Як РПЦ шпигує біля стратегічних об'єктів: Швеція викрила лігво "агентів в рясах" біля аеродрому НАТО

Російська православна церква добралася навіть до Вестеросу. Щоправда, йдеться звісно не про материк у всесвіті «Гри престолів» Джорджа Мартіна, а про цілком реальне містечко у Швеції. І цілком ймовірно, що РФ заслала туди «агентів у рясах», адже церква розташована поблизу важливого швецького аеродрому.

Детальніше про це йдеться у статті France 24.

«Майже все в російській православній церкві з цибулеподібним куполом поблизу скромного шведського міста Вестерос здається дивним: її близькість до аеропорту, її шпиль, вищий, ніж планувалося, та її невловимий священик, якого нібито схвалила кремлівська розвідувальна служба», — йдеться у публікації.

За інформацією видання, шведські розвідувальні служби вважають що Москва, ймовірно, використовує церкву як платформу для шпигунства та іншої ворожої гібридної діяльності, яка потенційно загрожує національній безпеці Швеції.

Людей на території майже немає, богослужіння — не часто

Журналісти, які побували біля російського храму Казанської Божої Матері, визнають, що у цьому місці «є щось неприємне». Територія церковного подвір’я захищена високим сталевим парканом, а з-під блакитного даху церкви визирають кілька камер спостереження. Знак «Прохід заборонено!» застерігає цікавих триматися подалі.

Дзвінка на воротах немає, а телефонний номер, прикріплений до замкнених воріт, залишається без відповіді.

Місцева жителька, яка вигулювала свого собаку, каже, що церква їй здається гарною, але вона рідко когось там бачить, і що, здається, там не проводиться багато церковних заходів, окрім двох щотижневих служб.

«Минулого разу, коли я приходила сюди, я бачила чоловіка, який ходив по [огородженій території] зі сторожовим собакою. Можна було б подумати, що церква має бути відкрита для всіх, але навколо неї огорожа. Нам туди не дозволено, чи не так?» — каже вона, перш ніж продовжити свою прогулянку.

Російська церква поблизу «випадково» побудована біля стратегічного об’єкта

У виданні зауважують, що аеропорт Стокгольм-Вестерос (VST) — не просто якийсь там простий аеропорт.

Тут розташована третя за величиною злітно-посадкова смуга Швеції, і до виведення з експлуатації в 1983 році він був базою шведських ВПС. Коли Швеція відмовилася від майже 200 років нейтралітету, вступивши до НАТО в 2024 році, VST знову став об’єктом стратегічного військового значення.

Зараз тут регулярно проводяться навчання НАТО, оскільки союзники відточують свою колективну готовність захищати не лише Швецію, а й увесь Північно-Балтійський регіон від найбільшої загрози з часів Другої світової війни та Холодної війни — Росії.

Окрім близькості до аеропорту, експертів турбує й саме місце розташування церкви. Вона розташована поблизу до Вестероса на березі озера Меларен — стратегічно важливого коридору, який з’єднує серце Швеції з Балтійським морем. Через важливий водний шлях тут пролягає кілька ключових мостів.

Через місто проходить ключова автомагістраль Швеції, що сполучає схід і захід, E18. Шосе з’єднує Стокгольм з Норвегією та проходить через низку важливих об’єктів, зокрема полк командування та управління шведської армії в Енчепінгу, який є вирішальним пунктом військового сполучення.

РПЦ зацікавилася цієї територією давно

Шведська філія Московського патріархату почала виявляти інтерес до цієї території у 2012 році. Вперше з моменту заснування цієї церковної організації у Швеції у 1992 році вона оголосила про будівництво власної церкви у скандинавській країні.

Російська громада Вестераса на той час налічувала лише близько 100 членів. Її очільник священник РПЦ Павло Макаренко пообіцяв розкішну церкву, збудовану у справжніх російських традиціях.

З огляду на те, що Вестерос, мав невелику російську діаспору, журналісти вирішили провести власне розслідування. Як виявилося, SÄPO (шведська розвідка) намагалася зупинити будівництво російської церкви через ризики для безпеки ще на самому його початку.

