Зрадники з Харківської області, які стали на бік рашистів і катували українців

Офіс генпрокурора оголосив підозри 18-м учасникам злочинної групи, які вчиняли звірства у тимчасово окупованому Куп’янську у 2022 році.

Тюрму для місцевих мешканців влаштували на території райвідділку поліції у Куп’янську. Людей відловлювали просто на вулицях і кидали  Більшість підозрюваних у цій справі — українці, народилися і до 24 лютого 2022 року жили у Куп’янському районі. Як зазначає видання  KHARKIV Today, з березня по вересень 2022 року вони звозили туди жителів міста, яких запідозрили в підтримці України.

Слідчі змогли встановити імена щонайменше 111 потерпілих, зокрема учасників бойових дій, учителів, рятувальників, волонтерів та посадовців, які не погодилися на співпрацю з РФ. У застінках райвідділку поліції по вулиці Харківській їх били, катували струмом.

Більшість катів, кажуть у поліції, це — “свої”. 14 жителів Куп’янщини були конвоїрами та охоронцями.

“Наймолодшому з них було дев’ятнадцять років. До початку вторгнення він навчався в Харкові . А коли росіяни захопили Куп’янськ, перейшов на бік ворога. Один з постраждалих впізнав цього хлопця, каже, це був син його знайомої, в катівні він охороняв жертв. В один із днів він вивів ув’язненого з камери, пристібнув до решітки та почав випалювати руку газовою горілкою. Наші слідчі зібрали докази причетності місцевих до такої “роботи”. Окупанти видавали їм форму та давали посади. Безробітні, студенти та колишні працівники поліції ставали охоронцями та конвоїрами. Маємо численні свідчення — вони не лише заробляли гроші, а й свідомо знущалися з українців. При цьому поводилися особливо жорстко”, — повідомив начальник Слідчого управління ГУ Нацполіції Харківщини Сергій Болвінов.

Решта підозрюваних катів — це троє вихідців з так званих “ЛНР” та росіянин. Переважна більшість тих, хто працював у катівні, втекли на територію РФ.

За текстом підозр, усі вони “організували незаконне ув’язнення цивільних в приміщення Куп’янського районного відділку поліції, застосовуючи до них жорстоке поводження, катування, з подальшою відмовою визнати таке позбавлення волі або повідомити про долю чи місце перебування цих осіб з метою залишення їх без законодавчого захисту протягом тривалого періоду”.

Називаємо імена катів (усі вони є у текстах підозр на сайті Офісу генпрокурора).

“Найуспішніший” з-поміж куп’янських катів 40-річний Євген Лісняк. Саме він керував усією окупаційною поліцією Харківської області у 2022 році. Це встановили правоохоронці під час стабілізаційних заходів після деокупації частини регіону. Останні дев’ять років перед “великою” війною він жив на території окупованого Луганська і займав керівні посади у так званому “МВД ЛНР”. До 2014 року Лісняк жив у Харкові та працював в органах міліції молодшим лейтенантом. Наприкінці лютого 2022 року він почав “працювати” у Куп’янську за наказом поки що невстановлених військових РФ.

Зараз кар’єра зрадника досягла “апофеозу”: він є заступником голови ВГА Харківської області Ганчева, “опікується” обороною та безпекою і є частим героєм проросійських пабліків, пропагандистських медіа. Судячи з дописів, Лісняк фізично перебуває на території Бєлгородської області.

Віталій Борисенко (1987 року народження) був “правою рукою” Лісняка та займав посаду “начальника відділу карного розшуку ВГА Харківської області”.

Ігор Бабарикін народився у Ківшарівці 1995 року, добровільно зайняв посаду “исполняющего обязанности помощника участкового инспектора полиции отдела участковьіх инспекторов полиции Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области”.

Володимир Шабунін був “начальником группьі конвойной службь Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области”. До початку повномасштабної війни Шабунін працював у поліції і “всупереч вказівці керівництва районного відділу поліції та ГУНП в Харківській області щодо заборони здійснення функціональних обов’язків поліцейськими на тимчасово окупованій території, виконував незаконні протиправні вказівки невстановлених представників військових формувань Російської Федерації та здійснював нагляд за затриманими та конвоювання затриманих відповідно до законодавства країни-агресора”. Шабуніна затримали та засудили на 15 років тюрми. Зараз він проситься до РФ на обмін в рамках проєкту “Хочу к своим”, але поки що Росія не забирає свого поплічника.

Артем Сердюк (23 роки) влаштувався у катівні “полицейским группьі конвойной службьі Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области” у незаконно утвореному правоохоронному органі. Він народився у Ківшарівці і був рядовим поліції, курсантом Університету внутрішніх справ.

Дмитро Гура (2002 року народження) прислуговував окупантам на посаді інспектора, чергового Ізолятора тимчасового тримання.

Дмитро Лужецький (народився у Кіровограді, жив у Тернополі). За даними “Суспільне. Харків”, разом з братом був засуджений за вербування жителів Тернопільщини для участі в діяльності терористичних організацій “ДНР” і “ЛНР”. У 2017 році їх обміняли до РФ.

Євген Малєєв (1981 року народження) багато років працював начальником Ізолятора тимчасово тримання у Куп’янську і залишився на тій же посаді в окупації.

Сергій Мінц працював “полицейским ИВС”.

Юрій Лічман добровільно зайняв посаду поліцейського у псевдоізоляторі.

Владислав Борисенко також працював на посаді поліцейського катівні у Куп’янську.

Сергій Вергелес тільки вчився прислуговувати окупантам і був “стажером поліцейського” у створеній структурі.

Сергій Липовий влаштувався до катів “полицейским взвода патрульной службы”. На аналогічній посаді був Микола Кулик.

Віталій Пушкар (26.12.1991) добровільно працював “старшим оперуполномоченным отдела уголовного розыска” у квазіполіції росіян у Куп’янську.

У відділку карного розшуку був Роман Білогуров.

Віталій Новіченко влаштувався до іншої структури росіян – інспектором патрульної служби, проте теж підозрюється у катуваннях людей.

Олег Благодатський теж був задіяний до праці у катівні у центрі Куп’янська. Він зрадив українській присязі, бо до лютого 2022 року працював патрульним поліції.

Віталій Калашніков (1983 року народження) є учасником незаконного збройного формування так званої “ЛНР”.

Олексій Клочко, командир 2-го окремого спеціального штурмового батальйону 1-го армійського корпусу так званої “ДНР”, командир спеціального підрозділу “ПАТРІОТ”.

Василь Штець (1976 року народження) – це військовослужбовець ЗС РФ, кулеметник 2-го відділення 2-го взводу 9-ї роти із позивним “ГРЕК”.

Нагадаємо, колишні поліцейські, бандит, мати з сином, підприємиця, медійник та співробітник енергетичного підприємства працювали на Росію під час повномасштабної війни. Це жителі Харківщини, які отримали від трьох років позбавлення волі до пожиттєвого і вже написали заяви, аби їх забрала Росія. Вони є учасниками проєкту “Хочу к своим”. Поки що росіяни забрали тільки одну цивільну з Харківщини: хто вона така.

Автор: Юлія Агєєва

Джерело: KHARKIV Today