Почуємо крики жаху? Чим для Росії може обернутися офіційне визнання "Талібану"

Міністерство закордонних справ Росії повідомило про прийняття копій вірчих грамот від нового посла Афганістану Гуль Хасана, що фактично означає офіційне визнання Ісламського Емірату Афганістан, створеного талібами. Таким чином, Москва стала першою країною, яка визнала та налагодила дипломатичні відносини з режимом, який в багатьох державах вважається терористичним.

"Телеграф" з’ясував, якими для РФ можуть бути наслідки цього кроку.

Від ненависті до союзу (або визнання) – один крок

"Талібан" виник у 1994 році, а вже у 1996 році – захопив Кабул та проголосив Ісламський Емірат Афганістан. Росія тоді сприймала "Талібан" як загрозу через підтримку міжнародного тероризму, зокрема зв’язки з Аль-Каїдою. У 1999 році ООН запровадила санкції проти "Талібану" за відмову видати Усаму бен Ладена – терориста та лідера Аль-Каїди – ці санкції підтримала і Москва.

Після теракту 11 вересня 2001 року Росія підтримала операцію США та НАТО в Афганістані. Москва навіть надала логістичну допомогу та дозволила використання повітряного простору. До грудня 2001 року режим "Талібану" був повалений, а відносини з Росією залишалися ворожими. "Талібан" вів партизанську війну проти сил НАТО та нового афганського уряду, підтримуваного Заходом. Росія, хоч і не брала прямої участі у війні, підтримала офіційну владу Афганістану та Північний альянс, щоб запобігти поверненню талібів до влади.

Водночас Москва висловлювала занепокоєння щодо зростання наркотрафіку з Афганістану, бо вважала, що саме "Талібан" сприяє виробництву та експорту опіуму, який потрапляв до РФ через Центральну Азію.

Після окупації Криму, початку російсько-української війни та погіршення відносин з Європою та США, Росія почала переглядати відносини з "Талібаном". На тлі зростання загрози з боку ІД-Хорасан – умовна назва ісламського угруповання у Сирії, що має тісні стосунки з Аль-Каїдою – Москва вбачала у "Талібані" можливого союзника. З’явилися повідомлення про дипломатичні контакти, а у 2018 році представників "Талібану" запросили на переговори у "московському форматі". Росія ж намагалася позиціювати себе як посередника у врегулюванні ситуації в Афганістану.

Після повторного захоплення Кабула у серпні 2021 року "Талібан" знову встановив контроль над країною. Вже з того часу Росія почала підтримувати робочі контакти, акредитувала дипломатів та просувала ідею виключення "Талібану" з переліку терористичних організацій. У грудні 2024 року Держдума Росії ухвалила закон, що дозволяє виключити "Талібан" із переліку терористичних організацій, а 17 квітня 2025 року Верховний суд скасував відповідну заборону.

Як повідомляє МЗС РФ, у четвер, 3 липня 2025 року, російський посол у Кабулі Дмитро Жирнов особисто передав рішення уряду РФ про офіційне визнання Ісламського Емірату Афганістан очільнику МЗС талібів Аміру Хану Муттакі. На будівлі афганського посольства в Москві вивішено запроваджений талібами державний прапор Афганістану.

"Талібан" – партнер від безвиході?

Політолог Олексій Голобуцький в коментарі "Телеграфу" зауважив, що визнання Росією режиму "Талібану" — це не стільки стратегічний крок, скільки спроба створити ілюзію зовнішньополітичного успіху. "Якщо раніше можна було пояснювати намаганням впливати на ситуацію в Центральній Азії — все ж таки Афганістан складає небезпеку для союзників Росії в Середній Азії, таких як Таджикистан — то це було актуально п’ять-шість років тому", — зазначив фахівець.

Голобуцький нагадує, що хоча "Талібан" і був офіційно заборонений у Росії як терористична організація, з 2021 року між сторонами відбувалося активне спілкування: делегації "Талібану" відвідували Росію та брали участь у конференціях. "Росія зараз у ситуації, коли доводиться дружити з тими, хто готовий. У талібів нема нічого, чим можна обмінюватися, крім наркотиків. Але Росія вважає, що навіть у цій ситуації вона може бути потрібною Афганістану, бо там ситуація дуже погана — і економічна, і соціальна, і політична", — зазначив експерт.

На його думку, режим як такий уже не має значення. "Я не бачу великої різниці режимом в КНДР та Афганістані. Думаю, що в Афганістані навіть вільніше жити, ніж у КНДР, бо там роль держави набагато слабша. Шаріат — це в основному в містах. А таджицька, узбецька автономії живуть за своїми правилами. Це дуже слабка держава. І це точно Путіна найменше хвилює", — наголосив він.