Проте, через низку помилок одного з муніципальних чиновників та «неправильне спілкування» на місцевому рівні попередження проігнорували й храм було збудовано. Ба більше, було погоджено зведення 22-метрового шпиля церкви, хоча місцевий план зонування чітко вказував, що він не може перевищувати 10 метрів через близькість до чутливої ​​інфраструктури — аеропорту.

Наприкінці 2023-го шведська поліція безпеки SAPO опублікувала сенсаційну заяву: Росія, попередила вона, використовує Московський патріархат у Швеції «як платформу для збору розвідувальних даних та іншої діяльності, що загрожує національній безпеці».

Також зазначалося, що представники шведського відділення РПЦ контактували з російськими розвідувальними службами, заохочували підтримку вторгнення Росії в Україну, і що їхня парафія «кілька разів отримувала значне фінансування від російської держави».

Священник — засужений за шахрайство і з медаллю від Служби зовнішньої розвідки РФ

Як виявилося, настоятель храму РПЦ Павло Макаренко — не лише священник. Він генеральним директором російської імпортно-експортної фірми NC Nordic Control AB. У 2021 році окружний суд Стокгольма визнав Макаренка винним у шахрайстві з обтяжуючими обставинами бухгалтерського обліку. Йшлося про виставлення фальшивих рахунків для компаній у Росії та Білорусі.

«Святий отець» отримав від шведської феміди умовний термін ув’язнення на шість місяців, 160 годин громадських робіт та трирічну заборону на підприємницьку діяльність.

Журналісти з’ясували, що Макаренко був нагороджений медаллю за «добру службу» російською Службою зовнішньої розвідки.

Коли журналісти FRANCE 24 відвідала недільну службу у Вестеросі, щоб поговорити зі священиком, команду попросили піти, бо члени парафії виявили приховану камеру. «Припиніть знімати! Видаліть все!» — крикнув чоловік. Протягом кількох днів журналісти намагався зв’язатися зі священиком — особисто та телефоном — але безуспішно.

РПЦ хотіла захопити ще одне приміщення у стратегічному районі Стокгольма

Журналісти поспілкувалися також з протестанським пастором однієї з громад Стокгольма, який скаржився, що його церкву силоміць ледве не захопили росіяни. Російська громада тимчасово орендувала приміщення протестанського храму (ймовірно, паралельно з протестанською громадою, проте ця інформація не уточнюється).

Проте після закінчення строку оренди росіяни відмовилися покинути приміщення. Натомість, у кращих традиціях Московського патріархату, вони змінили замки і перестали пускати до церкви законного власника.

«Вони вкрали цю церкву. Вони забули сьому заповідь: „Не вкради. Я навіть не міг потрапити до своєї церкви. Я не міг дістатися до риз, які висіли тут, бо вони змінили замки“, — каже Каре Стріндберг, який працює пастором церкви з середини 1990-х років.

У якийсь момент син Стріндберга, Йоган, знайшов камеру відеоспостереження в задній кімнаті церкви, і щойно він її розібрав, до нього підійшов чоловік у військовій формі.

«Він розмовляв російською і з’явився нізвідки. Це було сюрреалістично», — згадує він.

Чотири роки по тому шведська громада нарешті повернула собі церкву, але лише після того, як винних було притягнуто до суду.

І Каре, і Йохан Стріндберг переконані, що їхня «сімейна церква» стала мішенню через її розташування.

Як і церква у Вестеросі, церква Святого Зігфріда має стратегічне розташування, а її шпиль пропонує захоплюючий вид на Стокгольм у повному обсязі. Дехто каже, що звідти можна побачити російське посольство.

Але, мабуть, що ще важливіше, храм знаходиться лише за крок від великого мосту, що з’єднує Ессінгеледен, головну транспортну артерію Стокгольма та один з найважливіших транспортних коридорів країни. Щодня тут проїжджає близько 150 000 автомобілів, вантажівок та автобусів. Також поруч знаходиться найбільше водосховище столиці Швеції.

РПЦ — структура, лише ззовні схожа на церкву

«Багато країн Європи недооцінюють загрозу з боку Російської православної церкви. Це єдина [російська] структура, на яку не поширюються санкції, і ми схильні помилятися, дивлячись на неї як на церкву — бо вона схожа на церкву — хоча насправді це щось інше», — каже експерт з безпеки Патрік Оксанен.