Хтиві податки. Легалізація порно може принести величезні гроші до бюджету: хто "за", а хто "проти"

Петиція про декриміналізацію порно зібрала 25 тисяч підписів менш ніж за три доби. Її авторка — модель платформи OnlyFans Світлана Дворнікова, яка за п’ять років сплатила понад 40 мільйонів гривень податків.

"Телеграф" розібрався, чи не пора вже нарешті зняти заборону на виробництво та розповсюдження еротичного контенту. Усі "за" і "проти" — у нашому розборі.

У зверненні авторка петиції закликала підтримати законопроект №12191, який, за її словами, дозволить припинити "полювання на дорослих людей за їх вільний вибір" і зосередити зусилля правоохоронців на реальних злочинах. Дворнікова стверджує, що поточне законодавство, зокрема стаття 301 Кримінального кодексу, використовується для фабрикації справ та корупційного тиску на тих, хто легально працює у сфері еротичного контенту. Після сплати податків на десятки мільйонів гривень проти неї порушили справу, а слідчі натякнули на можливість вирішення питання за гроші.

На думку авторки, декриміналізація принесе Україні не лише мільйони додаткових податків, а й посилить боротьбу з реальними загрозами, зокрема з експлуатацією неповнолітніх. Законопроект, який вона підтримує, передбачає посилення відповідальності за залучення дітей до порнографії, а також за її поширення серед неповнолітніх. "Ресурси держави повинні йти на захист справжніх жертв, а не на полювання на дорослих людей за їхній вільний вибір", — наголошується в петиції.

"Наша правоохоронна система зараз не захищає права — вона їх порушує", — написала Дворнікова. Вона закликала владу підтримати реформу та вивести провадження еротичного контенту між повнолітніми з-під кримінального переслідування. "Прошу Вас — станьте на бік справедливості. Зробимо ще один крок від совкової спадщини до сучасного вільного світу", — звернулася вона до президента.

Як криміналізація виготовлення такого виду контенту працює в Україні

Згідно з наданими в тексті петиції даними, тільки за 2023 правоохоронці відкрили 1943 справи за ст. 301, витративши на це 85,5 тисячі годин роботи. При цьому, підкреслює авторка, "в цих справах немає ані жертв, ані справжніх злочинів". Вона також навела приклади: у 2023 році понад 5000 українців заробили на OnlyFans 123 мільйони доларів, а загальна сума податків, сплачених творцями контенту, склала майже 60 мільйонів гривень. Це, за її словами, дорівнює закупівлі 24 тисяч FPV-дронів для ЗСУ.

На юридичні нюанси чинного законодавства звернув увагу адвокат Сергій Старенький. Він підтвердив, що навіть обмін інтимними фотографіями між двома повнолітніми людьми – за чинною редакцією статті 301 ККУ – може підпадати під кримінальне переслідування.

"Якщо ви відправили комусь оголені фотографії та ці фотографії носять ознаки порнографії — зображення статевого акту або статевих органів у демонстративному характері — це вважається поширенням", — зауважив Старенький.

У тексті петиції авторка посилається на недоцільне використання бюджетних коштів на проведення слідчих дій для притягнення до відповідальності виробників та розповсюджувачів порноконтенту. Відомо кілька гучних випадків. Наприклад, у Харкові поліція витратила майже 15 тисяч гривень на документування роботи онлайн-порностудії. Слідчі дії тривали протягом квітня 2024 року, коли правоохоронці здійснили сім оперативних закупівель, щоб зафіксувати виготовлення та розповсюдження порнографічного контенту.

За даними Офісу генерального прокурора, порностудія діяла з червня 2023 року до жовтня 2024 року. Її заснувала мешканка Києва разом із чоловіком та двома знайомими харків’янками. Вебкам-контент створювали сім моделей у двох орендованих квартирах, облаштованих під студії. Під час обшуків 10 жовтня 2024 року діяльність студії було припинено. За результатами слідства, щонайменше двом жінкам було оголошено про підозру. У лютому 2025 року одну з моделей засудили до трьох років ув’язнення умовно з випробувальним терміном на рік.

У Миколаєві жінку з інвалідністю засудили за продаж інтимних фото та заборонили працювати в IT. Таке рішення 30 квітня 2025 року ухвалив Ленінський районний суд у справі №489/1303/25.

Про це повідомив Ігор Самоходський, керівник сектору "ІТ та Телеком". За його словами, жінка, яка має інвалідність III групи, продала два оголені фото в Telegram за 250 гривень. Суд кваліфікував це як суспільно небезпечне діяння та, крім вироку, виніс заборону на роботу у сфері інформаційних технологій. У той же час, як зазначає Самоходський, суд посилався на закон "Про захист суспільної моралі", який давно втратив чинність.

