Що таке військовий резерв України, які є черги мобілізації та як працює бронювання

Під час великої війни лексикон українців розширився поняттями "мобілізація", "військовий облік", "резерв" тощо. Важливим у цьому переліку є військовий резерв – фактично це усі військовозобовʼязані, здатні стати до зброї або у військо у разі потреби. Все чоловіче населення країни віком 18 – 60 років (за відсутності серйозних проблем зі здоров'ям) належить до військовозобов'язаних і перебуває в запасі на випадок мобілізації.

Деякі жінки також мають статус військовозобов'язаних, але мобілізуються добровільно, за відповідним фахом (медики, зв'язківці тощо). Всі військовозобов'язані громадяни формують мобілізаційний ресурс держави, тобто потенційний резерв ЗСУ та Сил оборони на особливий період.

Іншими словами, майже кожен, хто не служить у війську постійно, але стоїть на військовому обліку, є частиною військового резерву особового складу. Обізнаність про хвилі призову є важливою під час повномасштабної війни. Тож детально про військовий резерв в Україні – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Що таке військовий резерв України

Система резерву особового складу в Україні почала вибудовуватися ще у ранні часи Незалежності, а серйозного розвитку набула з 2014-го – після початку російського вторгнення на Сході.

Мета цієї системи – забезпечити ЗСУ та інші силові структури поповненням особового складу задля розширення штату або за інтенсивних бойових дій.

Раніше резерв поділявся на оперативний, мобілізаційний та громадський резерви. Оперативний резерв своєю чергою мав дві черги – першу (ОР-1) та другу (ОР-2) – залежно від пріоритету залучення особового складу. Нині резерв має інший склад.

Структура військового резерву України

Оперативний резерв: склад, призначення, черги

Оперативний резерв першої черги (ОР-1). Оперативний резерв 1-ї черги – це основа підготовленого резерву ЗСУ. До ОР-1 зараховуються військовослужбовці запасу, які вже мають військовий досвід, зокрема колишні військові, учасники бойових дій (Антитерористичної операції (АТО) чи Операції об'єднаних сил (ООС)) та інші військовозобов'язані, що уклали контракт на службу в резерві.

Як правило, після проходження строкової служби або участі в бойових діях, військовослужбовець може добровільно підписати контракт резервіста, закріпившись за певною бойовою частиною. Служба в резерві за контрактом передбачає регулярні навчальні збори у мирний час (за викликом командира підрозділу) та готовність негайно з'явитися до своєї військової частини у разі воєнного часу.

Резервістам ОР-1 гарантується збереження робочого місця і середнього заробітку на час зборів, після завершення яких їм виплачується грошове забезпечення.

Вікові обмеження для перебування в ОР-1 – як правило, до 40 років, а мінімальний строк контракту – 3 роки. Саме військові резервісти першої черги стали тими, хто в перші дні повномасштабної війни 24 лютого 2022 року за викликом командира оперативно прибули до своїх бойових підрозділів і вступили в бій із ворогом.

Оперативний резерв другої черги (ОР-2). До оперативного резерву 2-ї черги належать інші підготовлені військовозобов'язані, які не увійшли до ОР-1. Зокрема, це всі колишні військовослужбовці (в т.ч. строкової служби) минулих років, а також ветерани АТО/ООС, які не підписали контракт на службу в резерві.

Після звільнення з військової служби такі особи автоматично зараховуються до ОР-2 і перебувають на обліку в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП, колишні військкомати).

• Резерв нарощування. Це резервісти та інші військовозобов'язані, призначені для укомплектування частин і установ, що не входять до бойового складу Збройних Сил.
• Територіальний резерв. До нього входять резервісти та військовозобов'язані, закріплені за підрозділами Сил територіальної оборони (ТрО) ЗСУ. Простими словами, це резерв територіальної оборони – громадяни, що у випадку війни поповнять бригади та батальйони Тероборони за місцем проживання.

Мобілізаційний резерв: склад, умови залучення

Мобілізаційний та громадський резерв. Мобілізаційний резерв охоплював всіх інших громадян призовного віку, що не належать до оперативного резерву. Фактично це найбільша та найрізноманітніша категорія – мільйони військовозобов'язаних чоловіків.

Під час великої війни мобілізаційний резерв залучають у третю та четверту чергу мобілізації – тобто після вичерпання оперативного резерву, призиваючи тих, хто не служив або не має достатнього досвіду (але пройде навчання перед відправкою в війська).

