Президент Чехії не виключає зміну політики щодо підтримки України після виборів у жовтні

Про це він сказав в інтерв’ю ВВС, передає Укрінформ.

Павел не виключив, що вибори приведуть до зміни уряду, і дав зрозуміти, що пріоритети можливої нової влади поки що важко оцінити.

«Зараз усі мої зусилля зосереджені на збереженні єдиного підходу до питань безпеки та оборони, включно з нашою політикою щодо України. Оскільки я вважаю, що підтримка України - це невід'ємна частина нашої власної безпеки», - заявив Павел.

Як зазначається, Чехія під керівництвом Павела є одним із найвідданіших союзників України. Її найпомітніша ініціатива - програма постачання Збройним силам України артилерійських снарядів.

Раніше Павел обіцяв, що ця ініціатива «жодним чином не опиниться під загрозою».

В інтерв'ю ВВС президент Чехії заявив, що обговорює ці питання з усіма лідерами парламентських партій, які в тій чи іншій формі увійдуть до складу наступного уряду.

«Я обговорив з ними необхідність збереження тих самих принципів у сфері безпеки і зовнішньої політики навіть після виборів. Однак, звісно, зараз я не можу дати гарантій - багато чого залежатиме від їхніх підсумків», - сказав президент Чехії.

За словами Павела, у 2024 році Чехія змогла поставити Україні близько 1,5 млн одиниць великокаліберних боєприпасів, а цьогоріч обсяг постачань становитиме 1,8 млн, з яких близько 800 тис - калібр 155-мм.

«Два роки тому вони (українці – ред.) були в такому невигідному становищі, що їхні вогневі можливості, як порівняти з Росією, становили 1 до 10. Зараз це співвідношення приблизно 1 до 2. Це означає, що за постійного припливу боєприпасів українське командування може дозволити собі розкіш планування, тому що вони знають, що саме вони отримають у найближчі місяці», - сказав президент Чехії.

Павел також закликав інших західних лідерів поглянути в обличчя реальності, посилити тиск на очільника РФ Путіна і змусити його сісти за стіл переговорів.

За словами Павела, він відкритий для переговорів з російським лідером, але тільки за умови, що Росія підійде до діалогу з реалістичних позицій, а не зі своїм звичайним безкомпромісним порядком денним.

Президент Чехії також попереджає, що Росія експлуатує західні демократичні системи і веде гібридну війну по всій Європі, займаючись шпигунством, саботажем, кібератаками і поширенням дезінформації.

За його словами, Чеська Республіка нарощує зусилля, щоб перешкодити російським агентам діяти вільно. «Російська розвідка робить так багато спроб саботажу на нашій території, що ми просто зобов'язані захистити наше суспільство», - додав Павел.

Парламентські вибори в Чехії призначені на 3 і 4 жовтня цього року. Вперше на них зможуть проголосувати чехи, які проживають за кордоном, що потенційно збільшує явку.

Одним з найімовірніших кандидатів на посаду керівника уряду в новому кабінеті в разі перемоги опозиції вважають експрем'єр-міністра країни (2017-2021), лідера руху ANO Андрея Бабіша. Саме з його ім'ям може бути пов'язана невпевненість Петра Павела в майбутньому курсі Чехії, пише ВВС.

Зараз уряд Чехії очолює Петр Фіала, який представляє центристську Громадянську демократичну партію. Він відомий як прихильник України в її протистоянні російській агресії.

Бабіш протистояв Павелу на президентських виборах 2023 року і програв у другому турі.

Під час тих перегонів аналітики вказували, що Бабіш намагався сподобатися, зокрема, й тим виборцям, які незадоволені активною допомогою Чехії Україні.

Однак раніше на посаді прем'єра він не був помічений у явних проросійських нахилах, йдеться у повідомленні. За його перебування на посаді Чехія висилала російських дипломатів після отруєння у Великій Британії Сергія та Юлії Скрипалів і розслідування вибуху складу у Врбетіці. Прага також не заперечувала проти загальноєвропейських санкцій проти Росії.

Аналітики не вважають, що після приходу до влади він кардинально змінить зовнішній курс Чехії. Однак він може бути готовий до істотно більшої гнучкості щодо Москви, ніж нинішня влада Чехії.

Як повідомляв Укрінформ, президент Чехії Петр Павел вважає, що Китай і Росія становлять однакові кіберзагрози для Європи.

Фото: Фейсбук Petr Pavel