Голобуцький також зазначає, що Росія бачить в Афганістані країну з великим людським потенціалом, який може використовуватись у геополітичних інтересах. "Там дуже висока народжуваність, велика кількість напівголодних людей, яких можна використати. Історично Росія боролась за Афганістан ще з Британською імперією в XIX столітті. А зараз вона хоче хоч якісь успіхи показати, бо скрізь провали. От і показали: Талібан визнали — які ми хороші", — сказав політолог.

Щодо спроби здобути симпатії в мусульманському світі експерт зауважує: "З ким виходить, з тим і намагаються стосунки підтримувати. З мусульманським світом Росія має більш-менш нормальні стосунки. Але дати нічого не може — усе вже закінчилося. Колись була зброя, технології ще з Радянського союзу, можна було очолювати боротьбу неприєднаних країн, це все зникає, вмирає. Афганістан — це спроба щось ще зробити, але це вже нічого не принесе", — підсумував фахівець.

"Не пройде й двох років, як ми почуємо крики жаху та істерики"

Народний депутат України Максим Бужанський різко прокоментував рішення Кремля про офіційне визнання Ісламського Емірату Афганістан, очолюваного "Талібаном". У своєму Telegram-каналі парламентар назвав Росію "єдиною", а не "першою" країною, яка пішла на такий крок, і підкреслив, що наслідки цього можуть виявитися непередбачуваними навіть для самої РФ.

На його думку, Росія, яка вважає себе сильною державою, у реальності є "роз’їденим корупцією та фальшем невиразним утворенням", що з погляду середньовічних фундаменталістів ідеально підходить для "донорства ресурсів, передусім людських".

Бужанський також застеріг, що визнання "Талібану" відкриває двері для ідеологічного впливу: "Таліби обов’язково прийдуть за цими ресурсами — офіційно, як держави в державу, перейдуть кордон їхні місіонери, проповідники, агітатори, носії ідеї", — зазначив він. Політик передбачає, що "не мине й двох років", як у самій Росії почнуться "крики жаху і істерики", коли з’ясується, до чого призвело це рішення.

Втім, не Росія одна має плани на Афганістан

Коментуючи визнання Росією режиму "Талібану", азербайджанський політолог, керівник клубу "Південний Кавказ" Ільгар Велізаде в коментарі "Телеграфу" підкреслює: в регіоні вже давно йде змагання між великими гравцями за вплив на Афганістан — і Росія лише намагається не відстати. "Зараз багато регіональних та позарегіональних гравців прагнуть встановити відносини з талібами. Причому кожен має свій резон", — сказав він.

Зокрема, Пакистан давно побоюється, що Афганістан може бути використаний як база для втручання у його внутрішні справи, тому виступив одним з перших партнерів "Талібану". Китай же зацікавлений у природних ресурсах Афганістану, а країни Центральної Азії намагаються зменшити ризики дестабілізації. "Навіть Індія нерідко використовує суперечності між талібами та Пакистаном, щоб посилити свої інструменти впливу у регіоні", — зазначив Велізаде.

На цьому тлі, на його думку, Росія намагається не відставати і прагне зміцнити свою роль у формуванні нової системи регіональної безпеки.

Чи забув "Талібан" війну в Афганістані?

Водночас експерт зауважив, що говорити про те, що Афганістан стане противагою Ірану — передчасно. "Це різні вагові категорії. Іран сам прагне тісних контактів з талібами. Понад 4 млн громадян за різними оцінками приїжджають на заробітки або на постійній основі знаходяться в Ірані. Це також є фактор впливу. Можна говорити про якесь суперництво країн за вплив на талібів і Афганістан. Тому до дій Москви є насторожене ставлення", — сказав Велізаде, вказуючи, що це є додатковим важелем впливу Тегерана.

Політолог також додає, що дії Москви не залишаються непоміченими в регіоні: "Звісно, Росія — лише один з учасників поділу цього "пирога", але вона намагається зайняти передові позиції. Це викликає занепокоєння у суперників, враховуючи складну історію російської присутності в регіоні". За його словами, самі афганці не забули цієї історії — і хоча вони готові вести діалог із Москвою, "будуть намагатися тримати її на відстані".

Нагадаємо, відносини між "Талібаном" і Росією мають коріння у радянсько-афганській війні, хоча сам "Талібан" як рух виник лише у 1994 році, після виведення радянських військ з Афганістану. У 1979 році СРСР вдерся до Афганістану, підтримуючи прокомуністичний уряд, що викликало опір моджахедів — ісламістських угруповань, які отримували допомогу від США, Пакистану та Саудівської Аравії. Майбутні лідери "Талібану", зокрема Мулла Мухаммед Омар, брали участь у цій боротьбі як моджахеди.

Раніше "Телеграф" писав, що Росія переймає досвід "Талібану" в організації шаріатських судів і в’язниць — міністр юстиції Афганістану Абдул Хакім Шареї розповів російському Мін'юсту про принципи ісламського правосуддя.