На Тернопільщині жінку засудили за пересилання інтимних фото своєму куму у Viber. Підволочиський районний суд визнав її винною у поширенні порнографічного контенту та призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, яке замінили на рік умовного строку.

Як встановили правоохоронці, з грудня 2022-го до липня 2024 року обвинувачена завантажила на телефон 16 фото та 4 відео порнографічного характеру, які згодом близько десяти разів відправляла через Viber своєму куму. На суді вона пояснила, що вирішила "подякувати" чоловікові, який допомагав їй по господарству, і надалі вони обмінювалися подібними матеріалами добровільно. Суд врахував щире каяття та обмежився умовним вироком.

Загалом лише за дев’ять місяців 2024 року українські суди винесли 43 вироки за обмін інтимними фото та продаж еротичного контенту. Звинувачення стосувалися як публікацій у соцмережах та Telegram, так і особистого контенту на OnlyFans. У більшості справ йшлося про добровільний обмін матеріалами між повнолітніми особами, проте суди кваліфікували їх як порушення статті 301 Кримінального кодексу України. Серед вироків — умовне позбавлення волі жінки, яка продавала відео в Telegram, заборону на роботу у сфері фото- та відеозйомки, а також вироки за відправку фото в особистому листуванні.

У яких країнах виробництво порноконтенту ще не декриміналізоване

Попри на легалізацію індустрії для дорослих у більшості країн Європи та Північної Америки, низка держав досі зберігає кримінальну відповідальність за виробництво порнографії. Україна залишається серед них: стаття 301 Кримінального кодексу передбачає покарання за виготовлення та розповсюдження порнографічного контенту.

Найбільш жорсткі обмеження діють у країнах Близького Сходу — Саудівської Аравії, Ірані, Іраку, Катарі, Ємені, ОАЕ і Кувейті, де порнографія вважається серйозним порушенням шаріату і карається штрафами, ув’язненням або навіть тілесними покараннями. Подібна ситуація спостерігається в ряді африканських країн — Сомалі, Судані, Ефіопії — а також у Китаї, Північній Кореї та Пакистані.

У деяких державах пострадянського простору, зокрема Білорусі, Узбекистані та Туркменістані, порнографічна діяльність повністю заборонена, а закони використовуються як інструмент контролю та цензури. У Росії формально дозволено зберігання, але виробництво та публічна демонстрація жорстко регулюються та обмежуються поняттями "аморальності" або "екстремізму".

Як пояснюють декриміналізацію виготовлення еротичного контенту – приклади країн

У країнах, де виробництво порнографічного контенту легальне, таке рішення зазвичай ґрунтується на поєднанні принципів прав людини, економічної доцільності та соціального захисту. Найчастіше держави аргументують це потребою гарантувати свободу самовираження, зменшити тіньовий ринок та забезпечити безпечні умови для всіх учасників процесу.

Данія стала першою країною світу, яка повністю легалізувала порнографію ще 1969 року. Це рішення пояснювалося як частина сексуальної революції, яка просувала відкритість та зменшення ролі державного контролю у особистому житті. Законодавці наголошували: заборони породжують підпільний ринок, а легалізація дозволяє запровадити ефективне регулювання та просвітництво.

США стали однією з перших країн, де порнографія отримала захист у рамках Першої поправки до Конституції. Вирішальною стала справа Miller v. California (1973), яке сформувало правову рамку: контент не є непристойним, якщо має художню чи наукову цінність та відповідає місцевим стандартам моралі. Крім правових свобод, влада визнала економічну доцільність — індустрія приносить мільярди доларів щорічно та забезпечує десятки тисяч робочих місць.

Нідерланди, відомі своєю ліберальною соціальною політикою, розглядають еротичний контент як складову особистої свободи. У цій країні легалізація дозволила не лише контролювати індустрію, а й надати працівникам правовий захист, включаючи медичні перевірки та умови праці. Також вона забезпечила стабільні надходження до бюджету та підтримала туристичну галузь.

Хто активно лобіює декриміналізацію в Україні

У соціальній мережі X (колишній Twitter) петицію серед своїх передплатників активно просував народний депутат України від партії "Слуга народу" Дмитро Гурін. За його словами, 2023 року лише на зарплати слідчих, які розслідували справи за ст. 301, було витрачено щонайменше 10 мільйонів гривень бюджетних коштів. "А могли б отримати за рік на податках із OnlyFans 500 мільйонів грн", — додав депутат. Він також навів приклад: у якоїсь моделі під час обшуку вилучили 200 тисяч доларів, і нібито звучали пропозиції від слідчих "віддати половину — і справа буде закрита".

Гурін підкреслює, що ухвалення законопроекту №12191 дозволить не лише припинити переслідування за приватний контент, а й забезпечити реальні надходження до бюджету, як це вже сталося з гральною індустрією. "Спочатку буде кілька сотень мільйонів, а за кілька років — мільярди", — вважає він.

