Чому зриваються закупівлі одягу для Сил оборони

Державний оператор тилу — агенція, яка проводить незбройні закупівлі для армії ,— уже кілька місяців не може придбати одяг військовим. У квітні через неявку виробників скасували 27 тендерів: підприємства не влаштувала запропонована ДОТом ціна. У травні очікувану вартість підняли й оголосили новий тендер. Проте жоден виробник одягу знову не взяв у ньому участі. Те ж відбулось і в червні. Як результат, уже кілька місяців ДОТ не може придбати, зокрема, сорочки-поло, маскувальні костюми, спідню білизну та зимові куртки.

Суспільне зʼясовувало, як скасовані торги можуть вплинути на постачання одягу війську й чи зможуть бійці купувати його самостійно за державний кошт.

У квітні Державний оператор тилу вийшов на торги Prozorro. Тоді Сили логістики — окремий рід сил ЗСУ, що відповідає за забезпечення і зберігання озброєння та речей, — заявили про додаткову потребу в одязі для військових.

Тобто ці закупівлі часткові: основну частину одягу ДОТ законтрактував раніше. Як пояснила Суспільному директорка програми речового майна оператора Вікторія Виноградова, у Сил логістики не було ресурсу закупити всю необхідну партію одразу, тому пізніше вони сформували додаткову заявку.

Ці закупівлі стосуються потреб військових у 3-4 кварталі. Мова про 18 видів одягу — зокрема, сорочки-поло, кашкети, панами, штани, рукавиці та спальні мішки.

Торги не відбулися з єдиної причини: жоден виробник одягу на них не подався. “Терміни поставки, занижена очікувана вартість, відповідальність виключно на постачальнику роблять участь економічно необґрунтованою”, — пояснила Суспільному директорка компанії “Ніка-Текст Плюс” Богдана Сидоренко. Також у себе на фейсбук-сторінці власник компанії “Текстиль-контакт” Олександр Соколовський причиною ігнорування компанією торгів назвав низьку ціну, яку встановив ДОТ.

“А що вас здивувало, якщо в цих торгах ви чомусь поставили очікувану вартість на 13-27% нижче, ніж минулого року (в якому і так ми працювали на межі рентабельності)? — звернувся він у дописі до оператора. — Тому, попри те, що багато фабрик зараз без роботи, ніхто з реальних виробничників не буде підписувати контракти з цінами нижче собівартості”.

Якщо порівняти ціни торішніх контрактів Державного оператора тилу й запропоновані у квітні — вони дійсно зменшились. Так, зимові штани 2024 році коштували 2188 грн, цьогоріч ДОТ хотів їх закупити по 1724 грн. Так само з маскувальними костюмами, фуфайками та сорочками-поло.

Вікторія Виноградова пояснює позицію ДОТ: знизити ціну вирішили, проаналізувавши контракти учасників торішнього тендеру з іншими державними замовниками. Виявилось, що виробники одягу тоді продавали той же товар дешевше, ніж ДОТу — іноді більш ніж удвічі.

Суспільне намагалось поспілкуватись про це з профільними компаніями — зокрема, “Текстиль-контакт”, “Роза” і “Астра люкс”. Відповіли лише у вже згаданій “Ніка-Текст Плюс”: ця компанія дешевших контрактів не укладала. Попри це, варто врахувати, що порівняно з минулим роком через девальвацію гривні, інфляцію та здорожчання логістики на 10-15% зросла собівартість виробництва. Відповідно, ціни 2024 року, від яких відштовхувались у ДОТ, вже не є реалістичними, вважає Сидоренко.

Здорожчує товар і сама співпраця з Держоператором тилу. Зокрема, ДОТ має вищі вимоги до пакування товару, а ще зобовʼязує виробників проводити щонайменше пʼять лабораторних випробувань на кожну партію товару. “Ціни на них із січня-лютого цього року зросли на 30%”, — каже Сидоренко.

Щоправда, виникає питання щодо можливого узгодження дій виробників. Після квітневих тендерів ДОТ відкрив нові — з цінами або на рівні 2024 року, або вищими. Однак виробники ігнорують і їх.

За словами заступниці Голови громадської Антикорупційної ради при Міноборони Тетяни Ніколаєнко, конфлікт між виробниками та агенцією давній, проте вперше заблокував закупівлі. “ДОТу й Міністерству оборони варто провести ширші зустрічі з виробниками, послухати їх і все-таки знайти якийсь консенсус”, — каже Ніколаєнко.

Це зараз і відбувається, каже Суспільному Вікторія Виноградова. Зараз у ДОТ розглядають дві зміни, які можуть покращити ситуацію. Перша — запровадити фіксований відсоток прибутку компаній. Схожа схема нині працює щодо виробників озброєння, зокрема БПЛА. Вони можуть закладати в контракти до 25% прибутку. Друга — впроваджувати реімбурсацію, тобто повернення державою коштів військовим за купівлю одягу. “Скоро буде опитування в “Армії+” для наших військових, щоб зрозуміти, які позиції для них були б цікаві”, — каже Виноградова.

Проте в Антикорупційній раді при Міноборони та громадській організації StateWatch зазначили, що реімбурсацію варто робити точковою — інакше під загрозою опиняться закупівлі як такі. Компенсувати військовим можна, зокрема, витрати на засоби гігієни, певний жіночий одяг чи окремі предмети уніформи.

Є проблема і з фіксованим прибутком. За словами Сидоренко, це “майже неможливо або приречено на нерівність” — адже в різних виробників різна собівартість товару. “Якщо буде єдина прибуткова надбавка, виграє той, у кого найнижчі витрати, а решта просто вийдуть з ринку”, — каже підприємиця.

Оптимальний вихід із ситуації Сидоренко бачить у відмові ДОТ від орієнтації на мінімальні ціни минулих аукціонів — натомість відштовхуватись варто від середньої ціни комерційних пропозицій усіх підприємств.

У суперечці з ДОТ на поступки мали б піти й виробники, вважає аналітикиня StateWatch Катерина Мітєва. Для них держоператор — найбільший замовник із найбільшими бюджетами. Та й, зрештою, одяг для військових вважати суто комерційною справою неетично.

“Попри всі бізнес-процеси постачальники мають розуміти, що в країні йде війна. І робити свій внесок з усвідомленням, що зараз потрібно перемогти ворога. А далі вже думати про маржу і все інше”, — каже Мітєва.

Автор: Андрій Стасюк

Джерело: Суспільне