Як компанії інвестують у шкільну освіту та чому STEM — це нова точка впливу для технобрендів — колонка

Олександра Шевченко, керівниця відділу партнерств і комунікацій фонду savED, у колонці для AIN розповідає, як сьогодні ІТ-галузь може ефективно підтримувати освіту в постраждалих від війни регіонах і чому це стає невід’ємною частиною КСВ-стратегій деяких компаній.

У скільки обійдуться Україні нинішні освітні втрати дітей під час війни? Якщо коротко відповісти цифрами з дослідження Світового банку: у понад 5,5 мільярдів доларів.

І цифра щодня зростає.

Це ціна навчальних прогалин і ресоціалізації в учнів, що роками вчаться онлайн у прифронтових регіонах, бо школа або зруйнована, або непридатна для безпечних уроків.

Те, що наслідки розвитку нинішнього покоління зрештою торкнуться різних ринків, які вже зараз потребують нових спеціалістів, усвідомлюють у бізнес-середовищі.

Одними з активних партнерів благодійних проєктів у відновленні освіти та соціального життя в малих громадах стають технологічні компанії.

Коли почуєте, що діти в прифронтових громадах друкують на 3D-принтерах, програмують лазери та створюють штучну чорну ікру в нових шкільних лабораторіях — будьте певні, там не обійшлося без підтримки благодійних проєктів і їхніх технологічних партнерів.

Уже є історії, коли ІТ-компанії системно інвестують у великі інфраструктурні освітні ініціативи в малих постраждалих громадах — підземні школи, STEM-класи та навчальні центри в сільських будинках культури.

Уже можна впевнено сказати, що підтримка освіти важлива для техно-гігантів і філантропій у розвитку власного бренду під час війни.

Це game changer у стратегії впливу, вихід за межі ІТ-бульбашки, крок до прямої роботи з молоддю та видимі результати, якими пишається не лише команда, а й спільнота на ринку.

Розгляньмо детальніше можливості, які відкривають своєчасні й актуальні ініціативи в постраждалих громадах.

Нові пріоритети в КСВ-стратегії Тенденція підтримки освітньої сфери як одного з напрямів розвитку соціально відповідального бізнесу активно формувалася серед технологічних компаній в Україні останні роки.

Загальна мета незмінна — підтримати сталий розвиток людського капіталу, зокрема майбутніх фахівців галузі, через якісну профорієнтацію, інвестиції в талановиту молодь і матеріально-технічне забезпечення шкіл та університетів.

Однак саме умови повномасштабної війни стимулювали появу кардинально нових підходів до цього.

Якщо до 2022 року йшлося про вдосконалення наявних навчальних можливостей і появу нових, то в умовах війни це про відновлення та порятунок бази, на якій в принципі тримається освіта у регіонах.

Це про реальність, де кожен сьомий навчальний заклад в країні зазнав ушкоджень або руйнувань внаслідок обстрілів.

До прикладу, на Харківщині і Миколаївщині є громади, де не лишилося жодної школи чи садочка.

Але нове покоління втрачає не лише стіни, у яких можна навчатися.

Уже четвертий рік поспіль воно втрачає важливі soft skills через тривале дистанційне навчання.

Нині маємо майже 400 тисяч школярів в Україні, для яких усі освітні активності зводяться до спілкування з учителем через екран.

Задачі підтримки освіти зараз геть відрізняються від тих, якими вони були раніше.

Нам потрібні швидкі й гнучкі рішення з повернення офлайнових освітніх сервісів, які працюватимуть уже сьогодні, щоб у наших дітей і підлітків було «завтра».

І ця візія дуже органічно доповнила пазл у стратегічному баченні компаній щодо своєї ролі в соціальних ініціативах під час війни.

Ба більше, у команд є чітке усвідомлення, що благодійні освітні проєкти в нових реаліях дають вихід на ширшу аудиторію, не дотичну до ІТ або технологій, а отже — розвиток меж впливу та нове звучання голосу бренду як соціально свідомого.

Як це працює на практиці? Ефективні й адаптивні рішення як game changer В умовах затяжної війни на часі є «швидка освітня допомога» там, де життя на межі й потребує базового відновлення.

Це деокуповані та прифронтові громади, а також малі містечка та села, які не мають достатнього фінансування для поновлення доступу до офлайн-навчання.

Наприклад, ми у фонді savED у таких населених пунктах втілюємо інфраструктурні, освітні та соціальні проєкти, які дають змогу оперативно нормалізувати навчання дітей, а отже — і життя їхніх батьків, тобто працездатного населення громад, яке потенційно обере залишитися вдома, а не покидати своє селище в пошуках кращих умов.

