Біля аеропорту та за залізним парканом: що не так з однією із церков Московського патріархату в Швеції

Неподалік шведського міста Вестерос розташована церква Святої Казанської Божої Матері, що підпорядковується Московському патріархату. Однак, майже все у цій будівлі РПЦ здається дивним: її близькість до аеропорту, вдвічі вищий від запланованого шпиль та невловимий священник, якого нібито схвалила Служба зовнішньої розвідки РФ, пише France 24. Шведська розвідка також попереджає, що Москва, ймовірно, використовує церкву як платформу для шпигунства чи іншої шкідливої для нацбезпеки Швеції діяльності.

Вказано, що територія церкви обнесена високим сталевим парканом, а на самій будівлі є камери спостереження. А непроханих гостей відлякує знак «Прохід заборонено». Дзвінка на воротах немає, а закріплений там телефонний номер не відповідає. Перехожа, яка гуляла із собакою, розповіла журналістам, що рідко когось бачить на території церкви, і там не проводиться багато церковних заходів, крім двох щотижневих служб. Якось, за словами жінки, вона бачила там чоловіка зі сторожовим псом.

Аеродром поблизу

Всього в 300 метрах від церкви розташований цивільний аеродром Стокгольм-Вестерос (VST), який має третю за величиною злітно-посадкову смугу в Швеції. Спочатку аеродром був базою шведських Військово-повітряних сил, а в 1983 році його закрили. Однак, коли Швеція 2024 року вступила до НАТО, VST знову став об’єктом стратегічного військового значення.

Зараз на летовищі регулярно проводять навчання НАТО, під час яких союзники відточують колективну готовність захищати Швецію та весь Північнобалтійський регіон від Росії – найбільшої загрози з часів Другої світової та Холодної війни.

Керівник диспетчерської вежі Андреас Нюквіст занепокоєний тим, що поряд з аеродромом розташована російська церква з настоятелем, пов’язаним із Московським патріархатом різко здобула популярність. 

«Немає нічого нормального в церкві так близько до аеропорту», ​​– каже він та показує на шпиль із золотим куполом, який було б видно з вежі, якби не густе листя навколишніх дерев.

Вигідне стратегічне розташування

Експертів з безпеки непокоїть не лише близькість церкви до аеропорту. Адже споруда розташована близько до міста Вестерос. Від останнього до шведської столиці Стокгольму всього 1,5 години їзди.

Експерт з безпеки та автор книги про гібридну війну РФ Патрік Оксанен, вказує на те, що місто Вестерос розташоване на березі озера Меларен – стратегічно важливого коридору, який з'єднує серце Швеції з Балтійським морем. І через цей важливий водний шлях тут пролягає кілька ключових мостів.

Оксанен також зазначає, що через місто проходить ключова автомагістраль Швеції E18, яка сполучає схід і захід. Шосе з'єднує Стокгольм з Норвегією та проходить через низку важливих об'єктів, зокрема полк командування та управління шведської армії в Енчепінгу, який є вирішальним пунктом військового сполучення. Від церкви до траси E18 можна дістатися за п'ять хвилин. 

«Червоні прапорці»

Вказано, що 2012 року шведська філія Московського патріархату почала виявляти інтерес до території малонаселеного району Хассло, куди веде головна магістраль Вестероса. Вперше з моменту заснування цієї церковної організації у Швеції у 1992 році вона оголосила про будівництво власної церкви у скандинавській країні.

Цю церкву вирішили віддати громаді Вестероса, яка на той момент налічувала близько сотні вірян. Павло Макаренко, який тоді був дияконом, пообіцяв розкішну церкву, збудовану у справжніх російських традиціях.

Журналістка Мікаела Лундблад, яка на той час працювала в регіональній газеті Vestmanlands Lans Tidning (VLT), зацікавилася цим питанням. Вона зазначила, що перші плани щодо будівництва озвучили 2012 року, але відтоді світ і його ставлення до РФ змінилися.

«Були тривожні сигнали… Крим був [незаконно] анексований, а шведська внутрішня розвідувальна служба [SAPO] публічно заявила, що Росія тепер становить одну з найбільших потенційних загроз безпеці країни», – розповідала Лундблад.

Вестерос місто з населенням у близько 160 тисяч осіб, і воно ледве вміщало значну російську популяцію. Тому Лугдблад та Оксанен вирішили провести подальше дослідження.

З’ясувалося, що SAPO намагалася зупинити будівництво ще на ранньому етапі та вказувала на ризики для безпеки. Але через низку помилок однієї особи на муніципальному рівні та «неправильне спілкування» на місцевому рівні попередження пропустили, і проєкт все одно реалізували. Серед найбільш тривожних «невдач» було затвердження 22-метрового шпиля, хоча місцевий план зонування чітко вказував, що він не може перевищувати 10 метрів через близькість до чутливої ​​інфраструктури – аеропорту.

