Українців лякають великими тарифами після війни: що та як може подорожчати

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко заявив, що після завершення війни в Україні може відбутися різке зростання тарифів на базові ресурси. За його словами, ринкова вартість електроенергії становитиме 9-11 гривень за кіловат-годину, що означає потенційне зростання на 120%. Газ при цьому може подорожчати на 250% — з нинішніх 7,96 грн до понад 30 грн за кубометр. Основна причина — вимога Міжнародного валютного фонду про перехід до ринкових тарифів.

"Телеграф" проаналізував, що можуть означати такі зміни для гаманця звичайного українця.

Станом на липень 2025 року в Україні діють такі тарифи:

• Електроенергія для населення: 4,32 грн/кВт-год (єдиний тариф);
• Природний газ: 7,96 грн/куб. м куб.

За прогнозом Попенка, ціна на електроенергію може зрости до 9-11 грн/кВт-год, а газ — до 25-30 грн/куб. м. Нижче подаємо обрахунки для типової міської родини із трьох осіб, яка проживає у квартирі з централізованим теплопостачанням та газовою плитою.

Ціни на електроенергію можуть забирати значну частину зарплати

Для сім'ї з трьох осіб, без електроплит та за наявності централізованого гарячого водопостачання, типовий обсяг споживання електроенергії становить 160 кВт-год/міс (100 кВт-год — на першу особу, 30 кВт-год — на кожну наступну). За чинним тарифом 4,32 грн/кВт-год, плата становить близько 691 грн.

Після підвищення до середньої прогнозованої ціни 9,5 грн, плата зросте до 1520 грн. Це на 829 грн більше щомісяця або 9948 грн на рік.

Газ стане розкішшю?

За нормами споживання, сім’я з трьох осіб із централізованим гарячим водопостачанням використовує 9,9 куб. м газу на місяць. За тарифом 7,96 грн/куб.м це коштує 78,7 грн. Якщо тариф зросте до 25 грн/куб.м, місячна вартість становитиме 247,5 грн, а при 30 грн/куб. м — 297 грн. Річна сума становитиме відповідно 2970 грн або 3564 грн.

У разі відсутності централізованого гарячого водопостачання обсяг споживання може зрости до 16,2 куб. м. Тоді плата за чинним тарифом складатиме 129 грн, за 25 грн/куб.м — 405 грн, а за 30 грн/куб.м — 486 грн. Відповідно, річна сума — 4860 грн або 5832 грн.

Централізоване опалення прив’язане до газу

95% вартості теплопостачання залежить від ціни на газ. Якщо тариф на газ зросте втричі, пропорційно подорожчає і тепло.

Наразі середня вартість опалення двокімнатної квартири в опалювальний сезон становить приблизно 1330 грн/міс, виходячи з прикладу двокімнатної квартири площею 50 кв. м на бульварі Тараса Шевченка, 36-Б у Києві, де у лютому 2025 року платіжка за опалення склала саме таку суму при середньозваженому тарифі 27,6 грн за квадратний метр

За прогнозами, з урахуванням можливого зростання тарифу на газ, вартість опалення такої квартири може зрости до 3950 грн/міс і вище в залежності від енергоефективності будинку.

Ціни на гарячу воду зростуть вдвічі?

Послуга гарячого водопостачання також залежить від вартості газу. Сьогодні місячний платіж за гарячу воду для родини (приблизно 4-5 куб. м) — 200–250 грн. Після зростання ціни на газ до 30 грн/куб. м сума може зрости до 600–700 грн і більше.

Обслуговування багатоквартирних будинків: плюс 20%

За словами Попенка, подорожчання електроенергії призведе до зростання витрат на утримання ліфтів, помп та освітлення місць загального користування. Зараз середній тариф на обслуговування ОСББ або ЖЕК — близько 500-600 грн. Після змін він може сягнути 700-750 грн на місяць.

Що з водопостачанням та каналізацією?

Ці послуги не настільки залежні від цін на газ та електроенергію. За оцінками експертів, тариф на водопостачання та водовідведення може зрости на 10–15%. Тобто з нинішніх 250-300 грн до 280-340 грн на місяць.

Приблизна сума щомісячної комуналки після зростання тарифів:

• Електроенергія — 2375 грн
• Газ — 2240–2800 грн
• Опалення — 9000 грн (у сезон)
• Гаряча вода — 600–700 грн
• Обслуговування будинку — 750 грн
• Вода і каналізація — 340 грн

Загальна сума може становити близько 11 500–13 000 грн у зимовий період. Варто зауважити, що ці розрахунки є приблизними та заснованими на прогнозах експерта.

