Запоров контракт – йди з миром. Чому в Раді хочуть не карати за провали в оборонних закупівлях

Наприкінці червня в парламенті з'явився досить резонансний законопроєкт, який, вірогідно, суттєво полегшить корупційні оборудки в сфері виконання оборонних контрактів. Так, проєктом закону №13423 нардепи пропонують звільнити від кримінальної відповідальності службових осіб підприємств оборонно-промислового комплексу навіть якщо ті просто "злили" державний контракт. Як так сталося, що у ВР в принципі з'явилась така сумнівна законодавча ініціатива, розбирався "Телеграф".

Що передбачає законопроєкт

Згідно з чинним законодавством відповідальність за невиконання (або неналежне виконання) оборонних контрактів передбачена низкою загальних статей Кримінального кодексу.

– Стаття 191 "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем" (до 12 років позбавлення волі).

– Стаття 367 "Службова недбалість" (до 5 років позбавлення волі).

– Стаття 364 ККУ "Зловживання владою або службовим становищем" (до 6 років позбавлення волі).

– Стаття 210 "Нецільове використання бюджетних коштів" (до 5 років обмеження волі).

Законопроєкт №13423 фактично "вимикає" всі ці норми і дає такий собі імунітет учасникам ринку, адже пропонує не вважати кримінальним правопорушенням діяння (або бездіяльність), вчинене під час виконання державного контракту з оборонних закупівель.

Ба більше, автори законопроєкту визнають, що де-факто, формальні ознаки кримінального правопорушення можуть бути. Однак, якщо "злив" договору був спрямований "на належне виконання державного контракту, було необхідним для досягнення значної суспільно корисної мети" то карати за таке не можна. У перекладі з законотворчої на людську мову: ми дуже старалися виконати той контракт, але, вибачайте, не вийшло. Ну, буває… 

Передбачається, що таку "солодку" індульгенцію від держави матимуть не всі підприємства ОПК, а тільки ті, що включені Міноборони до спеціального переліку. І законопроєкт дозволяє вписувати такі підприємства в перелік навіть "заднім числом". Тобто "злив" контракт, потрапив під кримінальне переслідування, увійшов в перелік і все – "я в домике".

"Все просто: спочатку ти платиш за "вхід" у список цих постачальників, купуєш собі імунітет і далі можеш завищувати ціни на закупівлі хоч в 100 разів – без жодного ризику", – попереджають про корупційні ризики в Центрі протидії корупції.

"Виколупати" недоброчесних службовців підприємств ОПК з фортеці переліку Міноборони зможе тільки одна людина в Україні – Генпрокурор. Саме він наділяється правом вносити відомості в ЄРДР і повідомляти про підозри. Всі процесуальні дії: затримання, обрання запобіжного заходу, відсторонення від посади, арешт майна, проведення обшуку також мають бути погоджені Генпрокурором, а НАБУ і САП не зможуть розслідувати такі справи.

Авторами цього законопроєкту стали одразу 126 народних обранців. То ж чим вони керувалися?

Яка логіка?

Далеко не всі народні обранці були готові коментувати законопроєкт власного авторства, переадресувавши це питання до своїх колег. Так, наприклад, вчинив "Слуга народу" Ігор Фріс і його колега про фракції Андрій Мотовиловець.

Ті ж, хто згодився, критикували ЦПК, який і "підсвітив" цю законодавчу ініціативу.

– А я розумію, що їм не подобається. Не подобаються саме ті зміни, які стосуються Генпрокуратури, що відповідні дозволи буде видавати Генпрокурор і вони втратять доступ до інформації, яка стане таємницею. А все, що стосується оборонно-промислових підприємств буде таємницею. Чудова новина, чудова пропозиція. Може, нарешті, по наших військових підприємствах, про які дуже часто розповідають ті ж антикорупційні "лідери", не будуть прилітати дрони, – каже "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу", член парламентського комітету з нацбезпеки і оборони, один з авторів законопроєкту Олександр Федієнко.

Щодо логіки законопроєкту (не карати за діяння, вчинені під час виконання державного контракту з оборонних закупівель), то нардепи пояснюють її так:

– На інвестиційний клімат в Україні значно більше, ніж міністр економіки, впливає міністр внутрішніх справ, Генпрокурор і керівники всіх цих абревіатур. Під час війни бізнес "віджимають" і "доять" як тільки можна. І роблять це всі на світі абревіатури. Антикорупційні органи відкривають кримінальні справи щодо яких є сумніви, чи там є склад злочину. Тотально це неприпустимо робити щодо виробників озброєння і тих, хто забезпечує армію під час війни, – пояснила в коментарі "Телеграфу" одна з авторок законопроєкту, нардеп від "Слуги народу", очільниця парламентської комісії з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко.

У якості прикладу народна обраниця навелавипадок з компанією "Archer", яку запідозрили у розтраті державних коштів при закупівлі продукції оборонного призначення. За даними НАБУ, компанія отримала передоплату за контрактами на суму майже 1,5 млрд гривень, але порушила строки постачання продукції.

– Вони виробляють одні з найкращих в світі прицілів і постачають їх для наших захисників і захисниць. Що робить українська правоохоронна система? Відкриває справу на "Archer", блокує господарську діяльність, ще й додатково відправляє в Чехію запит на поліцію, щоб і там їм все заблокували. Чехи оперативно провели розслідування і відповіли, що немає складу злочину. Що робить НАБУ? Тримає цю кримінальну справу три роки. Результатів розслідування немає, а компанія замість того, щоб зосередитися на виробництві, просто відбивається від НАБУ, – пояснила Янченко.

– Тому логіка тут тільки одна – покращити з точки зору будь-якого тиску роботу оборонно-промислових підприємств, – додав Федієнко.

Але! Як бути з реальними зловживаннями на оборонних закупівлях? Це ж не щось фантастичне.

– Вони є, – визнає Янченко. – Але їх один-два. Це, наприклад, ПХЗ (Павлоградський хімічний завод, який неодноразово опинявся вепіцентрі скандалів з державними контрактами, — Ред.) А ПХЗ це державне підприємство у якого постійно якісь проблеми.

– А тут мова йде не про всіх, не про державні підприємства, які зривають строки і контракти, а саме про бізнес, – пояснив в коментарі "Телеграфу" один з авторів, нардеп від "Слуги народу" Максим Бужанський.

Втім, за словами Бужанського, законопроект №13423 не буде розглядатися в тому вигляді, в якому він є зараз.

– Є комплекс законопроєктів: зміни в податковий кодекс, митний і кримінальний (хоча кримінальний кодекс не найголовніша проблема з виробниками зброї). Тобто комплексно окреслили, однак форма, яка підібрана для змін в кримінальний кодекс, не може бути прийнята. Вірогідно, буде альтернативний законопроєкт, який відображає бажання захистити бізнес. Зараз ВР розглядає законопроєкт про захист прав бізнесу під час слідства. І там є багато з того, що бажали прийняти в цьому законопроєкті [№13423]. Коли ми закінчимо з цим законопроєктом про бізнес, то потрібно буде і його [№13423] переглядати, – резюмував Бужанський.