«Дія.City Invest» має створити прецедент, коли в Україні з’явиться реєстрований венчурний фонд» — Олександр Борняков про нову ініціативу

Нещодавно, український уряд ініціював проєкт «Дія.

City Invest», який може створити більш сприятливі умови для венчурного ринку.

Ця ініціатива, розроблена Мінцифрою спільно з Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку, має на меті спростити і пришвидшити процес створення і реєстрації венчурних фондів.

Цей проєкт дозволить українським стартапам, маючи українську реєстрацію, залучати інвестиції без необхідності виїжджати за кордон.

Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації України, у розмові з AIN розповів про те, як «Дія.

City Invest» допоможе стартапам залучати інвестиції та змінить венчурний ринок в Україні.

Деталі ініціативи «Дія.

City Invest» Почнемо одразу з контексту.

Розкажіть читачам, що таке «Дія.

City Invest», на що спрямована ця ініціатива, і як вона допоможе українським стартапам? По-перше, «Дія.

City Invest» — це проєкт, спрямований на створення сприятливих умов для створення венчурних фондів.

Фактично, це — закон, який буде регламентувати, як створити венчурний фонд в Україні з українською реєстрацією.

Швидко і просто.

Як допоможе стартапам? Інвестиції в стартапи – це як паливо для машини.

Тож, якщо з'являтиметься більше венчурних фондів, у стартапів буде більше шансів отримати фінансування, не виїжджаючи з країни, маючи українську реєстрацію.

І, відповідно, більше шансів досягти успіху.

Хто розробляє проєкт і хто ним керуватиме? Це результат співпраці Мінцифри та Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку [далі — НКЦПФР або Нацкомісія].

Спочатку ми сформували концепцію, як цей проект має виглядати, які основні засади, яка загальна канва.

Нацкомісія, як регулятор, виступила з підтримкою, адже вони займаються регулюванням венчурних фондів в Україні.

Коли ми запропонували їм цю ідею, вони її підтримали, адже добре розуміють цей ринок.

Після цього ми створили фреймворк, як цей проєкт має працювати, і синхронізували наші ідеї з чинним законодавством.

Щодо керівництва: це спільний проєкт, у якому керівництво здійснюється обома сторонами.

Проєкт не може очолити єдиний керівник, бо він достатньо складний і є частиною зобов’язань перед Європейським Союзом щодо регулювання фінансів.

Більше того, ідея зробити все просто і швидко навіть у самій Європі не дуже поширена.

Ми ж хочемо дозволити створити все, як зараз у «Дії» — зареєструватися на порталі і отримати підтвердження реєстрації вже за кілька тижнів.

А як зараз функціонує венчурний ринок? І як «Дія.

City Invest» дозволить спростити увесь процес реєстрації чи зробити його прозорішим? Давайте будемо відвертими.

Україні, на жаль, немає венчурного ринку [такого як в Європі — ред.].

Такого поняття як «український венчурний фонд» майже не існує.

Є згадки в законодавстві, є деякі фонди, які юридично існують, але вони не працюють так, як повинні.

В нас є класні проєкти, класні фаундери, іноді з дуже крутими ідеями, навіть є єдинороги з України, але де вони отримували інвестиції? Точно не з українських фондів.

Венчурний ринок добре працює в Сполучених Штатах, у Великобританії, в Євросоюзі — бо там є єдині під це правила.

В Україні ж створення фонду займає дуже багато часу та коштів, і це не дає можливості для гнучкої роботи.

Тому «Дія.

City Invest» має створити прецедент, коли в Україні з'явиться реєстрований венчурний фонд, який зможе працювати за міжнародними стандартами.

Вплив на венчурний ринок Коли з'явиться легальна складова, наскільки це вплине на приток іноземного капіталу в Україну? Вплине позитивно, адже ми хочемо запропонувати їм [іноземним інвесторам — ред.] процес, який є для них зрозумілим.

Вони не будуть змушені наймати локальних представників або вести складні переговори з незрозумілими умовами.

Процес реєстрації стане простим і швидким, а правила чіткими та зрозумілими.

Це дозволить іноземним інвесторам з легкістю входити на ринок України, що, в свою чергу, підвищить інвестиційну привабливість країни.