Чи справді українців чекає тарифний шок? Пояснення аналітика

Аналітик Геннадій Рябцев в коментарі "Телеграфу" застерігає від паніки та заявляє, що прогнози про стрімке підвищення цін на газ та електроенергію після війни є передчасними. За його словами, у меморандумі з МВФ український уряд узяв на себе лише зобов’язання упродовж шести місяців після завершення дії воєнного стану підготувати дорожню карту лібералізації ринків. У цьому документі має бути передбачено поступовий перехід від нинішньої системи ПСО (покладання спеціальних обов’язків) до адресної грошової допомоги малозабезпеченим верствам населення.

Рябцев вважає, що нинішні заяви про можливе зростання тарифів на електроенергію до 9–11 грн/кВт-год та на газ до 30 грн/куб. м не мають під собою реального підґрунтя. "Ні про які плюс 120%, ні про які там скількинадцять гривень з великою кількістю нулів, мова поки що взагалі не йде", — наголосив аналітик.

Він пояснив, що нинішня модель ринку, де переважна більшість побутових споживачів отримують ресурси за зниженими цінами, цілком влаштовує уряд і дозволяє демонструвати нібито контроль над тарифами. Водночас за його словами, реального ринку газу й електроенергії в Україні наразі не існує, а сам уряд повернувся до ручного регулювання, фактично закріпивши монопольне становище окремих компаній.

"Навіть 7,96 грн за куб газу є ціною, яка дозволяє отримувати прибуток в групі "Нафтогаз", — зазначив Рябцев, посилаючись на нещодавній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. На його думку, в Україні можливо створити прозорі індикатори для формування справжньої ринкової ціни на енергоресурси. "І ви здивуєтеся, якими вони будуть, тому що вони будуть набагато нижчими, аніж зараз розповідають про рівень ринкових цін", — підсумував експерт.

Тарифи хочуть перетворити на додаткові податки

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в коментарі "Телеграфу" розкритикував спекуляції на темі зростання тарифів та піддав сумніву тезу про необхідність їх підвищення. За його словами, жодних нових обставин, які б вимагали підвищення тарифів, не з’явилося, а заклики до "ринковості" з боку МВФ лунають не вперше: "МВФ вчергове сказав, що він хоче, щоб у нас були якісь ринкові тарифи. Ну так вони ж останні 10, навіть 15 років це говорять. Ще коли я міністром був — те саме казали".

Політик зазначає, що говорити про ринок у сферах енергетики та газу в Україні некоректно: "Як може бути ринок, коли у нас такі монополії — Енергоатом, Нафтогаз? Там ринку ж немає і не існує його". На його думку, за розмовами про "ринкові тарифи" часто ховається інша мета — створити додатковий податковий тиск на громадян: "Вони хочуть, щоби ціни на енергоносії стали по суті квазіфіскальним податком, яким обкладається населення, щоб більше грошей надходило до бюджету і ними розраховувалися за кредити".

Кучеренко наголосив, що чинні тарифи на газ і електроенергію вже є економічно обґрунтованими та покривають витрати енергетичних компаній. Це, за його словами, підтверджено розрахунками Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яку він очолює. Тому він вважає необґрунтованими розмови про неминуче підвищення: "Тарифи, що є, абсолютно обґрунтовані. Вони не потребують підвищення — ні по газу, ні по електроенергії".

Тарифне навантаження на населення та бізнес

Енергетичний експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв вважає, що підстав для підвищення тарифів на електроенергію для населення наразі немає — за умови збереження спеціальних обов’язків для виробників. "Якщо зберігатимуться спеціальні обовʼязки для покриття різниці між оптовою ціною електроенергії та електроенергії для населення, що покладені на Енергоатом та Укргідроенерго, то підстав наразі для підняття тарифу для населення нема", — зазначив фахівець.

Щодо тарифів для бізнесу, то, за словами Ігнатьєва, підприємці вже сьогодні у пікові години сплачують за електроенергію більше, ніж передбачають окремі прогнозні оцінки. "Ті, хто купує на нутповому ринку чи імпортує електроенергію, вже і під час війни у пікові години відчувають вартість ще вищу, ніж зазначає пан Олег (ред.— Попенко)", — зауважив він. При цьому аналітик наголосив, що зрештою вартість цієї електроенергії оплачує кінцевий споживач через підвищення цін на товари й послуги.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що в Україні протягом року помітно подорожчали окремі комунальні послуги, зокрема електроенергія, яка зросла в ціні на 63,6%.