Активно просував петицію та нардеп Ярослав Железняк, закликаючи громадян приєднатися до збору підписів. "Вона (автор петиції – ред) заплатила 40 млн грн податків і отримала дві кримінальні справи — за несплату податків і за порно", — написав він. Після досягнення необхідної кількості підписів депутат подякував підписантам та пообіцяв: "Далі наша робота".

Серед публічних прихильників петиції виступила також ветеранка та авторка книги про ЛГБТ-військових Аліна Сарнацька. У своєму повідомленні вона різко розкритикувала патерналістське ставлення до секс-робітниць і закликала суспільство переглянути власні упередження.

"Дами та панове, ви "шкодуєте" секс-робітниць, бо вважаєте їх гіршими за себе. Не просто тупими, ні, ви вважаєте їх недостатньо людьми, щоб приймати рішення про своє життя", — написала Сарнацька.

Скільки грошей вдасться залучити до бюджету України

Ідею декриміналізації виробництва порнографії в Україні публічно підтримав і депутат Київради, колишній голова Державної митної служби та екс-заступник міністра економіки Макс Нефьодов. Він підкреслив економічну та правову абсурдність чинної практики переслідування моделей та користувачів.

"Наші правоохоронці під час війни щомісяця в середньому "розслідують" 653 справи про "хтивки", роблять за гроші платників податків контрольні закупівлі, вимагають гроші у моделей OnlyFans і погрожують", — написав Нефьодов. Він також наголосив: за рік — майже 2000 обвинувальних актів, зокрема й за переслані інтимні фото в приватній переписці.

"Зрозуміло, що "боротися" з нюдсами значно легше, ніж ловити російських шпигунів чи підривників", — додав він.

Як і інші прихильники законопроекту №12191, Нефьодів посилається на підрахунки Офісу ефективного регулювання (BRDO): лише пряма вигода для бюджету від легалізації галузі оцінюється у понад 500 мільйонів гривень на рік. Ці кошти могли б доповнити державні надходження замість видатків на слідчі дії проти "злочинів без жертв". Він закликав "звільнити ресурс правоохоронців на щось справді корисне" та винести законопроект на розгляд Верховної Ради.

Хто виступає проти декриміналізації та які аргументи використовують

Скептично до ідеї декриміналізації ставляться й окремі представниці феміністичного руху. В коментарі "Телеграфу" одна з активісток, яка побажала залишитися анонімною, пояснила свою позицію: "Мене турбує, що за словами про "свободу вибору" та "право на тіло" ми часто ховаємо системну експлуатацію жіночої сексуальності. Порноіндустрія побудована на об’єктивації й комерціалізації тіла жінки — і легалізація не зменшить, а лише закріпить це як норму. Розмови про економічну доцільність у цій темі цинічні: ми говоримо про те, щоб державний бюджет збагачувався за рахунок репродукції сексистських шаблонів і травм", – пояснила дівчина.

За її словами, держава повинна захищати жінок від тиску та залежності, а не стимулювати "самозайнятість у сфері, де кордони між добровільністю та виживанням надто розмиті".

Проти декриміналізації порнографії, вказавши на ризики дестабілізації під час війни, виступили в Національній поліції України. Голова відомства Іван Вигівський у січні 2025 року заявив, що це "суперечить низці законів" і може бути використаний російськими спецслужбами для інформаційних атак. За його словами, у 2024 році в Україні було зареєстровано майже 2000 кримінальних правопорушень за ст. 301-1 ККУ (дитяча порнографія) , і в умовах гібридної війни "легалізація дорослого контенту може створити додаткові загрози". відповідають ідеї легалізації.

Депутат Дніпровської міськради Загід Краснов розкритикував петицію про декриміналізацію порно, поставивши під сумнів моральні орієнтири українців. У своєму публічному повідомленні він заявив: "Петиція до Президента з декриміналізації порно всього за 5 днів набрала необхідні 25 тисяч голосів. Це все, що потрібно знати про мораль наших людей".

Юрист, кандидат юридичних наук та діяч "Карітас Україна" Артур Погоріленко виступив проти декриміналізації порнографії, заявивши, що така ініціатива завдає шкоди суспільству. У своєму повідомленні він назвав тенденцію підтримки петиції "пробиванням чергового дна" та поставив під сумнів інтелектуальний рівень її прихильників.

"Порно руйнує людську психіку, і, очевидно, люди, які це писали, взагалі не розуміють психологічні особливості формування залежностей", — заявив Погореленко Він також підкреслив, що порнографія, на його думку, призводить до руйнування сімей і відкриває низку патологій.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що в 2025 році на світовому ринку азартних ігор спостерігається чітка тенденція: зростає частка жінок серед гравців, особливо в сегменті онлайн-слотів. такі ігри мають чіткий сюжет, сильний візуальний стиль і знайомі образи, що приваблює ширшу аудиторію, включаючи жінок.