Крім того, стане легше не лише для іноземців створювати тут фонди, але й для українців залучати іноземні інвестиції в свої венчурні фонди.

Раніше повідомлялось, що в планах — створення кількох фондів до кінця 2025 року.

Чи маєте точніші цифри? До кінця цього року ми лише плануємо ухвалити цей закон.

Після завершення законодавчих процедур перші заявки ми зможемо приймати не раніше, ніж у першому кварталі наступного року.

Наша головна мета цього року — розробити фреймворк, який упростить процес створення фондів до кількох тижнів, а не місяців.

Чи матиме Мінцифри вплив на роботу цих фондів і чи будуть якісь обмеження? Вплив матиме лише Нацкомісія як регулювальник.

Вони видаватимуть дозволи на реєстрацію та будуть проводити усі перевірки.

Місія Мінцифри — допомогти створити спрощену систему, де все можна зробити плюс-мінус онлайн.

Щодо обмежень: ми вирішили встановити ліміт на розмір фонду до 20 млн євро, з можливістю збільшити розмір удвічі після року роботи, і обмежити кількість партнерів [партнерів з обмеженою відповідальністю — ред.] до 10.

Важливо також, що цей фонд зможе інвестувати тільки в стартапи, які є частиною «Дія.

City», і не співпрацював з країною-агресором.

Це дозволить зменшити можливі ризики, що фонд не працюватиме належним чином.

Виникає питання, чи немає ризику створення нерівних умов для стартапів чи фондів, які були створені до цього фреймворку або поза його межами? Тут важливо розуміти, що нічого не було створено за межами «Дія.

City Invest».

Я не знаю про існування жодного реєстрованого венчурного фонду в Україні.

Якщо немає конкуренції, то цей фреймворк нічого не зламає.

Я так розумію, що ви таким чином хочете більше компаній, скажімо так, переманити в «Дія.

City»? Зовсім ні.

Наша увага саме на створенні венчурних фондів в Україні.

Вимога, щоб інвестиції були саме в компанії в «Дія.

City», виникла тому, що для НКЦПФР це ознака того, що компанія, в яку інвестують, вже пройшла аудит і їй можна довіряти.

Це сильно спрощує надання дозволу на створення фонду, адже для держави «Дія.

City» є зрозумілим правовим полем, у якому існує та чи інша компанія.

Вони регулярно проходять аудит, декларують свої показники, тож регулятору легше здійснювати свої функції.

Найближчі плани та очікування Глобальніше, який економічний ефект очікуєте від «Дія.

City Invest» в найближчі 3-5 років? Наш ключовий макропоказник — досягти середньоєвропейського рівня кількості стартапів – там їх близько 500 стартапів на мільйон населення.

У нас же він на рівні 30 на мільйон населення, а дехто взагалі дає лише 7-5.

Підвищення цього показника дозволить створити більше робочих місць і залучити більше інвестицій.

Це також допоможе зменшити залежність від кредитів, замінивши їх на інвестиції.

Відповідно, збільшиться дохід держави, що важливо для відбудови, для підтримки війська, і загалом розбудови технологічного сектору.

На прикладі «Дія.

City» ми же бачимо, як завдяки правильному регулювання є позитив у сплаті податків.

Із цим проєктом має бути схожа історія, завдяки кращому регулювання буде більше грошей, а більше грошей ознавчає менший тиск на гривню.

Зрештою — це краще економічне середовище всередині країни.

І останнє питання, яке ми вже трохи зачепили: яка дорожня карта «Дія.

City Invest» до кінця 2025 року та на початок 2026 року? Перш за все, ми маємо доопрацювати концепт закону.

Ми вже його погодили на вищому рівні між Мінцифрою та Нацкомісією, хочемо його фіналізувати і показати депутатам та всім на ринку.

Далі буде реєстрація законопроєкту в парламенті, залучення податкового комітету, голосування у двох читаннях.

А в наступному році сподіваємось, що цей сервіс вже запуститься і почне функціонувати.

Тоді ж розпочнемо прийом заявок і приступимо до створення нових фондів.

City Invest».

Обіцяють, що венчурний фонд можна буде створити за тиждень.