У Європі з'являються "вигадані" українські автори, які просувають російські інтереси

Кремль інвестує мільйони доларів на ведення гібридної війни через інформаційні канали. А в Україні досі немає чіткої стратегії протидії цьому. Про це заявив військовослужбовець, український есеїст, прозаїк, поет і філософ Анатолій Дністровий під час панельної дискусії "Деколонізація Росії як пріоритет стратегії оборонної демократії для України", що відбулася у п'ятницю, 4 липня. Повідомляють журналісти "Телеграфу".

За його словами, російська медійна система дуже сильна, оскільки вони поступово проникають у центральні медіа як України, так і Європи. Йдеться про RT (Russia Today) — міжнародний новинний телеканал, що фінансується урядом РФ і орієнтований на іноземну аудиторію, а також про безліч дочірніх структур, псевдовидавництв та інших медіа. Вони можуть знеславити та відправити уряд у відставку всього за рік. Саме так, на його думку, Кремль успішно підірвав репутацію колишнього прем'єр-міністра Бориса Джонсона у Великій Британії.

"Газета The Independent, ставши жертвою певних інформаційних атак, по суті, зруйнувала його політичну репутацію. Йому знизили рейтинг, і це спрацювало. А що ми? У нас є окремі ініціативи, але це розрізнені спроби, яких критично мало", — зазначив письменник.

Дністровий також звернув увагу на те, що Україна наразі програє в інформаційному просторі Європи.

"Зараз у кожній європейській країні відкриваються видавництва, які позиціюють себе як "російськомовні". Що вони роблять? Вони видають книжки не лише російських авторів, а й шукають російськомовних авторів з України", — сказав Дністровий.

За його словами, ці "примарні автори" не мають жодної історії в українському літературному процесі, але активно просуваються за кордоном як "альтернативний український голос".

"Ми ж знаємо, хто такий Сергій Жадан чи Андрій Хливнюк. Ми можемо прослідкувати їхню еволюцію, знаємо, що вони робили у 90-х, як вони змінювались. А ці виникли нізвідки. Їх просто вигадують. І ці книжки подаються як ніби "голос України". Їм дають рецензії, і таким чином створюють медійні прецеденти. Я вам просто розповідаю, що відбувається зараз. Бо в мене таке враження, що це ніхто не моніторить. Добре, що я займаюсь літературною діяльністю. У нашому середовищі ми це чудово розуміємо", — пояснив поет.

Він нагадав, що багато українських викладачів за кордоном б'ють на сполох. Вони зауважують, що гуманітарні кафедри в багатьох університетах світу досі залишаються російськоорієнтованими, надаючи пріоритет російськомовним інтерв'ю та авторам.

"Тобто в їхньому сприйнятті Україна — це частина Росії. Це жахіття і стратегічний провал нашої зовнішньої комунікації", — сказав він. Філософ також наголосив: ця проблема стосується не тільки Європи, а й усього світу, зокрема Латинської Америки, де Україна фактично не представлена на культурному рівні.

За його словами, йому невідомо, чи хтось в Україні серйозно працює з таким великим організмом, як Російська Федерація, а також з пострадянськими державами — з погляду планових, системних наративів, які потрібно прицільно качати.

"Це надзвичайно складне завдання, бо організаційно це мав би бути цілий департамент у певних структурах. В ідеалі з окремими відділами, прикріпленими до конкретних етнічних груп, пострадянських країн чи навіть до окремих інтелектуальних або культурних середовищ. І ця робота має тривати постійно, у довгостроковій перспективі", — підсумував він.