З того часу увагу почали перемикати на нині висвяченого священника – отця Макаренка – та сили, що стояли за ним у Москві.

Хто такий Макаренко

До того, як Павло Макаренко 1990 року переїхав до Швеції, про нього мало що відомо. Після переїзду він вів скромне життя з дружиною та донькою у передмісті Стокгольма.

На самому початку проєкту церкви Макаренко без проблем спілкувався зі ЗМІ. Однак все змінилося після того, як його запитали про фінансування церкви, зв'язки будівельника з організованою злочинністю та його власні ймовірні контакти з російськими розвідувальними службами. З того часу він почав триматися в тіні. За останні кілька років Макаренка лише кілька разів ловили на камеру, і ніколи добровільно.

Протягом кількох років, поряд із виконанням релігійних обов'язків, Макаренко також обіймав посаду генерального директора російської імпортно-експортної фірми NC Nordic Control AB. Цю посаду він раптово покинув 2021 року, коли окружний суд Стокгольма визнав Макаренка винним у шахрайстві з бухгалтерським обліком із обтяжувальними обставинами. Такий вирок він отримав за виставлення фальшивих рахунків для компаній у Росії та Білорусі. 

Макаренко заперечував звинувачення, але програв апеляцію. Його засудили до умовного терміну ув'язнення на шість місяців, 160 годин громадських робіт та трирічної заборони на підприємницьку діяльність.  

Але найміцніші зв'язки Макаренка з «батьківщиною» пов'язані з його духовними зв'язками – Московським патріархатом, – а не з сумнівними діловими операціями.

Всі дороги ведуть до Москви

У Швеції Московський патріархат налічує п’ять громад, до яких входять близько 2000 членів. І розширення МП не залишилося непоміченим.

Наприкінці 2023 року, заледве через два тижні після відкриття церкви у Вестеросі, шведська поліція безпеки SAPO опублікувала сенсаційну заяву, що Росія використовує Московський патріархат у Швеції «як платформу для збору розвідувальних даних та іншої діяльності, що загрожує національній безпеці». Також зазначалося, що представники шведського відділення контактували з російськими розвідувальними службами, заохочували підтримку вторгнення Росії в Україну, і що їхня парафія «кілька разів отримувала значне фінансування від російської держави».

Це попередження спонукало шведську владу, яка фінансує релігійні групи, припинити фінансову підтримку всіх громад, пов'язаних з Московським патріархатом, зокрема й громаду отця Макаренка у Вестеросі.

Гроші та медаль

У France 24 вказують, що багато відсутніх частин головоломки почали складатися завдяки офіційному відкриттю церкви 24 листопада 2023 року. По-перше, Фонд підтримки християнської культури та спадщини – траст, заснований та керований російським «Росатомом» – опублікував пресреліз, у якому похвалився своїм фінансовим внеском у «проєкт» вартістю 35 мільйонів крон (3,2 мільйона євро). 

Також фонд перерахував деяких присутніх VIP-персон. Серед них опинилося й одне з найвідоміших імен РПЦ МП: голова відділу закордонних церковних зв'язків митрополит Волоколамський Антоній – голова відділу закордонних церковних зв'язків. Саме цю посаду обіймав патріарх Кіріл до сходження на патріархат у 2012 році. Також серед гостей опинились Дмитро Мирончик, який на той момент був послом Білорусі в Швеції, та другий номер російського посольства в Стокгольмі Владімір Ляпін.

VLT повідомляв, що Макаренка нагородили медаллю за «добру службу» російській службі зовнішньої розвідки. Фотографія медалі опублікована на сайті неурядової організації, яку очолює патріарх Кіріл. Два незалежні експерти з безпеки підтвердили FRANCE 24, що медаль, схоже, справжня.

Коли журналісти FRANCE 24 відвідали недільну службу у Вестеросі, аби зі священником про звинувачення, команду попросили піти, бо члени парафії виявили приховану камеру. Протягом кількох днів FRANCE 24 намагався зв’язатися зі священником – особисто та телефоном – але марно. 

«На наш превеликий жаль, ми не отримали жодних офіційних запитів чи листів від шанованого каналу FRANCE 24 з проханням про інтерв’ю», – згодом відповів Макаренко текстовим повідомленням. 

Священник, який також натякнув на свій «щільний графік», потім проігнорував офіційний запит на інтерв’ю FRANCE 24.

Спроба МП поглинути інші цекрви

Вестерос — не єдине місце, де Московський патріархат останніми роками намагався вкоренитися у Швеції. Глава найстарішої церкви РПЦ у Швеції отець Ангел розповів, як його церква стала мішенню ворожого захоплення, очолюваного Московським самим патріархатом.

У 2019 році представники МП зайняли центральну церкву Стокгольма. За словами священника, тоді йому довелося «боротися зубами й нігтями», аби захистити свою багатонаціональну парафію – з членами від Албанії до Росії та України – від того, щоб вона стала жертвою «промосковського націоналізму та політизації, організованої патріархом Кірілом».

