/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F1514803742d1fbe0065b3457d88aa1a6.jpg)
«Кайдашева сім’я проти упирів» Олексія Деканя: новий мешап, що лоскоче нерви. Рецензія ITC.ua
Ми вже писали про книгу «Кайдашева сім‘я проти зомбі» українського письменника Олексія Деканя. Цей мешап поєднав українську класику та ходячих мерців, заслужено привернув до себе увагу читачів, тому письменник випустив продовження «Кайдашева сім’я проти упирів». І тепер вже у видавництві «НК-Богдан». Якщо ви читали перший твір, то саме час взятися за другий. А якщо ви не чули про це взагалі нічого, то рекомендуємо ознайомитися. Особливо це сподобається фанатам історій про нечисть, жахастиків, екшену, пригод та сімейних драм.
Плюси:
гарна якість видання та жанрова обкладинка; влучне поєднання української класики з темним фентезі, містикою, жахами тощо; потужна атмосфера книги; стриманий, грамотний стиль без надмірного пафосу; достатньо глибокі персонажі, які не перетворилися на карикатури; розширена географія подій і цікаві сюжетні флешбеки-пояснення
Купити в «НК-Богдан»Мінуси:
не усі сприймуть подібні жанрові поєднання; є питання до певних персонажів та їх дій; певні сюжетні елементи затягнуті, деякі недорозкриті
Купити в «НК-Богдан»ITC.ua
«Кайдашева сім’я проти упирів»
Автор Олексій Декань
Видавництво «НК-Богдан»
Мова Українська
Кількість сторінок 208
Обкладинка Тверда
Рік видання 2025
Розмір 130×200 мм
Сайт bohdan-books.com
Стара добра сім’я Кайдашів вже встигла перемолотися з навалою зомбі, втратила деяких родичів, але, попри все, залишилася собою. І от тепер, коли здавалось, що жахіття минуло, а світ очистився від мертв’яків на горизонті з’являються упирі.
Дія твору «Кайдашева сім’я проти упирів» розгортається у добре знаному селі Семигори, де 12 років тому Кайдаші вже пережили зомбі-апокаліпсис. Тепер старший з братів Карпо став старшиною, намагаючись втримати село від нового лиха. Лаврін та Мелашка тепер у звірячій подобі — вона лиса, а він вовк. А ще тут буде повернення Марусі Кайдашихи, котра прагне дати родичам людське обличчя, але, звісно, все йде не за планом. Але головна загроза цієї частини – упирі.
Роман починається флешбеком – розділом, який переносить читача на 40 років назад, у Севастополь, де ми дізнаємося про молодість Омелька та як з’явилися упирі. Цей хід письменника додає історії об’єму, бо тепер ми маємо не лише горор у теперішньому часі, а й містичний корінь з минулого. Також в книзі з’являться персонажі які потішать фанатів авторської трилогії «Нурлінь». Письменник завжди старається об’єднати свої твори, створюючи певний Мультивсесвіт.
Новий роман Олексія Деканя – мешап, що об’єднує традиційний колорит українського села з темним фентезі та містичним слешером. Як і в першому творі письменник свідомо перекидає місток між українською класикою і сучасністю, між тими, хто давно любить українську літературу, і тими, хто прийде за горором, кров’ю та містикою.
На відміну від першої частини, продовження не замикається в межах одного села. Події ведуть читача до Криму, де Омелько знайомиться з африканською відьмою Марусею, і до Мукачівського замку Паланок. Усе це робить географію твору більш динамічною і водночас додає атмосфери – темних лісів, покинутих хат і шепоту забутих духів. У книзі вдало поєднані реалістичний опис побуту з горором і містикою.
Стиль Олексія Деканя, як і раніше, залишається стриманим та іронічним, а головне сучасним та простим для розуміння. Він не робить своїх героїв надміру комічними чи карикатурними. Натомість автор працює з динамікою, атмосферою і характером, що тримає увагу краще за криваві ефекти. Проте деякі дії героїв іноді викликають питання, бо вони поводяться нелогічно та дивно.
Також треба розуміти певні жанрові умовності, що іноді вигулькують тут і там, а ще автор іноді не дуже вміло пояснює ті чи інші сюжетні рішення, появу певних речей, деякі події тощо. Іноді це все ж, напевно, можна віднести до тієї самої жанрової умовності, але не завжди.
Водночас ідея мешапу тут все ще працює не як дешевий трюк, а як спосіб «перезавантаження» класики для сучасного читача. Читаючи «Кайдашеву сім’ю проти упирів», можна впіймати себе на думці: «А чому б не перечитати оригінал?» Саме в цьому і полягає справжня сила таких книжок, саме так відбувається популярізація літератури загалом.
Додатково відзначу деякі мінуси, частину з яких озвучував вище. Попри невеликий об’єм твору (208 сторінок) сюжет місцями здається розтягнутим, окремі сцени написані більш розлого, ніж того вимагає динаміка, а іноді, навпаки хочеться деталей, яких автор не дає. Ну й як завжди залишаться ті, які не оцінять сам жанр мешапу — поєднання драматичної, і не тільки, атмосфери української класики із жанровими елементами, жахастиками, потворами тощо.
Продовження вийшло у новому, для письменника, видавництві «НК-Богдан» відразу у двох варіантах. Перший — білий, у стилі «Кайдашева сім‘я проти зомбі», яке виходило ще у видавництві «ТУТ». І другий, чорний, той що в мене. І він мені подобається більше. Якість книги гарна, картинка в обох випадках жанрова, що мене дуже тішить, є лясе, атмосферні малюнки та оформлення сторінок, хороший папір і зручний для читання шрифт.
Висновок:
«Кайдашева сім’я проти упирів» – приклад сміливої сучасної української фантастичної літератури, яка не боїться гратися з жанрами, змішувати традиції з горором, класичну сатиру з містикою тощо. І робить це так, що виходить щось свіже, живе і, головне, цікаве.
Нова книга, та й перша теж, не просто ще один мешап, а приклад того, як можна оживити класику, зробивши її цікавою для нових поколінь. Попри деякі недоліки, «Кайдашева сім’я проти упирів» читається просто та швидко, лякає, смішить і змушує замислитися. А головне – лишає посмак і бажання стежити, що ще вигадає письменник. І здається, він нас ще не раз здивує.
Купити в «НК-Богдан»