Слава Вавилону та річки Євфрат: археологи розкопали 3000-річний месопотамський гімн

Експерти вважають, що текст був настільки значущим, що його неодноразово копіювали та вчили школярі. Гімн віднайшли завдяки археологічним дослідженням, спрямованим на реконструкцію культурної спадщини міста, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Професор Енріке Хіменес з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана та доктор Анмар Фадхіл з Багдадського університету виявили значну частину оригінальної композиції, яка колись складалася з 250 рядків. Через пошкодження від нього залишилося лише близько двох третин, проте гімн з'являється на більш ніж 30 табличках, датованих між VII й I століттями до н. е.

Нещодавно віднайдений стародавній гімн показав, наскільки глибоко жителі Вавилону цінували своє місто майже 3000 років тому. Гімн, написаний клинописом на десятках глиняних табличок, оспівує красу Вавилону, його жителів і життєдайну річку Євфрат. Експерти вважають, що текст був настільки значущим, що його неодноразово копіювали та вчили школярів. Попри те, що гімн був втрачений з плином часу, він знову з'явився завдяки археологічним дослідженням, спрямованим на відновлення культурної спадщини міста.

Професор Енріке Хіменес з Людвіг-Максиміліанського університету в Мюнхені та доктор Анмар Фадхіл з Багдадського університету виявили значну частину оригінального твору, який колись налічував близько 250 рядків. Через пошкодження, завдані протягом століть, збереглося лише близько двох третин тексту, проте гімн з'являється на понад 30 табличках, датованих VII–I століттями до н. е. Хіменес зазначив, що гімн "описує Вавилон у всій його величі та дає уявлення про життя його мешканців, чоловіків і жінок". Повторні спроби викарбувати текст на глині свідчать про те, що він мав велике значення для мешканців міста.

Гімн починається з вшанування Мардука, покровителя Вавилону, та благословень, які йому приписують. Далі йде хвала його храму, Есагілу, та самому місту. Описи містять ідеалізовані зображення архітектури Вавилону, таких як його ворота та стіни, і порівнюють місто з дорогоцінними каменями та пишними садами.

Річка Євфрат також займає чільне місце, її славлять за щорічні повені, які живили навколишні поля. Один вірш описує щедрість сезону в поетичних деталях:

"Його поля рясніють травами та квітами,

Його луки, в яскравому цвітінні, проростають ячменем,

З якого, зібрані, стоси укладені,

Стада та отари лежать на зелених пасовищах,

Багатство та пишність — те, що личить людству —

Даруються, примножуються та щедро роздаються".

Такі вишукані описи природи рідко зустрічаються в месопотамських текстах, що робить цей гімн особливо цінним для вчених.

Поряд з описами ландшафту, гімн також відображає вавилонські цінності. Він висвітлює справедливість, турботу про сиріт та повагу до законів. Примітно, що в ньому згадується про іноземців, а саме про іноземних священиків, яких шанують, хоча це, можливо, не відображало реальність для всіх чужинців.

Жінки отримують обмежене визнання, їх хвалять за "відданість і розсудливість", що свідчить про більш обмежені ролі, які їм відводилися в цей період. Проте це залишається одним з небагатьох письмових згадок про жінок у вавилонській культурі.

Широке використання гімну в освіті демонструє його значення. "Незвично, що такий популярний у свій час текст був нам невідомий дотепер", — зазначив Хіменес, який бере участь у ширшому проєкті з оцифрування всіх відомих фрагментів клинопису.

Раніше Фокус писав про елітну резиденцію, яку розкопали у Північній Македонії. Знахідка, розташована на пагорбі Градіште, датується кінцем IV століття до н. е.

Також ми розповідали про дослідження древньої ДНК з Єгипту. Вченим вдалося встановити несподівані генетичні зв'язки.