Залежно від безпекової ситуації, це різні моделі проєктів у понад 90 громадах.

На Харківщині через близькість фронту ефективними є лише підземні локації для навчання, а на Дніпропетровщині та Миколаївщині вже маємо кейси, коли в умовах повністю знищеної освітньої інфраструктури вдавалося створити альтернативні простори на базі будинків культури та сільських амбулаторій, які ще кілька років тому було нереально уявити місцем для уроків.

З більшістю рішень, які сьогодні на часі, бізнес-сектор ніколи раніше не стикався як з обʼєктом інвестування, а дехто навіть не знав, що таке існує.

Однак важливо, що свідомі бренди виявляють ініціативу підтримувати те, що працює.

Саме технологічні компанії вже традиційно приходять із запитом на створення таких проєктів, які розв’яжуть проблему відновлення життя в громадах і дадуть чіткі результати: сотні й тисячі дітей, що повертаються на навчання завдяки партнерам, отримують доступ до сучасних технологій і реалізують свій потенціал навіть у тих місцях, де вже немає школи.

Це кейси, які стають першими у своєму роді в портфоліо брендів: як-от облаштування шести центрів позашкілля на Дніпропетровщині та цілої підземної школи на Харківщині з ЕРАМ.

До цього компанія ніколи раніше не втілювала інфраструктурних ініціатив у шкільній освіті.

Пряме залучення громад до технологічного розвитку Незалежно від масштабу пілотних благодійних проєктів — від збору блекаутних рюкзаків для школярів до створення підземних ІТ-класів — після їхньої реалізації фідбек партнерів часто свідчить про бажання розширювати кастомізовані ініціативи в громадах і апгрейдити їх.

Коли є випробувані дієві інструменти для задоволення базових освітніх потреб, з’являється чіткий запит на залучення учнівської спільноти до розвитку технологій та інноваційних проєктів.

Синергія між цим прагненням і комплексним підходом до роботи в громадах у моїй практиці з фондом savED переросла в новий благодійний напрям — створення формату DIY-просторів (у перекладі з англійської «Do It Yourself» — «зроби це сам»).

У 2024 році ми вперше реалізували таку локацію в селищі Березнегувате на Миколаївщині спільно з Mac.

Paw Foundation.

Це формат дослідницької лабораторії для школярів, де учні можуть на практиці випробовувати STEM-навички.

Йдеться про галузі, що є основою розвитку дітей за природничо-технічним напрямом: 3D-моделювання і друк, робототехніка, програмування, гравіювання, біотехнології, наукові та медіапроєкти.

У великих містах України, як-от Київ чи Львів, подібні осередки є успішними кейсами, що зарекомендували себе ще до повномасштабної війни.

Але коли йдеться про малі прифронтові громади — це новаторська відповідь на потребу там, де діти три роки не ходять до школи через регулярні обстріли.

І саме в таких місцях освітянам і школярам критично не вистачає технічних ресурсів і програм наставництва, щоб розвивати практичні навички учнів офлайн.

Цьогоріч навесні два нових таких осередки зʼявилися на Дніпропетровщині за підтримки Tokarev Foundation і міжнародної компанії GEA.

Важлива частина цих проєктів — запит самих громад.

Компанії готові втілювати ідею там, де діти та освітяни самі прагнуть розвивати STEM, але не мають можливостей.

У селищі Царичанка учні разом із вчителем інформатики раніше створювали модель керованого робота-станка для малювання з підручних матеріалів — кулькових ручок і комп’ютерних деталей.

У новому DIY-просторі підлітки вже працюють із професійними лазерами, граверами та 3D-принтерами, а STEM-курси вони опановують за спеціальними освітніми програмами з тьюторами.

Для компаній-партнерів це водночас і участь у компенсації освітніх втрат дітей на технологічному рівні, і профорієнтація та підсилення юних талантів.

Про останнє поговоримо ширше.

Реальна робота з дітьми та підлітками Створити STEM-осередок або підземну школу — це не історія про роздачу ноутбуків і планшетів.

Це про регулярну пряму роботу з учнями різного віку.

До прикладу, у реалізації DIY-осередків технологічні компанії безпосередньо долучаються до змістового наповнення просторів, створення програм розвитку локацій, аналізу запиту громад і молоді.

У результаті формується ширша картина аудиторії та реальні можливості впливати на її залучення в галузь.

І тут стається справжній метч із тим, чого сьогодні потребують, власне, школярі.

За даними цьогорічного дослідження «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні», 8 із 10 дітей замислюються про омріяну професію, але тільки 3 з 10 можуть її конкретно назвати.

