Занурює міста в темряву та блекаут: що за графітові бомби має Китай для знищення енергетики

Китай продемонстрував новий тип зброї, що здатна виводити з ладу енергетичну інфраструктуру противника без фізичного знищення об'єктів. Як повідомило South China Morning Post, державний мовник CCTV оприлюднив анімаційне відео, в якому показано запуск ракети з наземної платформи, після чого вона розкидає 90 суббоєприпасів, які вибухають у повітрі та розпилюють хімічно оброблені вуглецеві волокна. За задумом розробників, ці волокна спричиняють коротке замикання у високовольтних лініях, що призводить до масштабних знеструмлень.

У сюжеті мовиться, що зона ураження становить щонайменше 10 тисяч квадратних метрів, а головна мета такого удару – паралізувати системи управління, зв'язку та координації противника. CCTV посилається на державну корпорацію China Aerospace Science and Technology Corporation, яка перебуває в підпорядкуванні Міністерства оборони Китаю. Водночас назва озброєння та етап його розробки не розкриваються – у повідомленні зброю названо "загадковою ракетою вітчизняного виробництва".

Хоча в сюжеті прямо не вказано, що мовиться саме про графітову бомбу, технічні характеристики збігаються з описом цього типу озброєння: дальність польоту – до 290 кілометрів, маса бойової частини – 490 кілограмів. Це робить її придатною для ураження військових електропідстанцій та інших елементів енергетичної інфраструктури. У коментарях під відео користувачі соцмереж припускали можливе застосування цієї зброї проти Тайваню. Офіційних підтверджень щодо її використання армією Китаю наразі немає.

24 Канал детально розповідає про історію використання аналогічних бомб та загалом атак проти енергетики під час воєн.

Як графітові боєприпаси знеструмили Ірак і Сербію

Графітові бомби вперше продемонстрували свою ефективність у військових кампаніях США наприкінці XX століття. Під час війни в Перській затоці 1991 року американські війська застосували крилаті ракети Tomahawk з графітовими бойовими частинами BLU-114/B для виведення з ладу енергосистеми Іраку. Результат був разючим: тимчасово було відключено до 85% електромережі країни. Це спричинило масштабні блекаути, подекуди електропостачання не відновлювалося протягом цілого місяця.

Метою такого удару було швидке позбавлення противника електрики, необхідної для роботи військових радарів, зв'язку та інших систем.

Ще відомішим став випадок застосування графітових бомб у Європі. У 1999 році, під час кампанії НАТО в Югославії (війна в Косово), американські стелс-літаки F-117 скинули касетні бомби CBU-102 з графітовими суббоєприпасами. Внаслідок цього близько 70% електромережі Сербії було паралізовано.

Блекаут практично миттєво охопив більшість країни – погасло світло, зупинився електротранспорт, відключилися насоси водопостачання. Белград був змушений піти на поступки Заходу, адже удар по енергетиці паралізував військову інфраструктуру і суттєво ускладнив життя цивільного населення.

Хоча НАТО підкреслювало, що прагнуло мінімізувати жертви серед цивільних, відключення електрики в містах неминуче зачепило лікарні, громадський транспорт, систему водопостачання та каналізацію.

Як працює китайська бомба: дивіться відео

Китай, Тайвань та новий вимір конфлікту

Не дивно, що технологія графітових боєприпасів привернула увагу інших держав. Нещодавно Китай відкрито продемонстрував анімаційне відео з прототипом власної "блекаут-бомби". На кадрах, оприлюднених державним телеканалом CCTV, показано запуск ракети, яка розсіює над ціллю хмару з 90 графітових суббоєприпасів, здатних спричинити "повне відключення електроенергії" на площі до 10 тисяч квадратних метрів. Хоча прямо слово "графітова" не пролунало, однак за описом мовиться саме про цей вид зброї.

Заявлена дальність ракети – до 290 кілометрів, а маса бойової частини – близько 500 кілограмів, що дозволяє вразити одразу кілька вузлів енергомережі.

Ця демонстрація відбулася на тлі зростання напруженості довкола Тайваню. Пекін вважає самоврядний острів Тайвань своєю територією і не виключає силового сценарію "возз'єднання" в майбутньому. За останні роки Китай різко активізував військовий тиск – від масштабних навчань поблизу острова до нарощування ракетного потенціалу.

Поява ж в арсеналі КНР графітової бомби підвищує ймовірність того, що першочерговою ціллю такої зброї може стати саме енергосистема Тайваню у разі конфлікту. Знеструмлення острова на початку можливої операції здатне паралізувати оборону без прямого бомбардування міст. Неоголошена "стратегія темряви" вписується в доктрину сучасного кібер- та електронного війська – вивести з ладу критичні системи противника, не провокуючи негайної ескалації до тотальних руйнувань. Водночас такі дії не залишають сумнівів у своєму руйнівному ефекті для цивільної інфраструктури та життя людей.

Російські удари по енергосистемі України: терор без "м'якості"

Поки провідні держави розвивають "чисті" способи знеструмлення противника, Росія вдалася до традиційно жорстокої тактики проти енергетики України. Під час повномасштабного вторгнення російські війська систематично обстрілюють ракетами та дронами українські електростанції, підстанції та лінії електропередач. Особливо інтенсивною ця кампанія стала з осені 2022-го: починаючи з жовтня, масовані атаки по об'єктах енергетики завдали колосальних руйнувань. За даними української влади, вже на початок листопада 2022-го було пошкоджено близько 40% всієї енергетичної інфраструктури країни.

Мільйони людей залишилися без світла, тепла і води, у містах запроваджувалися планові та аварійні відключення електроенергії. На відміну від графітових бомб, російські удари мають цілком "гарячий" кінетичний характер – ракети та дрони-камікадзе фізично руйнують обладнання, знищують трансформатори та виводять з ладу електростанції. Ці атаки порушують норми міжнародного гуманітарного права, адже б'ють по об'єктах, від яких залежить виживання цивільного населення. Як зазначає Human Rights Watch, масовані удари Росії по енергомережі, що позбавляють людей світла, тепла та води на порозі зими, виглядали як свідома спроба посіяти паніку і терор серед населення.

Фактично Кремль застосував проти України свою "бомбу темряви", але роль графітового пилу виконали осколково-фугасні заряди крилатих ракет та іранських дронів.

Український досвід кінця 2022 року став трагічним нагадуванням: удари по енергетиці перетворюються на удари по найбільш вразливих. Від холоду та відсутності електрики страждали лікарні, школи, мільйони людей сиділи без елементарних зручностей. Втім, Україні вдалося вистояти – енергетики героїчно відновлювали мережі, а міжнародні партнери екстрено постачали обладнання. Це протистояння триває й надалі, адже Росія періодично повторює атаки, намагаючись використати енергетику як зброю на полі бою.

Історія застосування графітових "блекаут-бомб" показує, наскільки важливою ціллю у війнах сучасності стає електрика. Від Іраку і Сербії до України – позбавити противника енергії означає вибити ґрунт під ногами, зануривши міста в темряву. Сьогодні ця концепція еволюціонує: високоточні нелетальні боєприпаси здатні миттєво погасити світло на цілій території без ядерних вибухів і масштабних бомбардувань. Але чи робить це їх "гуманнішими"?

Наслідки для цивільних доводять протилежне. У XXI столітті удари по енергетичній інфраструктурі залишаються потужною зброєю залякування і тиску – незалежно від того, застосовуються вони графітовими нитками чи ракетними боєголовками. І протистояти цій загрозі світовій спільноті буде не менш складно, ніж традиційній військовій агресії.