Мобілізація та призов із резерву: як це працює

У разі оголошення мобілізації чи введення воєнного стану, комплектування війська відбувається в кілька черг. Нині призов на строкову службу призупинено (як це маємо від 2024 року), а основним механізмом поповнення армії стала мобілізація. З 2022 року мобілізація в Україні виконується у чотири хвилі (черги). Основні етапи такі:

• Перша хвиля (черга) – призиваються резервісти оперативного резерву першої черги (ОР-1). Це найбільш підготовлені кадри, які одразу готові стати в стрій (ветерани та контрактні резервісти). Вони поповнюють бойові бригади в першу чергу.
• Друга хвиля – розгортається за потреби після вичерпання першої та охоплює оперативний резерв другої черги (ОР-2). Тобто на службу призивають інших досвідчених воїнів запасу, хто раніше служив, але не був у контракті резерву.
• Третя хвиля – це черга широкого мобілізаційного резерву. На цьому етапі призиваються, зокрема, офіцери запасу та спеціалісти, які пройшли військові кафедри чи мають фахову військову підготовку, але не мають реального бойового досвіду.
• Четверта хвиля – у разі затяжної війни до війська можуть призвати усіх інших військовозобов'язаних, які не служили раніше, не мають "броні" чи інших відстрочок, але годяться за станом здоров'я та віком. Це фактично решта мобілізаційного ресурсу держави.

Законодавча база військового резерву

На тлі реформ Збройних Сил (зокрема, скасування строкової служби та повного переходу на професійну армію) у 2024 році уряд переглянув підходи до структури військового резерву.

18 червня 2024 року Кабінет міністрів ухвалив постанову №741 "Деякі питання щодо структури військового резерву", якою затвердив нову структуру військового резерву людських ресурсів та скасував попередню систему, що діяла з 2014 року. Відповідно до нової структури, весь військовий резерв людських ресурсів поділяється на дві великі категорії:

• Військовий оперативний резерв – до нього належать усі резервісти (особи, що добровільно уклали контракт про проходження служби в резерві) та військовозобов'язані з бойовим досвідом або досвідом служби, які призначені до укомплектування бойових військових частин чи підрозділів забезпечення. Ця категорія, по суті, об'єднує колишні ОР-1 і ОР-2.
• Мобілізаційний людський резерв – охоплює усіх інших військовозобов'язаних, які не входять до оперативного резерву. Тобто це громадяни, котрі перебувають на військовому обліку в ТЦК, СБУ чи інших структурах, але не мають достатнього військового досвіду або конкретного призначення в штаті бойових частин. Сюди ж віднесено осіб, які призначаються для комплектування навчальних центрів та військових навчальних закладів (для підготовки нових військових кадрів, які згодом поповнять бойові частини).

Нова система спрощує розуміння того, хто саме належить до першочергового резерву. По суті, всі досвідчені військові кадри тепер об'єднані у військовий оперативний резерв (поділений за призначенням), а решта мобілізаційного ресурсу – в окремий мобілізаційний резерв.

Бронювання військовозобов'язаних: як працює відстрочка від мобілізації

Під час загальної мобілізації існує механізм надання відстрочки від призову, відомий у розмовній мові як "бронь". Бронювання військовозобов'язаних – це процедура, коли держава або роботодавець резервує за підприємством чи установою певного працівника, звільняючи його від мобілізації на визначений строк. По суті бронювання забезпечує ключових працівників критично важливих сфер тимчасовою відстрочкою (до 6 місяців) від призову на військову службу.

Скористатися таким правом можуть органи державної влади, а також підприємства, установи та організації, що визнані критично важливими для економіки, життєзабезпечення населення або обороноздатності країни.

Наприклад, бронюванню підлягають працівники оборонних підприємств, компаній, які виконують мобілізаційні завдання чи постачають продукцію для армії, працівники енергетичного сектору, зв'язку, медицини, освіти та інших галузей, безперебійна робота яких необхідна в особливий період. Щоб отримати "бронь", роботодавець, внесений до переліку критично важливих, бронює через портал "Дія" необхідних працівників. Після затвердження упродовж 72 годин відповідними відомствами, ці фахівці отримують офіційні підтвердження відстрочки. Інформація про надану відстрочку вноситься до реєстру та відображається, зокрема, в електронному кабінеті призовника ("Резерв+").

Якщо обставини змінюються (наприклад, підприємство втрачає статус критично важливого, або співробітник звільняється), то відстрочка скасовується і військовозобов'язаний може бути мобілізований на загальних підставах.