Встигнути перезарядити ППО: як Росія намагається завдавати ударів в одну точку та що з цього виходить

У ніч на 4 липня Росія атакувала Україну дронами та балістичними ракетами, оголосивши повітряну тривогу по всій країні.Основний удар припав на Київ, де зафіксовано значні руйнування та постраждалі.

За даними начальника управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, це була наймасштабніша повітряна атака РФ з початку повномасштабного вторгнення. За даними Повітряних сил ЗСУ, було випущено 550 повітряних цілей, з яких понад 330 — "Шахеди", що стало новим "рекордом" за їхньою кількістю за одну атаку.

Обстріли України 4 липня 2025 року: РФ змінила тактику атак

За словами військового експерта Романа Світана, російське командування свідомо уникає системності у своїх діях, щоб ускладнити українським силам ППО прогнозування та підготовку до атак.

Експерт пояснює, що російські атаки є комплексними, спланованими під певний час і послідовність дій. Такі удари можуть відбуватися щотижня, а їхньою метою є перевантаження української протиповітряної оборони.

Світан звертає увагу на проблему точкових ударів Росії по ключових містах — Києву, Запоріжжю, Дніпру, Харкову, Сумам, Одесі. За його словами, ворог використовує тактику "пробивання" ППО, зосереджуючи удари в одній точці, що дозволяє проходити оборону "як ніж крізь масло". Щоб цього уникнути, необхідно забезпечити рівномірне покриття всієї лінії фронту та уникнути розпорошення сил.

"Якщо ми будемо ганяти мобільні групи по всій Україні, хтось буде виснажений, а хтось — без діла. Це неприпустимо", — каже Фокусу Світан.

Військовий експерт Павло Нарожний, погоджується зі словами Романа Світана, що росіяни постійно вдосконалюють свої методи, щоб знайти прогалини в системі ППО та максимально ускладнити її роботу.

Нарожний зазначає, що російські атаки не мають статичної схеми. Вони використовують комбінацію ударних дронів типу "Шахед", балістичних і крилатих ракет, а також розвідувальних безпілотників, які відіграють ключову роль у корегуванні ударів.

"Спочатку йдуть "Шахеди", потім балістика, а за ними крилаті ракети. Але це не фіксована система. Вони постійно міксують, змінюють тактику з кожною атакою. Такий підхід спрямований на те, щоб перевантажити українську ППО та скористатися можливими слабкими місцями", — пояснює Фокусу експерт.

Одним із головних викликів, за словами Нарожного, є швидкість перезарядки систем ППО, таких як IRIS-T чи Patriot, яка займає від 5 до 15 хвилин залежно від типу системи. Експерт підкреслює, що ворог сподівається на виснаження боєприпасів або затримку в перезарядці, що дає йому шанс для успішного удару.

Особливу увагу Нарожний звертає на роль розвідувальних дронів.

"Ці дрони не просто так літають. Вони фіксують, де і як збивають "Шахеди", аналізують ефективність ППО. Завдяки цьому противник може швидко коригувати траєкторії крилатих ракет чи інших засобів ураження, адаптуючись до дій української оборони в реальному часі. Вони шукають дірки в нашій системі ППО, і якщо знаходять неприкриту ділянку, то б'ють саме туди", — додає експерт.

Нарожний наголошує, що статичної системи атак у росіян не існує. Така мінливість змушує українські сили ППО постійно адаптуватися, що вимагає не лише сучасного обладнання, а й високої координації та підготовки особового складу.

Масовані обстріли Києва: як протидіяти нальоту "Шахедів"

Роман Світан підкреслює, що для ефективного захисту необхідно створити щільну систему протидії, яка охоплюватиме всю лінію фронту — приблизно 2 тисячі кілометрів від Одеси до Білорусі.

Для цього військовий експерт пропонує комплексний підхід. На першій лінії оборони мають працювати мобільні групи, оснащені кулеметами, переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК), зенітно-ракетними комплексами малої дальності та перехоплювачами, зокрема безпілотниками.

"У нас є кілька тисяч мобільних груп із кулеметами, але їх потрібно посилити ПЗРК і ЗРК, а також навчити працювати з перехоплювачами. Усі ці сили мають бути об'єднані в єдину систему, яка діятиме вздовж лінії фронту", — каже експерт.

На другому ешелоні оборони, за словами Світана, повинні працювати об'єктові системи ППО, які включають зенітно-ракетні комплекси середньої та великої дальності, а також авіацію — винищувачі та легкомоторні літаки. Їхнє завдання — знищувати ті цілі, які прорвалися через перший рубіж.

"Такий режим роботи є єдиним можливим за умов високої щільності ворожих безпілотників", — наголошує експерт.

Він підкреслює, що запропонована система може захистити від більшості аероцілей, зокрема дронів, хоча проти балістичних ракет потрібні додаткові заходи. Він закликає до швидкого впровадження єдиної системи ППО, яка поєднуватиме сучасні технології, чітку координацію та високу підготовку особового складу.

Для ефективної протидії, на думку Павла Нарожного, необхідно посилити системи раннього виявлення та збільшити щільність ППО на ключових напрямках.

"Розвідувальні дрони — це "очі ворога". Їх потрібно збивати якомога швидше, щоб унеможливити коригування ударів. Крім того, важливим є вдосконалення логістики для швидкої перезарядки систем ППО та забезпечення достатньої кількості боєприпасів", — підкреслює експерт.

Нарожний закликає до комплексного підходу, який поєднує сучасні технології, такі як зенітні дрони та ПЗРК, із чіткою координацією між підрозділами.

"Ворог постійно шукає способи нас обійти. Ми маємо бути швидшими, розумнішими й завжди готовими до їхніх нових трюків", — підсумовує він.

Нагадаємо, увечері 3 липня над столицею майже годину кружляв невідомий дрон. Менше ніж за десять годин Київ пережив один із найпотужніших ракетно-дронових обстрілів. Експерти попереджають: такі дрони — не просто "очі ворога", а передумова до нових атак.

Також Фокус повідомляв, що під час розбору завалів у Святошинському районі внаслідок атаки на Київ 4 липня рятувальники виявили загиблу людину.