Шкільна профорієнтація є дуже фрагментарною через брак системності і майже нульове залучення фахівців із компаній, готових поділитися досвідом.

Через це професійні очікування часто формуються ізольовано, без звʼязку з ринком праці.

Якщо ж говорити конкретніше про технічні сфери, то на сьогодні лише один із десяти опитаних підлітків бере участь у STEM-гуртках.

Тобто можна говорити про значну частку школярів, які навіть не взаємодіють із практичними можливостями цієї галузі.

Існує очевидний розрив з очікуваннями дітей щодо майбутньої професії та потребами України в спеціалістах.

Це виклик у профорієнтації на найближчі роки, який накладається на умови війни.

Створити прямий зв’язок між компаніями та підлітками з малих громад ефективно вдається завдяки соціальним благодійним проєктам для молоді.

Як приклад — освітня програма UActive.

Цю ініціативу фонд savED втілює з 2023-го завдяки американській неурядовій організації Spirit of America, а від року до року отримує підтримку різних міжнародних партнерів.

Програма передбачає 15-тижневе навчання школярів проєктного менеджменту та розроблення власних суспільно корисних проєктів у рідних містечках і селах.

За час існування програму закінчили понад 700 учнів з трьох українських регіонів і реалізували понад 30 власних проєктів — від гуртків 3D-друку до кіноклубів і молодіжних центрів у селищах.

Кожна з команд підлітків працює з дорослими менторами, що допомагають їм у підготовці до пітчингу ідеї професійному журі, а в разі отримання стартового фінансування в 5 тисяч доларів від партнерів діти працюють над реалізацією та розвитком своєї ініціативи за підтримки спільноти UActive.

Це про реальний вплив активної молоді на життя своїх громад, розвиток лідерських навичок і профорієнтацію.

На різних етапах учасників програми підтримують технологічні партнери — від фінансування ідей, як це зробили SQUAD у 2023 році для команди з Кагарлика на Київщині, до розвитку потенціалу дітей у широкій перспективі.

Цієї весни школярам із постраждалого села Шпитьки, яка створила свій STEM-простір, компанія Ed.

Pro надала доступ до повного навчального модуля з основ 3D-друку.

А для особистого нетворку з молоддю команда ЕРАМ організувала в межах щорічних освітніх мандрівок UActive візити для 60 підлітків-випускників програми до свого львівського хабу.

Там школярі познайомилися з роботою ІТ-компанії зсередини, дослідили можливості професійного розвитку, різноманіття спеціальностей, які є затребуваними, а також отримали інсайти про лідерські навички у втіленні масштабних технологічних проєктів.

Після цього в наступному сезоні програми фахівці ЕРАМ також стануть менторами нових команд підлітків і допоможуть їм реалізувати ініціативи в громадах.

Тож які ключові бенефіти для компаній дає системна робота з благодійними освітніми проєктами під час війни? Актуальна стратегія соціального впливу бренду.

Компанії долучаються до своєчасних рішень, які закривають потреби розвитку дітей в умовах освітньої кризи та воєнної невизначеності.

Це водночас дає вихід за межі бульбашки: відбувається зростання видимості бренду як свідомого на ринку, а також у полі зору ширшої аудиторії — батьків і підлітків.

Останні впродовж найближчих років стануть частиною українського ринку спеціалістів.

Ефективні результати, які можна прогнозувати завдяки готовим моделям роботи з громадами.

У співпраці з благодійними проєктами стається синергія ідеї бренду та рішення досвідчених імплементаторів з громадського сектору.

Ініціативи працюють кастомізовано — з урахуванням контексту воєнних реалій для конкретних цільових груп.

Робота зі змістовими освітніми рішеннями.

Компанія може безпосередньо брати участь у навчанні школярів, розвитку профільних програм у сфері STEM і забезпеченні необхідних майданчиків для їхнього впровадження — як-от створенні DIY-лабораторій.

Профорієнтація дітей і підлітків ще у школі.

Живий контакт з учнями дає поштовх зламу стіни між молодіжною аудиторією, яка лише почала шлях самовизначення, та ринком фахівців.

Завдяки комплексним освітнім програмам для активних підлітків і соціальним ініціативам у малих громадах можна якомога раніше показати реальні можливості технологічної галузі дітям.

Вибудовуйте партнерські відносини з проєктами, які відповідають цінностям вашого бренду та відгукуються вашим глобальним цілям розвитку.

Великі ініціативи заради майбутнього починаються з адаптивних і системних рішень для наших дітей тут і зараз.

Нині маємо ті часи випробувань в Україні, коли підтримка освіти потребує індивідуальних підходів і глибокого розуміння контекстів.

Гайд від керівниці напрямку в Mac.