Отець Ангел згадує, як його буквально за одну ніч засипали десятками запитів на членство. План полягав у тому, щоб скликати загальні збори, на яких нові члени переважною більшістю голосів обрали б перейти під юрисдикцією патріарха Кіріла. 

«Були російські агенти. Звичайно, не всі були агентами, але були агенти, які керували цими зусиллями, спрямованими на захоплення нашої парафії та підпорядкування її Москві», – зазначив отець Ангел. 

Священник зупинив їх. Зокрема, він відмовився розглядати їхні заяви. 

«Вони намагалися влаштувати державний переворот, але я вчасно зрозумів, що вони роблять», – каже отець Ангел. 

Сьогодні парафія отця Ангела пов’язана з Болгарським патріархатом – це тримає її якомога далі як від Путіна, так і від патріарха Кіріла. Невелика табличка, приклеєна скотчем до дошки оголошень церкви, засвідчує її незалежність: «Ця церква не має нічого спільного з російською політикою чи церковною політикою».

Та у France 24 зазначили, що не всім так пощастило. Охоронці невеликої дерев'яної каплиці Святого Зігфріда, розташованої у стокгольмському районі Аспуден, не помітили нападу, поки не стало майже надто пізно. Церква, збудована в 1900 році та протягом десятиліть керована асоціацією дружби «Друзі Святого Зігфріда», стала мішенню для захоплення у 2020 році. Саме тоді та сама група, яка зазіхала на церкву отця Ангела, тимчасово орендувала приміщення каплиці Святого Зігфріда, а потім відмовилась звідти виїжджати. За допомогою іншого орендаря, гіперконсервативної християнської групи, вони завалили асоціацію новими заявками на членство та скликали збори, аби спробувати усунути раду директорів.

Коли через технічну помилку здійснити задумане не вдалося, вороже налаштовані громади створили тіньову раду, змінили замки на церкві та навіть заморозили банківські рахунки початкової асоціації дружби.

«Вони вкрали цю церкву. Вони вкрали її з відкритими очима. Вони забули сьому заповідь: «Не кради»». Я навіть не міг потрапити до своєї церкви. Я не міг дістатися до риз мого священника, які висіли тут, бо вони змінили замки», – розповів Каре Стріндберг, який працює пастором церкви з середини 1990-х років

У якийсь момент син Стріндберга, Йоган, знайшов камеру відеоспостереження в задній кімнаті церкви, і щойно він її розібрав, до нього підійшов чоловік у військовій формі.

«Він розмовляв російською і з’явився нізвідки. Це було сюрреалістично», – згадує він.

Чотири роки по тому початкова асоціація дружби нарешті повернула собі церкву, але лише після того, як винних притягнули до суду. І Каре, і Йохан Стріндберг переконані, що їхня «сімейна церква» стала мішенню через її розташування.

Як і церква у Вестеросі, церква Святого Зігфріда має стратегічне розташування, а її шпиль пропонує захопливий вид на Стокгольм у повному обсязі. Дехто каже, що звідти можна побачити російське посольство.

Але, мабуть, що ще важливіше, він знаходиться лише за крок від великого мосту, який з'єднує Ессінгеледен – головну транспортну артерію Стокгольма та один з найважливіших транспортних коридорів країни. Щодня тут проїжджає близько 150 тисяч автомобілів, вантажівок та автобусів.

«Якщо це вибухне, у нас будуть великі проблеми», – зауважив Стріндберг-старший, киваючи в бік мосту та показуючи FRANCE 24 територію церкви, яка також знаходиться поблизу найбільшого водосховища столиці Швеції.

За словами речника SAPO Габріеля Вернштеда, вилучення активів поблизу чутливих районів та об'єктів інфраструктури є частиною політики Московського патріархату.

«Багато країн Європи недооцінюють загрозу з боку Російської православної церкви. Це єдина [російська] структура, на яку не поширюються санкції, і ми схильні помилятися, дивлячись на неї як на церкву – бо вона схожа на церкву – хоча насправді це щось інше», – каже Оксанен.

Після завершення цього розслідування місто Вестерос схвалило пропозицію щодо розслідування можливої ​​експропріації церкви. 

«Ця власність використовується або може бути використана для шпигунської діяльності, пов’язаної з іноземною державою», – йдеться у заяві  виконавчої адміністрації міста.

Нагадаємо, старший аналітик Центру протидії дезінформації Василь Сачко наголосив, що глава РПЦ патріарх Кіріл (Владімір Гундяєв) — центральна фігура у церковному мілітаризмі та у поширенні тез Кремля, які повинні легітимізувати вторгнення в Україну. За словами експерта, Кіріл є ідеологічним інструментом у руках російської влади. Його завдання — зміцнення підтримки війни та надання релігійного обґрунтування воєнним злочинам РФ.