Російське свавілля призводить до втрати впливу на південному Кавказі

На азербайджанському телебаченні вже кілька днів подається скандал з рейдом на азербайджанську діаспору в російському місті Єкатеринбурзі. Під час рейду російські поліцейські 27.06. затримали 50 людей під приводом їх перевірки на причетність нібито до вбивств у 2001-11 рр. Двоє затриманих загинуло - брати Гусейн і Зіяддін Сафарови. У багатьох інших сліди побоїв.

Азербайджан зажадав розслідування і у відповідь скасував візит парламентської делегації до Росії. 29.06.2025 міністерство культури Азербайджану повідомило, що в країні скасували всі культурні заходи, організовані російськими державними та приватними установами. Це стосується, зокрема, концертів, фестивалів, спектаклів, виставок та інших культурних подій.

Росія продовжує втрачати вплив у Закавказзі, яскравим проявом чого є новий виток конфлікту з Азербайджаном. Одним з головних каталізаторів нинішнього загострення стали події в Єкатеринбурзі, де в ході операції російських силовиків, загинули двоє азербайджанців, дев'ять були заарештовані, а декілька отримали поранення. У Баку це викликало різку реакцію, міністерство закордонних справ Азербайджану викликало представника російського посольства і висловило різкий протест.

В азербайджанському парламенті (Міллі Меджлісе) те, що сталося, було названо «грубим порушенням прав людини», депутат Нагіф Гамзаєв заявив, що дії силовиків були непропорційно жорстокими, а щодо одного із затриманих застосовувалися катування. На думку азербайджанської сторони, інцидент в Єкатеринбурзі є частиною ширшої тенденції систематичного тиску на азербайджанську громаду в Росії, що створює серйозні проблеми у двосторонніх відносинах. Крім того, досі не завершений конфлікт навколо збитого літака AZAL (Азербайджанських авіаліній) і Баку все ще чекає офіційної реакції від Росії, яка остаточно втрачає свій статус «старшого брата» в Закавказзі. Час, коли Баку, як і Єреван з Тбілісі, стримано слухав Москву, давно минув і це видно неозброєним оком.

Російська зовнішня політика на Закавказзі — наочний підручник політичних помилок Кремля, який чіпляється за залишки колишнього впливу, ігноруючи реальну трансформацію регіону. Кремль продовжує робити ставку на залякування та демонстрацію сили. Саме це і стало першопричиною чергового міжнародного скандалу, в результаті якого загинули азербайджанці, що стало черговим прикладом серйозних міжетнічних проблем у РФ. Це не просто внутрішня операція, як намагаються представити в російських ЗМІ, а ляпас азербайджанському народу, який ігнорувати подібне просто не міг. Чи можна уявити, якби точно так само в Баку затримували росіян.

Сигнали з Баку стають все очевиднішими: відмова І. Алієва від поїздки на парад 9 травня до Москви, протест МЗС, парламентські заяви, бойкот російських культурних заходів, але Москва ніби не чує або не хоче чути. У Кремлі продовжують жити в паралельній реальності, де Азербайджан — «молодший партнер», якого можна ігнорувати. Насправді ж Росія своєю політикою стрімко втрачає свої позиції у відносинах з Баку, а також Єреваном і, можливо, навіть з Тбілісі. Сьогодні Азербайджан уже став частиною турецької стратегії зі створення «Великого Турану» в тому числі заповнюючи вакуум напередодні відходу ослабленого «старшого брата».

Спільні турецько-азербайджанські військові навчання, політична координація, газові та інфраструктурні проекти - і РФ в цьому рівнянні просто зайвий елемент. Москва більше не може запропонувати Азербайджану ні економічної вигоди, ні військових гарантій і це бачать всі, крім самої Росії. Інцидент в Єкатеринбурзі став лакмусовим папірцем ставлення російської влади до етнічних меншин. Офіційний Баку говорить про катування, несумірну жорстокість і систематичний тиск і це відбувається в країні, яка ще недавно позиціонувала себе як «друг» азербайджанського народу.

Результатом непродуманих дій Кремля стала втрата репутації Росії. Пройшло вже достатньо часу з моменту інциденту зі збитим літаком AZAL, і в цьому питанні все очевидно, він був збитий ракетою над територією Чечні, проте, російська сторона досі не надала офіційної реакції, внятних вибачень або обіцянки всебічного розслідування. Так не поводяться союзники, і ця тиша оглушлива для Баку. Крім того, РФ не сприймає Азербайджан як рівноправного партнера і там це розуміють.

Заборона на російські культурні заходи — символічна, але дієва акція, Азербайджан дає зрозуміти: «російський світ» тут більше не в пошані. Це не просто відповідь на вбивство в Єкатеринбурзі, а загальне розчарування в російській політиці, в її зневазі до партнерства і поваги інших. Культура, яку Москва завжди використовувала як інструмент «м'якої сили», тепер працює проти неї, а іншого у Росії, крім силових структур і пропаганди, більше не залишилося. Але і з цим у Баку борються: в лютому 2025 року, там оголосили про радикальне скорочення штату прокремлівського ЗМІ «Sputnik Азербайджан».

Як результат - РФ витискують з Південного Кавказу. 30.06.2025 двоє людей, затриманих під час операції в офісі інформаційного агентства «Sputnik Азербайджан» в Баку, були вивезені з території агентства на спеціальних транспортних засобах. Як повідомляє Vesti.az з посиланням на джерела в органах влади, в результаті операції міністерства внутрішніх справ Азербайджану були затримані двоє співробітників Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), що працюють в зазначеному агентстві. Ще в лютому 2025 року офіційним Баку було прийнято рішення про призупинення діяльності агентства «Sputnik Азербайджан» у відповідь на агресивну інформаційну політику РФ, що стосується нібито помилково збитого над Чечнею пасажирського літака з Азербайджану.

На формальному рівні, рішення про затримання двох співробітників російського агентства було прийнято з метою забезпечення паритету між державною азербайджанською пресою за кордоном і діяльністю іноземних журналістів на території країни. Так, чисельність журналістів «Sputnik Азербайджан» мала бути прирівняна до кількості працівників азербайджанських медіа в Росії. Проте, редакція «Sputnik Азербайджан» не виконала цю вимогу і продовжила роботу в колишньому режимі, не призупиняючи діяльність офісу. Росія як ні в чому не бувало продовжує вважати себе «вищою інстанцією» для керівництва колишніх радянських республік, проте, послідовно обпікається – спочатку в Україні, потім в Молдові, тепер в Азербайджані.

На пострадянському просторі уважно відстежують «успіхи» РФ в так званій СВО і роблять відповідні висновки. Цілком очевидно, що РФ глибоко загрузла в Україні і достатніх ресурсів, щоб відновлювати свій вплив на Південному Кавказі у неї уже немає. Росія продовжує жити в минулому, вважаючи себе новим СРСР і не визнаючи суверенітет і незалежність пострадянських країн. Проте, вона однозначно втрачає свій вплив на них і далі ця ситуація буде лише погіршуватися.

Конфлікт РФ з Азербайджаном демонструють провал її політики «м'якої сили» і незадовільну роботу «Россотрудничества». Мир і стабільність на Південному Кавказі можливі лише при визнанні права народів, що проживають там, на самостійне визначення свого майбутнього без зовнішнього тиску і конфліктів. Ігнорування права на суб'єктність окремих народів веде до воєн без кінця, в яких і Росія може опинитися в програвших. Головна проблема полягає в тому, що Кремль продовжує вважати, що може вирішувати, як саме потрібно жити сусіднім країнам.