяч людей у Белграді закінчилося зіткненнями між поліцією та групами протестувальників.

Акції продовжились і в наступні дні, коли студенти та інші жителі Сербії блокували дороги, висловлюючи свій протест проти популістського уряду президента Александара Вучича.

Хорватія закликала громадян не їхати до Сербії, де спалахнули протести.

Решта новин.

Чехія і Литва скептичні щодо нової кліматичної цілі ЄС до 2040 року.

Меркель згадала, як Трамп відмовився потиснути їй руку перед камерами.

"Проповідують воду, а п’ють вино": в Австрії висміяли ультраправих депутатів за підробітки.

У Вірменії розпочали націоналізацію енергетичної компанії, яка належить російському мільярдеру.

Литва вперше забрала дозвіл на проживання у росіянина, який часто їздив до РФ.

У Румунії ведмедиця загризла мотоцикліста.

У Німеччині чоловік напав на пасажирів потяга із сокирою, його затримали.

У Гаазі роздали сертифікати бездомним, яких змусили переїхати через саміт НАТО.