/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fc16a22f27e1ef669cb6a9f021ccac594.jpg)
Танки з моря: Росія перекидає бронетехніку через порт Маріуполя, - ризики від нового логістичного вузла
Вперше зафіксовано перекидання окупантами військової техніки через порт Маріуполя — вивезені БМП та танків у напрямку Запорізької області. Опитані Фокусом експерти попереджають: якщо РФ почне системно використовувати цю точку, це суттєво посилить її логістичні спроможності на південному напрямку. Але удар по об’єкту — справа не лише техніки, а й часу.
У ніч проти 3 липня російські окупанти здійснили першу зафіксовану військову поставку через порт Маріуполя. Про це повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. За його даними, у період із 22:30 до 05:00 було повністю перекрито рух Приморським бульваром та проспектом Луніна до площі Луніна — проїзд дозволяли лише місцевим мешканцям із реєстрацією.
В цей час із території порту та судноремонтного заводу військовими та цивільними тягачами вивозили бронетехніку — зокрема, були помічені бойові машини піхоти (БМП) та танки. Колона рухалась у бік Запорізької області.
"Це перший зафіксований нами факт повноцінного використання маріупольського порту як військової логістичної точки за весь час окупації", — повідомляє Андрющенко.
Він вважає, що російські війська змінюють логістичні маршрути через проблеми з постачанням на запорізькому напрямку. Наразі порт у Бердянську поступово втрачає значення, натомість Маріуполь стає новим вузлом для перевезення техніки та боєприпасів.
Логістичні маршрути окупантів: як ворог перевозить військовий вантаж
За словами Петра Андрющенка, Росія використовує кілька основних логістичних маршрутів для забезпечення різних ділянок фронту. Частина вантажів іде через Запорізьку область, інша — напряму з території окупованого Криму. Звідти великий обсяг пального постачається залізницею, тоді як інша частина вантажів доставляється автомобільними шляхами через Таганрог — далі в напрямку Запорізької, Донецької областей та на північ.
Окреме значення має Іловайськ, який став ключовим для постачання північного флангу Донбасу. Відновлений залізничний вузол між Донецьком і Волновахою нині активно використовується як головна магістраль для перекидання техніки та боєприпасів. Що ж до Луганської області — вона забезпечується безпосередньо з території Росії.
До інтегрованої логістичної мережі також входять порти Маріуполя та Бердянська. Через Бердянськ транспортують пальне, хоча це роблять обережно — через успішні удари українських сил по складах і ешелонах. Якщо один із маршрутів стає недоступним, росіяни оперативно переключаються на інші — зокрема, замість руху через Мелітополь вантажі можуть перенаправити через Токмак, Молочанськ або Бердянськ.
Андрющенко підкреслює: російська логістична система на окупованих територіях гнучка, постійно адаптується до обставин і модернізується. Саме тому вона залишається однією з головних цілей для українських ударів у глибокому тилу.
Ворог використовує порт Маріуполя: чим це загрожує
Колишній співробітник СБУ Іван Ступак зауважує, що і раніше окупанти використовували порт Маріуполя для військових поставок.
"Так, можна сказати, що це щось нове — вперше зафіксоване. Але насправді це вже було, є і буде. Росія постійно використовує всі наявні локації для військових цілей. Це логічно з їхнього боку — розосереджувати логістику, аби мінімізувати ризики ударів з боку ЗСУ.
Уявіть: якщо РФ постійно розвантажувалася б в одному й тому самому місці — рано чи пізно туди прилетить. Тож вони змінюють маршрути, використовують різні порти, у тому числі Маріуполь, Бердянськ, Крим тощо. Це дає змогу уникати критичних втрат — навіть якщо десь і влучить, логістика не зупиниться повністю. Так працює їхня стратегія диверсифікації", — каже Фокусу Ступак.
Військовий експерт, координатор групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко вважає, що використання ворогом маріупольського порту є дуже негативним фактором для України.
"Якщо росіяни почнуть системно використовувати порт Маріуполя, це суттєво посилить їхні можливості. Вони зможуть накопичувати техніку, відправляти боєприпаси, перевозити особовий склад — тобто забезпечувати фронт як людьми, так і засобами ураження.
Це додатковий маршрут постачання, який нам абсолютно не потрібен. Бо він реально розширює потенціал окупаційних військ — дає їм нові варіанти для логістики, більші об’єми і швидкість доставки ресурсів", — каже Фокусу Коваленко.
Саме тому, експерт вважає, що з українського боку будуть вжиті відповідні заходи для нейтралізації цього логістичного ланцюга.
"І варто підкреслити: у нас для цього дійсно є потрібні засоби", — впевнений експерт.
Удар по порту Маріуполя: чи атакують ЗСУ логістичний вузол ворога та у чому тут проблема
Іван Ступак вважає що Сили оборони України могли б влучити в логістичний вузол росіян, адже якщо українські безпілотники долітають до Криму, Казані чи Іжевська — то і Маріуполь, звісно, в зоні досяжності. Але проблема в іншому.
"Проблема — в часі. Коли блогер пише, що в порту Маріуполя щось розвантажують — не забувайте: між фактичним розвантаженням і публікацією проходить час. Це може бути кілька годин, а може — кілька днів", — пояснює Ступак.
А далі треба час, щоб розвідка перевірила цю інформацію:
- чи дійсно там є щось вартісне;
- чи це не "цивільний" вантаж, по якому бити не можна;
- чи це не щось неважливе (на що витрачати боєприпаси — недоцільно);
- а може — навпаки, це щось критичне, типу ракет чи техніки.
Тільки після перевірки дається команда, шукають точні координати, готуються засоби ураження — ракети, дрони — запускаються.
"Це все займає час. А з нашого боку ще й існує бюрократія. Так, на жаль. Поки проходять всі внутрішні погодження — об’єкт може вже зникнути з місця. Тому основний виклик — це не лише наявність цілі, а оперативність, з якою ми можемо на неї зреагувати. І тут важливо: інформація має бути "на зараз", майже в режимі онлайн. Розвантажується — ось номенклатура, ось точка, ось координати — і поїхали. А якщо затримка в кілька днів — ця інформація вже "дешева", вона нічого не варта", — продовжує експерт.
За його словами, з одного боку — так, це важливий сигнал. Але щоб перетворити його на ефективну дію — потрібен час, і ще раз — час — "саме з цим у нас поки найбільша проблема".
Нагадаємо, удар ЗСУ по нафтобазі в окупованому Луганську став першим прицільним ударом по цьому об’єкту за весь час повномасштабної війни. Українські сили б'ють по тиловій логістиці ворога — і це, за словами експертів, частина цілеспрямованої стратегії, яка з часом може паралізувати постачання пального, боєприпасів і техніки до передової.
Також Фокус писав, що вогнеметні підрозділи 704-ї окремої бригади радіаційного, хімічного та біологічного захисту Сил підтримки Збройних сил України змінили тактику застосування своїх засобів ураження.